Ухвала суду № 90707284, 31.07.2020, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1742/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.

з участю секретаря судових засідань Олійник Ю.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Переяслав клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позов та його прийняття, долучення доказів, які не були подані разом із відзивом та прийняття цивільного позову по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного реєстратора Євка Володимира Володимировича, Щасливської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Любов Григорівна, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Ткач Євгеній Володимирович про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов цивільний позов про визнання права власності на спадкове майно (справа №373/1742/18).

В той же час на розгляді у судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області – Керекези Я.І., перебувала справа №359/1906/18 за позовом ОСОБА_7 до Приватного нотаріуса Головного територіального управління юстиції у Київській області Бориспільського нотаріального округу Науменко Любов Григорівни, треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 про скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання майна спільним майном подружжя, визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя.

Ухвалою від 04.10.18 року було передано справу №373/1742/18 для вирішення питання про об`єднання з цивільною справою №359/1906/18 в порядку статті 188 ЦПК України.

Ухвалою від 23 листопада 2018 року, відмовлено в об`єднанні в одне провадження справ №373/1742/18 та №359/1906/18 та ухвалою повернуто справу №373/1742/18 для розгляду.

Ухвалою суду від 27.11.2018 прийнято до розгляду провадження по справі №373/1742/18 та призначено підготовче судове засідання. В ухвалі, відповідачу судом встановлений строк на подання відзиву на протязі 15 днів з дня її отримання.

За клопотанням позивача, судом витребувано ряд документів.

Ухвалою суду від 28.01.2019 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 359/1906/18 з підстав п. 6 ч. 1 ст. 251, п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, п. 33 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

28.02.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача про відновлення провадження у справі, оскільки перестали існувати підстави, що зумовили зупинення провадження, та на підтвердження цього, ОСОБА_1 додала до клопотання належним чином завірену копію судового рішення у цивільній справі № 359/1906/18.

02.03.2020 ухвалою суду відновлено провадження у справі №373/1742/18.

20.03.2020 року відповідачем ОСОБА_2 до канцелярії суду був направлений відзив на позов.

Судові засідання 27.03.2020, 30.04.2020 та 05.06.2020 відкладались за клопотанням відповідача та в зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача та третіх осіб.

05.06.2020 відповідач ОСОБА_2 подала до канцелярії суду клопотання про долучення доказів та зустрічну позовну заяву.

Підготовче судове засідання було відкладено судом на 01.07.2020 та знов перенесене на 30.07.2020 за клопотанням представника відповідача – ОСОБА_3 в якому останній посилався на неможливість прибуття в судове засідання в зв`язку із карантинними заходами, введеними на території України та спрямованими на недопущення поширення інфекції COVID-19.

В ході судового засідання 30.07.2020 відповідач ОСОБА_2 просила долучити до матеріалів цивільної справи відзив на позовну заяву поданий 20.03.2020, письмові докази подані 05.06.2020 та зустрічний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного реєстратора Євка Володимира Володимировича, Щасливської сільської ради, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Любов Григорівна, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Ткач Євгеній Володимирович про стягнення компенсації за членські внески.

В обґрунтовування пропуску строку на подання відзиву визначеному в ухвалі суду від 27.11.18 про відкриття провадження у справі, представник відповідача пояснив, що вони очікували рішення суду, яке стало підставою, для зупинення провадження у цій справі, оскільки маса спадкового майна в обох провадженнях співпадає, та від прийняття рішення у справі 359/1906/18, залежала їх позиція у відзиві та обсяг доказів, які необхідно подати до суду.

ОСОБА_3 пояснив, що рішення суду у справі 359/1906/18 було ухвалене 27.12.2019 та повний текст його отримано відповідачем 11.03.2020.

17.03.2020 ними шляхом поштового відправлення поданий відзив на позовну заяву ОСОБА_4 , який надійшов до суду 20.03.2020.

До того ж, представник ОСОБА_2 нагадав, про те, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" всі процесуальні строки продовжуються на час дії карантину.

Додав, що коли провадження у справі №373/1742/18 відновилось, на території України вже розпочалась епідемія хвороби, що ускладнило можливість пересуватись, зокрема доїхати до місця роботи (або суду) а також, ускладнило збір доказів. Саме цим ОСОБА_3 обгрунтував те, що докази до відзиву на позов подані лише 05.06.2020.

Стосовно пропуску строку подання зустрічного позову, ОСОБА_3 також послався на пандемію та карантинні заходи, просив поновити пропущений строк та прийняти зустрічний позов до розгляду.

ОСОБА_2 підтримала свого представника, зазначивши, що дійсно під час карантину спілкування було обмежено, до того ж в лютому 2020 року померла її матір, та вона перебувала на межі нервового напруження, в зв`язку із чим їй додатково, було важко оцінювати доводи позову та готуватись до справи.

Представник позивача адвокат Дубчак Л.С. категорично заперечила проти поновлення процесуальних строків та прийняття відзиву на позов, доказів сторони відповідача та зустрічного позову.

В обґрунтування своїх заперечень вказала, що статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, що також визначено частиною 8 статті 83 ЦПК України.

