Рішення № 90722210, 09.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2020Справа № 910/3739/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Сервіс»

про стягнення 233 999,25 грн

за участю представників сторін:

від позивача Каратун Т.В. (18-0014/68062 від 27.12.2019)

від відповідача Ковбасюк В.А. (адвокат за ордером ЧК № 164566 від 02.07.2020)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2020 року Національний банк України (далі - НБУ, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Сервіс» (далі - ТОВ «Імпел Гріффін Сервіс», відповідач) стягнення 233 999,25 грн.

В обґрунтування поданого ним позову позивач послався на неналежне виконання відповідачем, як виконавцем, його зобов`язань за договором № 101147 від 26.04.2019, предметом якого було надання послуг з технічного обслуговування електричного обладнання інженерних систем будівель і споруд Національного банку України в м. Львові. Внаслідок такого неналежного виконання умов договору відповідачем, позивач розірвав вказаний договір з власної ініціативи та звернувся до суду з даним позовом про стягнення штрафних санкцій в розмірі 233 999,25 грн, нарахування яких передбачено умовами договору в зв`язку з одностороннім розірванням договору замовником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/3739/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.05.2020.

Судове засідання, призначене на 21.05.2020, не відбулось у зв`язку з участю судді у підготовці суддів місцевих господарських судів з 18.05.2020 по 22.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 повідомлено Національний банк України, як позивача, та ТОВ «Імпел Гріффін Сервіс», як відповідача, про наступне судове засідання, призначене на 28.05.2020.

21.05.2020 до суду надійшов поданий відповідачем відзиви на позовну заяву, в якому відповідач заперечив правомірність тверджень позивача, викладених ним у позові, а також зазначив, що відповідач для врегулювання спору в досудовому порядку відкорегував суму за фактично надані послуги та надав позивачу акти наданих послуг та рахунки на оплату за червень-жовтень 2019 року. Проте своїм листом № 65-0008/13439 від 13.03.2020 позивач повідомив відповідача про відмову від підписання актів за червень-жовтень 2019 року та здійснення оплати за надані послуги. Відповідач звернув увагу на те, що на виконання вимог п. 8.6. договору самостійно застосував штрафні санкції у розмірі 20% від загальної вартості послуг за місяць та надав позивачу відкореговані акти наданих послуг за червень-жовтень 2019 року. Вважав позовні вимоги необґрунтованими та просив суд у задоволенні позову відмовити.

28.05.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 18.06.2020.

12.06.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав викладену ним раніше правову позицію, а також вказав, що самостійне нарахування відповідачем штрафу в розмірі 20% від загальної вартості послуг за місяць на виконання вимог п. 8.6 договору за наданих послуг неналежної якості свідчить про визнання відповідачем правомірності дій позивача. Крім того, позивач вказав, що вважає останнім днем строку дії договору 09.10.2019.

17.06.2020 до суду надійшли подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив, у якій відповідач, зокрема, вказав, що за приписами ст. 653 Цивільного кодексу України внаслідок розірвання договору зобов`язання сторін припиняються, а тому неправомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу після розірвання договору.

18.06.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.07.2020.

30.06.2020 до суду надійшли подані позивачем пояснення щодо заперечень відповідача на відповідь на відзив, у яких позивач, у тому числі, вказав, що за приписами чинного законодавства України, а також за умовами укладеного сторонами договору, припинення вказаного договору, зокрема, внаслідок його одностороннього розірвання позивачем, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення умов договору, які мали місце під час його дії.

02.07.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.07.2020.

07.07.2020 до суду надійшли подані відповідачем додаткові пояснення на письмові пояснення позивача щодо заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач вказав, що в позовній заяві відсутні докази неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків за договором, що є підставою для застосування штрафу у розмірі 20% від ціни послуг. Крім того, послуги не були оплачені позивачем. Даний факт, на переконання відповідача, не дає підстав для нарахування штрафу, оскільки послуги не були оплачені. Також відповідач вказав, що в матеріалах справи відсутні належні докази наявності неякісно виконаних робіт зі сторони відповідача та порушення відповідачем зобов`язань за договором, адже відповідач листами повідомляв позивача про надані послуги та необхідність їх прийняття та оплати, а позивач своїм листом повідомив відповідача про відмову від підписання актів за червень-жовтень 2019 року та здійснення оплати за надані послуги без будь-яких пояснень та зазначень про кількість та перелік неякісно наданих послуг.

