Ухвала суду № 90709308, 31.07.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4632/20

Провадження № 1-кс/524/2034/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Тараненко А.Г., за участю прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Магди В.Л., слідчого Дуба В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Кононенка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Дуба В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бесарабівка, Кегичівського р-ну, Харківської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, студента Полтавської державної аграрної академії, працюючого монтажником технологічного устаткування на ТОВ «Інтербудмонтаж», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170090002426 від 29.07.2020 року,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Дуб В.Ю. звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020170090002426 від 29.07.2020 року, яке погоджене з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Магдою В.Л.

На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 29.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, за фактом хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчиненого групою осіб, та пов`язаного з опором представникові влади.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що 29.07.2020 близько 01 год. 00 хв., встановити точного часу під час досудового розслідування не виявилося можливим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись по вулиці поряд з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3 . В цей момент, знаходячись у громадському місці, діючи з хуліганських мотивів, демонструючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві загально-визначені правила поведінки і моральності, протиставляючи себе іншим громадянам, діючи з особливою зухвалістю, почали грубо порушувати громадський порядок, а саме з використанням нецензурної лайки наносили удари по металевому забору огорожі домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3 , від чого був сильний гуркіт. В цей момент ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає в АДРЕСА_3 вийшов та зробив їм зауваження, на що ОСОБА_1 почав наносити удари ОСОБА_3 . Після цього ОСОБА_3 зачинив хвіртку та побіг в будинок. Продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перелізли через забор на територію домоволодіння по вул АДРЕСА_4 Першотравнева АДРЕСА_3 , та діючи з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства і демонструючи явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, усвідомлюючи, що за їх діями спостерігають сторонні особи, висловлюючись ненормативною (нецензурною) лексикою, не реагуючи на зауваження почали наносити механічні ушкодження автомобілю Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , та розбивати вікна будинку АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 . В подальшому ОСОБА_1 чинив опір працівникам поліції після чого був затриманий.

29.07.2020 року о 08 год. 56 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

29.07.2020 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

Відповідно до витягу з ЄРДР створено слідчу групу у складі: старших слідчих Лисівця Р.В., Дев`ятисильної Ю.М., Капралової О.А., слідчих Дуба В.Ю., Скорика Ю.В., Іщенка І.С., Сокоренка В.О., Тарасенка М.Б., Бебка О.І,, Басістої Я.С.

Заслухавши прокурора та слідчого, які підтримали внесене слідчим клопотання, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кононенка В.А., які заперечували проти задоволення даного клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, що відноситься до нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

В пункті «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Войкін та інші проти України» (сaseOfVoykinandothersv.Ukraine), заява №47889/08,Страсбург,27березня 2018року,остаточне 27/06/2018,§136 Суд нагадує, що з метою дотримання пункту 1 статті 5, тримання від вартою, яке розглядається, в першу чергу має бути «законним», у тому числі з дотриманням встановленого законом порядку; у зв`язку з цим Конвенція, по суті, відсилає до національного законодавства та встановлює обов`язок забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Проте, вона також вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті статті 5, а саме захисту осіб від свавілля. Крім того, тримання особи під вартою є таким серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші, менш суворі заходи, і вони були визнані недостатніми для гарантування інтересів особи або суспільства, які можуть вимагати тримання відповідної особи під вартою. Це означає, що відповідності позбавлення свободи вимогам національного законодавства недостатньо; воно також має бути необхідним за конкретних обставин.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував свою причетність до вчинення даного злочину, повідомив, що потерпілий вдарив по руці лопатою, через паркан не перелізав, опору при затриманні не чинив.

Обґрунтованість підозри підтверджується документами, долученими до клопотання.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме – ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки зареєстрований та проживає на території іншої області; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя при розгляді клопотання не бере до уваги, враховуючи, що дані особи не були безпосередньо допитані у судовому засіданні.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Під час розгляду клопотання прокурором та слідчим у клопотанні не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно з 4. ст. 176 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , згідно з вимогами ст.178 КПК України, слідчий суддя, враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зважаючи, що забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, відповідальність за вчинення злочину, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , міцність соціальних зв`язків підозрюваного у місці його проживання, а саме те, що він раніше не судимий, офіційно працює, є студентом денного форми навчання у Полтавській аграрній академії, на обліках у лікаря на нарколога та психіатра не перебуває, вчинив нетяжкий злочин. Враховуються також вік та стан його здоров`я.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Зважаючи на зазначені вище обставини, слідчий суддя приходить до висновку за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним, покладених на нього процесуальних обов`язків та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області летйенанта поліції Дуба В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170090002426 від 29.07.2020 року, - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1,2,3 ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки:

?прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

?не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії ухвали відповідно пп. 2 п. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України визначити до 26 вересня 2020 року (включно) в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 вимоги ч. 2 ст. 179 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області Дуба В.Ю., в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.С. Предоляк