Рішення № 90710281, 23.07.2020, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/541/20

2/544/271/2020

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

23 липня 2020 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н. В.,

за участю секретаря Киричевської В. М.,

у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що ОСОБА_2 (далі Позичальник) звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 18.04.2014, згідно якої вона отримала кредит у розмірі 5500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав Позичальнику кредит у розмірі, встановленому договором. Позичальник за кредитним договором свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим станом на 11.11.2019 нарахована заборгованість за договором в сумі 5031,26 грн, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредита – 5031,26 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємець який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та прийняв її – ОСОБА_1 . Спадкоємцю було направлено лист-претензію з вимогами по поверненню боргу, однак ОСОБА_1 ніяких дій не вчинив. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованость в сумі 5031,26 грн, а також судові витрати.

Представник позивача підтримав вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі, про що надав суду заяву, та у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача також не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.

10.07.2020 згідно ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 18.04.2014 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до тарифів та умов якого їй був наданий кредит в сумі 5500грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 14-31).

При оформленні кредитної картки позичальник була ознайомлена і погодилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, що підтверджується її підписом на анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанк» (а.с. 13).

Відповідно до ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Згідно із ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Позивач зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав позичальнику ОСОБА_2 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі, передбаченому умовами договору.

Взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту ОСОБА_2 за договором від 18.04.2014 не виконувала у повному обсязі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.34).

На день її смерті заборгованість за кредитним договором становить 5031,26грн, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредита – 5031,26 грн, що підтверджено розрахунком позивача (а.с. 9-12).

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно із положеннями статей 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини, визначений ст. 1219 ЦК України, отже зобов`язання за кредитним договором входять до складу спадщини.

Спадкоємці ОСОБА_2 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 11.09.2017 по 10.03.2018.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, а також довідкою Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Пирятинської міської ради № П13244/05-11 від 20.07.2020 про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 116).

Окрім цього, згідно вищевказаної довідки з позичальником на момент смерті була зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак з матеріалів справи неможливо достеменно встановити чи входять дані особи в коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

За змістом статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

27.10.2017 позивачем була направлена претензія кредитора до Пирятинської державної нотаріальної контори, в якій банк просив включити свої кредиторські вимоги в спадкову масу; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості у розмірі 5231,26грн., просили надати інформацію стосовно звернення з заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника; відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, а також які вже її прийняли (а.с. 64).

Суд вважає, що позивачем дотримано вимоги законодавчих актів щодо строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника, оскільки направлено претензію кредитора до Пирятинської державної нотаріальної контори 27.10.2017, тобто в межах шести місяців з дня смерті боржника.

При цьому суд зауважує, що вимога може бути пред`явлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 липня 2018 по справі №495/1933/15-ц.

Відповідно до п.2.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

За змістом пункту 2.2 глави 10 Порядку при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Згідно пункту 2.4 глави 10 Порядку у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що пред`явлення кредитором своїх вимог до спадкоємця не йому безпосередньо, а через нотаріуса, не суперечить приписам ч. 2 ст. 1281 ЦК України, але така вимога з метою інформування спадкоємця має надійти у матеріали спадкової справи, відкритої після смерті спадкодавця або бути відкритою за претензією кредитора, якщо така претензія надійшла першою.

14.12.2018 позивачем було отримано відповідь Пирятинської державної нотаріальної контори, в якій зазначалося, що вищевказана претензія була долучена до спадкової справи № 393/2017 від 15 грудня 2017 року до майна померлої ОСОБА_2 . Спадкова справа відкрита на підставі претензії кредитора - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27 жовтня 2017 року (а.с. 41).

09.09.2019 позивачем було направлено відповідачу лист-претензію (а.с. 42), однак, доказів на підтвердження того, що адресат отримав лист-претензію позивача, - матеріали справи не містять.

Згідно ч. 2 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу, суд, за позовом кредитора, накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Однак, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишилось будь-яке спадкове майно та її спадкоємці мають право або отримали у натурі певне спадкове майно та яка вартість цього майна, що унеможливлює стягнення зі спадкоємців заявлених позивачем грошових коштів.

Окрім цього, згідно спадкової справи № 393/2017 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , копію якої надав державний нотаріус Пирятинської державної нотаріальної контори, з дня смерті спадкодавця до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався, заяв не надходило (а.с. 62-78).

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» клопотання про витребування відомостей щодо наявності у спадкодавця на час відкриття спадщини рухомого та нерухомого майна заявлено не було.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Вказане узгоджується з правовими висновками, висловленими Верховним Судом 21.08.2019 в постанові по справі 320/6489/16-ц та постанові від 23.10.2019 по справі № 496/4489/16-ц.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 81 ЦПК України).

Враховуючи недоведеність позивачем факту наявності та об`єму спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , у межах вартості якого спадкоємець останньої (відповідач по справі) несе відповідальність перед кредитором, суд уважає, що відсутні підстави для стягнення боргу за кредитом спадкодавця, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 6-13, 76-81, 259, 263-265, 280-281, 352 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. В. Нагорна