Ухвала суду № 90709310, 31.07.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4632/20

Провадження № 1-кс/524/2033/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Тараненко А.Г., за участю прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Магди В.Л., слідчого Дуба В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Кобзія Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Дуба В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бесарабівка, Кегичівського р-ну, Харківської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

?12.05.2015 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України на строк 5 років 1 місяць позбавлення волі; звільнений ухвалою Першотравневого міського суду Харківської області від 26.11.2019 року на невідбутий термін 7 місяців 21 день;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170090002426 від 29.07.2020 року,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Дуб В.Ю. звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020170090002426 від 29.07.2020 року, яке погоджене з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Магдою В.Л.

На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 29.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, за фактом хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчиненого групою осіб, та пов`язаного з опором представникові влади.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що 29.07.2020 року близько 01 год. 00 хв., встановити точного часу під час досудового розслідування не виявилося можливим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись по вулиці поряд з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3 . В цей момент, знаходячись у громадському місці, діючи з хуліганських мотивів, демонструючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві загально-визначені правила поведінки і моральності, протиставляючи себе іншим громадянам, діючи з особливою зухвалістю, почали грубо порушувати громадський порядок, а саме з використанням нецензурної лайки наносили удари по металевому забору огорожі домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3 , від чого був сильний гуркіт. В цей момент ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає в АДРЕСА_3 вийшов та зробив їм зауваження, на що ОСОБА_2 почав наносити удари ОСОБА_3 . Після цього ОСОБА_3 зачинив хвіртку та побіг в будинок. Продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перелізли через забор на територію домоволодіння по вул АДРЕСА_3 , та діючи з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства і демонструючи явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, усвідомлюючи, що за їх діями спостерігають сторонні особи, висловлюючись ненормативною (нецензурною) лексикою, не реагуючи на зауваження, почали наносити механічні ушкодження автомобілю Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та розбивати вікна будинку АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 . В подальшому ОСОБА_1 чинив опір працівникам поліції після чого був затриманий.

29.07.2020 року ОСОБА_1 відповідно до протоколу затримання затриманий о 08 год. 56 хв. в порядку ст. 208 КПК України.

29.07.2020 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

Відповідно до витягу з ЄРДР створено слідчу групу у складі: старших слідчих Лисівця Р.В., Дев`ятисильної Ю.М., Капралової О.А., слідчих Дуба В.Ю., Скорика Ю.В., Іщенка І.С., Сокоренка В.О., Тарасенка М.Б., Бебка О.І,, Басістої Я.С.

Заслухавши прокурора та слідчого, які підтримали внесене слідчим клопотання, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кобзія Б.І., які заперечували проти задоволення даного клопотання та просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, наголошували на тому, що клопотання слідчого є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, що відноситься до нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В пункті «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Вирішуючи питання про застосування тримання під вартою слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Войкін та інші проти України» (сaseOfVoykinandothersv.Ukraine), заява №47889/08,Страсбург,27березня 2018року,остаточне 27/06/2018,§136 Суд нагадує, що з метою дотримання пункту 1 статті 5, тримання від вартою, яке розглядається, в першу чергу має бути «законним», у тому числі з дотриманням встановленого законом порядку; у зв`язку з цим Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства та встановлює обов`язок забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Проте, вона також вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5, а саме захисту осіб від свавілля. Крім того, тримання особи під вартою є таким серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи, і вони були визнані недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, які можуть вимагати тримання відповідної особи під вартою. Це означає, що відповідності позбавлення свободи вимогам національного законодавства недостатньо; воно також має бути необхідним за конкретних обставин.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 повідомив, що фактично затриманий працівниками поліції о 01 год. 00 год. 29.07.2020 року, йшов по вулиці разом з ОСОБА_2 та співали пісню, в цей час з двору по АДРЕСА_3 , вибіг потерпілий та вдарив ОСОБА_2 лопатою та забіг назад у двір, він заступився за друга, після чого потерпілий почав стріляти, чинив опір працівникам поліції, оскільки вони на його вимогу відмовлялися пред`являти свої посвідчення.

Обґрунтованість підозри підтверджується документами, долученими до клопотання.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме – ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки зареєстрований на території іншої області, фактично проживає у м. Кременчуці, раніше судимий, судимість непогашена; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя при розгляді клопотання не бере до уваги, враховуючи, що дані особи не були безпосередньо допитані у судовому засіданні.

Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, відповідальність за вчинення злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 з урахуванням обсягу підозри, покарання, яке загрожує у разі визнання винним, у підозрюваного наявні підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування та уникнення покарання у вигляді позбавлення волі, міцність соціальних зв`язків підозрюваного у місці його проживання, а саме те, що він офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, є раніше судимою особою, судимість непогашена, був звільнений умовно-достроково від відбування попереднього покарання, на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від суду та органу досудового розслідування. Враховуються також вік та стан його здоров`я. Об`єктивних даних щодо стану здоров`я, які перешкоджають у перебуванні в місці попереднього ув`язнення слідчому судді не надано. Особа не позбавлена можливості звертатися до лікаря та отримати об`єктивні дані для зміни запобіжного заходу чи звільнення за станом здоров`я.

Сторона захисту не позбавлена можливості ініціювання питання щодо зміни запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Зважаючи на зазначені вище обставини та враховуючи суспільний інтерес, що виник у зв`язку із зазначеною підозрою, завдану матеріальну шкоду потерпілому, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки є раніше судимим, судимість непогашена, вчинив нетяжкий злочин, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаних ризиків, з урахуванням наведених обставин, застосування більш м`якого запобіжного заходу буде не достатнім.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року, становить 6354 гривень, вважаючи вказану суму достатньою для запобігання переховуванню підозрюваного від слідства, а також - враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підозрюваного та для запобігання зазначеним ризикам. При внесенні застави на підозрюваного будуть покладатися наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції Дуба В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170090002426 від 29.07.2020 року, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів на період досудового розслідування.

Строк дії ухвали, відповідно до ч. 1, 2 ст. 197 КПК України визначити з моменту фактичного затримання о 01 год. 58 хв. 29.07.2020 року по 01 год. 58 хв. 26.09.2020 року.

Застава відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року, становить 6354 гривень, може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів – ТУ ДСА України в Полтавській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26304855; банк отримувача – ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача - UA398201720355289002000015950; в платіжному документі в призначені платежу ОБОВ`ЯЗКОВО зазначається для ЗАСТАВИ: назва суду; інформація про постанову (ухвалу) судді чи суду та прізвище, ім`я, по батькові підсудного (дана інформація необхідна для оперативного повернення застави в порядку передбаченому чинним законодавством).

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська УВП (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Магду В.Л. та слідчого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська УВП (№ 23)» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти йому обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Слідчий суддя О.С. Предоляк