У судовому засіданні 09.07.2020 позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 09.07.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

26.04.2019 між Національним банком України (як Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Сервіс» (як Виконавцем) був укладений договір № 101147 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець зобов`язується на власний ризик, власними силами та, у разі потреби, з залученням субпідрядних організацій, надати, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги з технічного обслуговування електричного обладнання інженерних систем будівель і споруд Національного банку України в м. Львові, згідно з додатком 1 до цього договору, які включають в себе такі види послуг (далі - послуги):

- послуги з технічного обслуговування (профілактичного технічного обслуговування та технічного обслуговування щодо усунення несправностей, в тому числі послуг з відновлення конструктиву та оздоблення будівель, споруд та прибудинкової території) відповідно до визначень ДСТУ EN13306:2006 - внутрішньооб`єктових електромереж, електрообладнання та систем освітлення (за винятком систем гарантованого електропостачання) (далі - Системи);

- організація нагляду за Системами (у тому числі систем гарантованого електропостачання), виконання поточних заявок та локалізації аварій черговим персоналом.

Згідно з п. 1.2 договору кількість (обсяги), вид послуг, перелік послуг, що мають виконуватися, назва обладнання, систем, яке буде обслуговуватись, Виконавцем за цим договором, а також об`єкти (будівлі) Національного банку України, на яких буде здійснюватися надання послуг та інша інформація, яка потрібна для виконання умов цього договору, зазначені в додатках 2, 3, 4 до цього договору.

Судом встановлено, що сторонами договору належним чином погоджені та підписані додатки №№ 1-5 до договору № 101147 від 26.04.2019.

У п. 3.1 договору (в редакції додаткового договору № 101332 від 26.07.2019) сторони погодили, що загальна вартість послуг за цим договором становить 1 559 995,00 грн з ПДВ та включає в себе усі податки і збори та всі інші витрати, пов`язані з наданням послуг.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що послуги надаються протягом 15 (п`ятнадцяти) місяців з дати підписання цього договору уповноваженими особами Сторін.

Водночас у п. 14.1 договору сторонами погоджено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін і діє до 10.08.2020 включно. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення строку гарантійних зобов`язань.

Судом встановлено, що листом № 65-0008/26795 від 21.05.2019 позивач погодив відповідачу початок надання послуг за договором з 01.06.2019. Вказаний лист був отриманий відповідачем 28.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01008 12426693.

Місце надання послуг: об`єкти Національного банку України за адресами згідно з додатками 3, 4 до цього договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.17 договору факт надання послуг підтверджується актом про приймання-передавання наданих послуг підписаним уповноваженими особами обох Сторін.

Згідно з п. 5.7 договору факт ненадання, неповного надання або неякісного надання послуг підтверджується актом про ненадання, неповне надання або неякісне надання послуг, у тому числі складеним Замовником в односторонньому порядку.

Матеріали справи свідчать, що позивач склав акт від 01.07.2019 про ненадання послуг у повному обсязі та невиконання норм наявності персоналу за договором № 101147 від 26.04.2019, яким засвідчив:

- відсутність з 01.06.2019 по 30.06.2019 (включно) персоналу Виконавця відповідно до вимог п. 6.3.15 Договору (у виконанні договору були задіяні два електромонтери в режимі чергування через добу);

- відсутність з 20:00 05.06.2019 по 20:00 06.06.2019 працівників Виконавця Національного банку України в м. Львові відповідно до вимог Договору;

- недостатній рівень кваліфікації працівників Виконавця та великою ймовірністю припущення помилок черговим персоналом при зазначеному режимі роботи;

- невиконання п. 6.3.7 Договору, а саме неповне забезпечення працівників необхідним спецінструментом, обладнанням, матеріалами, захисними засобами (пристроями для вимірювання опору ізоляції та температурних режимів електрообладнання, перевірки контактних з`єднань та очищення від пилу обладнання, драбинами відповідної секційності і довжини, спецодягом, касками, випробуваним електроізоляційним інструментом тощо);

- відсутність забезпечення Виконавцем вузлами, запасними частинами, комплектуючими, матеріалами необхідними для надання послуг щодо усунення несправностей;

- відсутність реакції Виконавця на заявки (дефектні акти) Замовника щодо усунення несправностей.

