Рішення № 9072022, 11.12.2008, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22ц-1397/08

Категорія 43

Головуючий у 1 інстанції Городецька Л.М.

Доповідач: Мусіна Т. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Павлишина О.Ф.

Суддів Мусіної Т. Г., Штефаніци Ю. Г.

При секретарі: Терземан Б.В. з участю представників ЛКП „Центральне", ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2008 року,

встановила:

В квітні 2007 р. Львівське комунальне підприємство „Центральне" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення 782, 32 грн. заборгованості по оплаті за обслуговування житла та прибудинкової території по АДРЕСА_1 в м. Львові за період з листопада 2001 р. по січень 2008 р. включно.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2008 р. позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користь ЛКП „Центральне" 782, 32 грн. боргу та 30 грн. витрат на ІТЗ.

Рішення суду оскаржили відповідачі.

В апеляційній скарзі покликаються на те, що рішення суду є незаконним, ухвалено без з'ясування усіх обставин справи. Суд не зажадав від відповідача докази на підтвердження позовних вимог та проігнорував докази відповідачів, не врахував, що борг був повністю погашений шляхом сплати готівкою та за рахунок заощаджень.

Просять скасувати рішення суду та ухвалити нове.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: рішення суду підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 4 ст. 309 ЦПК з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками на підставі приватизації трикімнатної квартири № 11 загальною площею 57, 2 кв. м, з усіма комунальними вигодами в будинку АДРЕСА_1 в м. Львові, який належить до комунальної власності і перебуває на обслуговуванні ЛКП „Центральне".

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою KM України від 08 жовтня 1992 р. № 572, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків ( в редакції постанови KM України від 24 січня 2006 р. № 45), ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" відповідачі як власники квартири зобов"язані вносити плату за обслуговування житла та прибудинкової території (а.с. 8).

Покладаючи на відповідачів обов"язок по оплаті заборгованості за надані послуги, суд неправильно застосував матеріальний закон та помилково виходив з положень ст. 66, 68 Житлового кодексу України, які не регулюють спірні правовідносини між сторонами, а стосуються обов"язків наймача квартири сплачувати квартирну плату за найом житла та комунальні послуги. Між тим, відповідачі є власниками квартири і їх відносини з позивачем та обов"язки регламентуються вищезазначеними Законами та Правилами.

Апеляційним судом встановлено, що у період виникнення заборгованості з листопада 2001 р. по січень 2008 р. (відповідачі не заявили про застосування строку позовної давності на підставі ч.3 ст. 267 ЦК України) будинок АДРЕСА_1 в м. Львові перебував на балансі ЛКП „Центральне" та обслуговувався ним.

Факт надання послуг позивачем по обслуговуванню житла у зазначений період підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, укладеними з приватним підприємцем ОСОБА_4 на вивіз твердих побутових відходів; з ЛКП „Збиранка" на розміщення та захоронения твердих побутових відходів; з Львівським комунальним Ремонтно-аварійним підприємством на виконання робіт по ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньо-будинкових інженерних мережах; з „Львівобленерго" на освітлення місць загального користування; з санепідемстанцією Львівської області на проведення дератизації; актами виконаних робіт; будинок обслуговується двірником.

Доказів про те, що відповідачі звертались до позивача з претензіями щодо неякісного надання послуг у спірний період суду не подано.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції неправильно було визначено дійсний розмір заборгованності внаслідок неповного з'ясування обставин справи.

Зокрема, не було враховано, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1032 від 30.09.2005 р. „Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території для населення м. Львова", на підставі якого розраховано заборгованість відповідачів за період з жовтня 2005 p., було визнано незаконним постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2006 р., тому розрахунок заборгованості повинен був здійснюватись на підставі тарифів, які були встановлені до його прийняття, а саме: розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації № 455 від 20.05.2003 р. (з додатком № 1) із змінами від 10.12.2004 р. № 1017 та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 484 від 06.06.2003 р. з додатками № 1 і № 2, у зв"язку з чим розмір боргу за спірний період мав становити 544, 16 грн.

Окрім того, судом не було враховано, що при здійсненні розрахунку заборгованості безпідставно не були враховані пільги ОСОБА_2. - інваліда 1 групи, учасника війни на 50% оплати на площу 31, 3 кв. м, на одну особу за період з листопада 2001 р. по жовтень 2005 р. включно, що в грошовому виразі становить 215, 62 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідачів за надані послуги з обслуговування житла та прибудинкової території з листопада 2001 р. по січень 2008 р. включно становить 328 грн. 54 коп. (544, 16 - 215, 62).

Правових підстав для застосування понижуючого коефіцієнту 0, 8 згідно з п.2 додатку 1 Рішення № 484 від 06.06.2003 р. немає, оскільки у встановленому порядку квартира відповідачів не визнана такою, що не відповідає санітарно-технічним вимогам внаслідок пошкодження стін вологістю, пов"язаною з порушеною гідроізоляцією.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 11 грудня 2008 р. відповідач ОСОБА_1 погодився із розміром заборгованості в сумі 328 грн. 54 коп. та згідний її сплатити.

Керуючись п.2ч. 1 ст. 307, п.п.1, 4 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2008 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ЛКП „Центральне" задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в користь ЛКП „Центральне" МФО 325019 ЗКПО 22333423 р/р 260096022000291 в ЛОФАК УСБ м. Львова 328 грн.28 коп. 3аборгованості по оплаті послуг за обслуговування житла та прибудинкової території за період з листопада 2001 р. по січень 2008 р. включно та 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, 51 грн. судового збору в дохід держави.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.