Рішення № 90691570, 30.07.2020, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/522/20

№ пров. 2/544/268/2020

Номер рядка звіту 59

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 липня 2020 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у судовому засіданні по вул. Ярмарковій, 17, м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пирятинська державна нотаріальна контора Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить зокрема і земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4718 га, що розташована на території Пирятинської міської ради. Згідно із заповітом, посвідченим 17 липня 2000 року державним нотаріусом Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області, ОСОБА_2 усе своє майно повністю заповіла своєму синові ОСОБА_1 . Вказаний заповіт на день смерті заповідача не змінений і не скасований. Спадкова справа після померлої не відкривалась. Позивач звернувся до Пирятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, проте отримав відмову його видачі у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Посилаючись на вищевикладені обставини, представник позивача просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним заяви нотаріусу про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коваль В.І. у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Пирятинської міської ради Полтавської області. у судове засідання не з`явився, до суду надіслав листа про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пирятинської державної нотаріальної контори Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у судове засідання не з`явилася до суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі, заперечень щодо розгляду справи по суті не має, при винесенні рішення просила враховувати докази та відповідні документи.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 (а.с. 7-8).

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла зокрема і земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4718 га, що розташована на території Пирятинської міської ради, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №667394 виданого 20 березня 2007 року та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія НОМЕР_1 (а.с. 10-11).

Відповідно копії заповіту посвідченого державним нотаріусом Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області Карабан Л.М. ОСОБА_2 усе своє майно заповіла повністю своєму синові ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 до державного нотаріуса Пирятинської державної нотаріальної контори Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Репях Т.І., проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини. Спадкова справа на території України щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не відкривалася (а.с. 14-15).

Позивач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України та з 28 липня 2019 року по 23 березня 2020 року приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримання збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо у районах та у період здійснення заходів, що підтверджується довідкою військової частини А2167 Міністерства оборони України № 478 від 02.04.2020 (а.с. 20).

На даний час ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується копією контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу від26.02.2019 ( а.с.18-19).

Відповідно до ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які повязані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму зазначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Постановою Верховного Суду України від 26.06.2019 по справі №565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, а саме: поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд виходить з того, що законодавець встановив шестимісячний строк для прийняття спадщини, не маючи на меті безумовне позбавлення спадщини спадкоємців, які бажали її прийняти, але за певних обставин пропустили цей строк. Строк для прийняття спадщини в першу чергу встановлюється для упорядкування цивільно-правових відносин громадян, зокрема, з метою визначення правового статусу спадкового майна, оскільки, якщо спадщину не приймають спадкоємці черги, яка закликається до спадкування, то право на спадщину переходить до спадкоємців наступної черги, а за відсутності таких взагалі, майно набувається територіальною громадою за місцем відкриття спадщини.

З огляду на вищевикладене суд вважає причину пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 поважною, тому вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк у три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 200, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст. 1272 Цивільного кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пирятинська державна нотаріальна контора Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визнати причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_2 поважною.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та мешканець АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Мостиським РВ УМВС України у Львівській області 10.09.2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: Пирятинська міська рада Полтавської області, адреса місця знаходження: м. Пирятин Полтавської області, вул. Соборна, 21, код ЄДРПОУ 13955752.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пирятинська державна нотаріальна контора Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), адреса місця знаходження: м. Пирятин Полтавської області, вул. Соборна, 42, кім. 37.

Суддя Ю.О. Ощинська