Позивач склав акт від 01.08.2019 про ненадання послуг у повному обсязі та невиконання норм наявності персоналу за договором № 101147 від 26.04.2019, яким засвідчив:

- ненадання послуг щодо усунення несправностей (відновлення працездатності ролетної (захисної) решітки к. 142, вул. Коперника, 4, дефектний акт № 1 від 11.06.2019), п. 2.11, п. 6.3.8 Договору;

- ненадання послуги з технічного обслуговування внутрішньооб`єктових електромереж, електрообладнання та систем освітлення будівель і споруд, які передбачені п. п. 2.2, 2.3, 2.8, 6.3.12 Договору;

- незабезпечення постійної присутності спеціалістів Виконавця в робочий час (відсутність персоналу 01, 02, 03, 05, 08, 09, 10 липня 2019 року з 09-00 до 18-00, п. 6.3.15. Договору);

- невиконання п. 6.3.7 Договору, а саме неповне забезпечення працівників необхідним спецінструментом, обладнанням, матеріалами захисними засобами (пристроями для вимірювання опору ізоляції та температурних режимів електрообладнання, перевірки контактних з`єднань та очищення від пилу обладнання, драбинами відповідної секційності і довжини спецодягом, касками, випробуваним електроізоляційним інструментом тощо);

- відсутність забезпечення Виконавцем вузлами, запасними частинами комплектуючими, матеріалами необхідними для надання послуг щодо усунена несправностей.

Позивач також склав акти від 02.09.2019, 01.10.2019 та 09.10.2019 про ненадання послуг у повному обсязі та невиконання норм наявності персоналу за договором № 101147 від 26.04.2019, яким засвідчив аналогічні наведеним обставини неналежного виконання відповідачем умов договору.

Судом встановлено, що вищевказані акти від 01.07.2019, 01.08.2019, 02.09.2019, 01.10.2019 та 09.10.2019 були підписані лише представником позивача, проте направлялись відповідачу. Так, у листах № 01/08/19 від 01.08.2019, № 19/09/19 від 19.09.2019, 22/09/19 від 22.09.2019, № 18/11/2019 від 18.11.2019 відповідач заперечував проти правомірності складених позивачем актів.

Водночас, з огляду на положення п. 5.7 укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку про те, що складені позивачем в односторонньому порядку акти від 01.07.2019, 01.08.2019, 02.09.2019, 01.10.2019 та 09.10.2019 про ненадання послуг у повному обсязі та невиконання норм наявності персоналу за договором № 101147 від 26.04.2019 є належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження неналежного виконання відповідачем умов вказаного договору.

Поряд з наведеним суд враховує, що відповідач визнав факт неналежного виконання ним умов договору, про що відповідач зазначив у поданому ним відзиві, вказавши про те, що ним самостійно нараховано собі штрафні санкції у розмірі 20% від загальної вартості послуг та складено відкореговані акти наданих послуг за червень-жовтень 2019 року.

Крім того, відповідач, стверджуючи про неправомірність вищевказаних актів від 01.07.2019, 01.08.2019, 02.09.2019, 01.10.2019 та 09.10.2019, а також про неналежне виконання позивачем його обов`язків щодо прийняття наданих послуг та їх оплати, не надав суду доказів вжиття відповідачем будь-яких дій, спрямованих на захист його прав, зокрема звернення до суду з відповідним позовом.

Пунктом 6.2.1 договору передбачено, що Замовник має право у разі невиконання або неналежного (неповного/неякісного) виконання Виконавцем зобов`язань за цим договором, достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це Виконавця у строк не менше ніж за 30 календарних днів до дати фактичного розірвання договору.

Скориставшись наданим йому умовами договору № 101147 від 26.04.2019 правом, позивач направив відповідачу лист № 61-0016/46216 від 06.09.2019 про дострокове розірвання договору, який відповідач отримав 09.09.2019, про що відповідач зазначив у своєму листі № 16/09/19-1 від 16.09.2019.

У зазначеному листі № 16/09/19-1 від 16.09.2019 відповідач вказав, що не погоджується з доводами позивача про неналежне та неповне надання послуг за договором та пропонував провести спільну нараду для врегулювання питань що виникли.

Проте доказів врегулювання конфлікту сторони суду не надали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що на момент розгляду даного спору договір № 101147 від 26.04.2019 є розірваним в односторонньому порядку з ініціативи позивача, як замовника, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов вказаного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 627 Цивільного кодексу України закріплений принцип свободи договору, згідно із яким відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Поряд з наведеним статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 9.4 договору у разі відмови Виконавця в односторонньому порядку виконувати цей договір або у разі розірвання договору з ініціативи Замовника на підставі пункту 6.2.1 Виконавець сплачує Замовнику штрафні санкції у розмірі 15% від загальної вартості цього договору.

З урахуванням встановленого судом факту розірвання укладеного сторонами договору № 101147 від 26.04.2019 з ініціативи позивача, обумовленої неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 9.4 договору заявлена правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 233 999,25 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Сервіс» (02121, м. Київ, Харківське Шосе, буд. 182, ідентифікаційний код 38748221) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) штрафні санкції у розмірі 233 999,25 грн (двісті тридцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн 25 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 509,99 грн (три тисячі п`ятсот дев`ять грн 99 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 03.08.2020.

Суддя О.Г. Удалова