Вважає, що сторона відповідача зловживає ситуацією, яка склалась в зв`язку із короновірусною хворобою. Просила відмовити ОСОБА_10 в поновленні пропущеного строку. Додала, що якщо навіть стороною відповідача і обгрунтована подача відзиву з попущенням строку визначеного в ухвалі суду, то подання зустрічного позову та доказів 05.06.2020 є явним порушенням процесуального порядку їх подання. Просила не поновлювати процесуальні строки та повернути зустрічний позов разом із доказами стороні відповідача.

Вирішуючи питання прийняття відзиву на позов поданого 20.03.2020 суд виходить з наступного.

Статтею 191 ЦПК України закріплено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

Статтею 178 ЦПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В статті 193 ЦПК України закріплено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною 8 статті 83 ЦПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 127 ЦПК України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, обставини за яких відповідачем пропущений строк для подання відзиву, визначений ухвалою суду від 27.11.2018 суд вважає поважними з урахуванням того, що провадження в цивільній справі було зупинене судом до вирішення іншої справи (359/1906/18) по суті, та після того як стороною відповідача було отримано рішення в цій справі 11.03.2020, з урахуванням пов`язаності позовних вимог ними був складений відзив та від імені позивача спрямований до суду 17.03.2020.

Поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву в даній ситуації спрямоване на дотримання принципу диспозитивності, поважність причин пропуску строку на подання відзиву суд вважає логічно обгрунтованими, а відтак в цій частині клопотання підлягає до задоволення.

Щодо подання доказів до відзиву на позов 06.05.2020, суд виходить з наступного.

Дійсно, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)» продовжені всі процесуальні строки визначені ЦПК України.

Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ, тобто з 02 квітня 2020 року. Проте, ураховуючи зміст статті 3 ЦПК України, а також те, що запропоновані зміни не встановлюють нових обов`язків, не скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх використання, вони мають зворотну силу, тобто поширюються на правовідносини, пов`язані зі здійсненням судочинства у всіх справах, тобто тих, які вже знаходяться на розгляді в судах усіх інстанцій, так і тих, які будуть відкриті у подальшому. При цьому дата введення карантину на всій території України не має значення, якщо цивільні процесуальні правовідносини тривають.

Процесуальні дії суду та учасників судового процесу мають здійснюватися лише в рамках відповідних стадій судочинства, у послідовності та в межах певного часу, зокрема визначених процесуальних строків для учасників справи та строків судової діяльності, встановлених законом для суду (службові строки).

Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.

Іншими словами, установлений у судовому рішенні (ухвалі суду) строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину.

В контексті ч.8. ст. 83 ЦПК України, поновлення судом строку на подання доказів можливе за умови його пропуску з причин, що не залежали від волі особи.

Наявність коронавірусної хвороби (COVID–19), яка викликала пандемію в Україні та відповідні заходи і обмеження суд вважає саме цим випадком.

Процесуальні пільги, щодо поновлення строків пропущених сторонами під час зазначеної пандемії закріплені процесуально в ст. 3 ЦПК України, та в досліджуваній ситуації підлягають поновленню, а докази подані до відзиву на позов – долученню до матеріалів цивільної справи.

Натомість суд не вбачає підстав для поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову виходячи з наступного.

В розумінні положення статті 193 ЦПК України, зустрічний позов подається в строк для подання відзиву.

Як вказано вище, відзив на позов був направлений до суду поштою 17.03.2020 та надійшов 20.03.2020.

Зустрічний позов поданий до канцелярії суду 05.06.2020.

Судом було визнано поважною причину подання відзиву поза межами строку встановленого ухвалою суду від 27.11.2019.

Натомість представник відповідача не зміг пояснити суду, що стало перешкодою для подачі зустрічного позову 20.03.2020, або хоча б в наближений до цієї дати день.

Посилання адвоката Деяк Я.М. про перешкоди для подання зустрічного позову пов`язані із обмеженнями пов`язаними з пандемією, суд приймає до уваги, при цьому звертаючи увагу на те, що відповідачем звернута увага на поважність пропущеного процесуального строку, однак жодним чином не обґрунтоване порушення процесуального порядку подачі зустрічного позову.

Суд даному випадку, вважає обґрунтованими доводи адвоката Дубчак Л.С. про те, що подання відзиву свідчить про можливість заявлення і зустрічного позову в той самий день, наближену до нього дату або ж, принаймні повідомлення про намір подати таку заяву із зазначенням неможливості вчинення такої дії в строк визначений ЦПК.

За цих обставин в прийнятті зустрічного позову слід відмовити, оскільки порушені не процесуальні строки, а сам порядок його подання.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 3. 44, 49, 83, 178, 193 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про поновлення строку на прийняття відзиву на позов – задовольнити.

Поновити пропущений строк для прийняття відзиву на позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , державного реєстратора Євка Володимира Володимировича, Щасливської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Любов Григорівна, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Ткач Євгеній Володимирович про визнання права власності в порядку спадкування та прийняти відзив ОСОБА_2 разом із поданими доказами.

Відмовити у прийнятті до сумісного розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 та повернути її разом з доданими документами.

Повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 не перешкоджає на звернення з нею до суду на загальних підставах.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О.Опанасюк