Ухвала суду № 90716599, 30.07.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4724/20

Провадження 2-з/711/44/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Зайцевій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

30 липня 2020 року ухвалою суду було позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

Разом з позовною заявою позивач надав суду заяву про забезпечення позову, вказуючи, що14 листопада 2013 року сторони за спільні кошти подружжя у розмірі 21000 грн. придбали у попереднього члена авто кооперативу ОСОБА_3 гараж АДРЕСА_1 ». Також, сторонами було прийнято рішення про те, що членство у авто кооперативі «Чорний яр» буде здійснювати відповідач. Зміна членства та відповідно власника гаража може відбуватися лише на підставі заяви члена авто кооперативу до керівника без обов`язкового погодження позивача, що в свою чергу унеможливить виконання рішення суду , так як майно фактично буде перебувати у власності іншої особи і обраний спосіб захисту порушеного права позивача відповідно може бути невірним.

Просить суд заборонити будь-яким особам укладати договори щодо відчуження гаража АДРЕСА_1 , який розташований на території гаражного кооперативу «Чорний яр» по АДРЕСА_2 у будь-який спосіб до вирішення судом спору про поділ майна подружжя; заборонити авто кооперативу «Чорний яр» вчиняти будь-які дії пов`язані із зміною членства ОСОБА_2 в даному гаражному авто кооперативу на будь-яку іншу особу. В тому числі, і виключення ОСОБА_2 із членів даного авто кооперативу.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України - заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року

« Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, заявленим позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті, щоб вжиті заходи не перешкоджали господарській діяльності юридичної особи.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову (п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, заявником не додано доказів того, що власником гаражу № НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «Чорний яр» є саме ОСОБА_2 .

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

Відповідно до п. 7 ч. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

А тому, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись 149,151 -153 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий: О. Г. Казидуб