Ухвала суду № 90722260, 03.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

03.08.2020Справа № 910/9313/20

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши

позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральні системи", м. Київ

про стягнення 203 936,40 грн та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральні системи" (відповідач) суми штрафу в розмірі 203 936,40 грн та зобов`язання відповідача здійснити поставку продукції, а саме: вкладиші моторновісьові (ЭД-188А) у кількості 80 пар.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №910/9313/20 передані на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 року у справі №910/9313/20 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали. У вказаній ухвалі було зазначено про необхідність викладу позовних вимог у відповідності до наявних в справі доказів із зазначенням чіткого формулювання.

Поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене позивачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, а саме: 79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105474229854 ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 року у справі №910/9313/20 вручено позивачу 10.07.2020.

Таким чином, строк для усунення зазначених судом недоліків було визначено до 20.07.2020 року.

23.07.2020 року позивачем засобами поштового зв`язку було направлено на адресу суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Тобто, з врахування визначеного судом строку для подання позивачем заяви про усунення недоліків 20.07.2020 року, позивачем здійснено направлення на адресу суду заяви 23.07.2020 року.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. (ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем до заяви про усунення недоліків позовної заяви не прикладено відповідного клопотання про поновлення судом строку на подачу до суду такої заяви.

В той же час пунктом 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX) розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, строки встановлені судом не можуть бути меншими, ніж строк карантину.

Однак, визначений строк на усунення недоліків є присічним та не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, що визначено ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що строк на усунення недоліків минув, суд зазначає, що позивач у будь-якому разі був не позбавлений свого права усунути описані судом в ухвалі від 06.07.2020 року недоліки у встановлений строк та спосіб.

Відповідно до ч. 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У зв`язку з викладеним, позовну заяву і додані до неї документи слід вважати неподаною та повернути заявникові.

Суд звертає увагу позивача на те, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущених порушень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральні системи" про стягнення 203 936,40 грн та зобов`язання вчинити дії і заяву про усунення недоліків №НЮ-4021 від 23.07.2020 року з додатками, вважати неподаними та повернути заявникові.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя C.М. Морозов