
Справа № 560/3107/20
РІШЕННЯ
іменем України
31 липня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області №221750001100 від 08 жовтня 2019 року;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати звернення (02 жовтня 2019 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02 жовтня 2019 року звернувся до Чемеровецького відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років та надав копії документів, які підтверджують наявність необхідного для призначення пенсії за вислугу років спеціального стажу роботи, зокрема копію трудової книжки та копію довідки № 250 від 30 вересня 2019 року про роботу в Двірецькій 8-річній школі та Поліській НСШ відділу освіти Ізяславської районної адміністрації Хмельницької області.
За результатами розгляду заяви позивача, Рішенням № 221750001100 від 08 жовтня 2019 року відповідачем відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на те, що згідно пункту 2-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу 26 років 6 місяців станом на 11 жовтня 2017 року.
Окрім того, позивач стверджує, що у Рішенні невірно вказано спеціальний стаж роботи станом на 11 жовтня 2017 року.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними, тому звернувся до суду за захистом свого права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 02 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
23 липня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08 жовтня 2019 року № 221750001100 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту 2-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу 26 років 6 місяців станом на 11 жовтня 2017 року.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.
Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 02 жовтня 2019 року звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08 жовтня 2019 року № 221750001100 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту 2-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу 26 років 6 місяців станом на 11 жовтня 2017 року.
Листом від 17 жовтня 2020 року № 33770/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відмову у призначені пенсії за вислугу років згідно пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зазначило, що з 04 червня 2019 року право на пенсію за вислугу років згідно статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначається з урахуванням вимог щодо вислуги років та стажу, які були передбачені законодавством станом на 11 жовтня 2017 року, щодо віку - станом на 31 березня 2015 року. Враховуючи зазначене, право на пенсію за вислугу років мають працівники закладів освіти незалежно від віку, за наявності спеціального стажу за вислугу років: станом на 01 квітня 2015 року - не менше 25 років; станом на 01 січня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; станом на 11 жовтня 2017 року - не менше 26 років 6 місяців. Згідно наданих для призначення пенсії документів станом на 11 жовтня 2017 року спеціальний стаж роботи позивача становить 25 років 4 місяці 7 днів.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно з нормою п. "е" статті 55 Закону №1788-XII право на призначення пенсії за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Отже, обов`язковими умовами при призначенні пенсії за вислугою років є: досягнення віку визначеного п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та наявність необхідного спеціального стажу роботи визначеного абзацом 2 п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Проте, Закон передбачає право на пенсію за вислугу років до досягнення відповідного віку, за умови наявності відповідного спеціального стажу роботи в період до 11 жовтня 2017 року.
Саме з вказаної підстави позивач вважає, що має право на пільгову пенсію, оскільки станом на 11 жовтня 2017 року мала спеціальний стаж понад 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали, зокрема, в:
- загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах на посадах: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.;
- дошкільних навчальних закладах всіх типів на посадах: директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.
Згідно з Приміткою 2 цього переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до попереднього чинного законодавства, зараховується в стаж для призначення пенсії за вислугою років.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про дошкільну освіту", учасниками навчально - виховного процесу у сфері дошкільної освіти є: директори (завідуючі), заступники директора (завідуючого) з навчально-виховної (виховної) роботи, вихователі-методисти, вихователі, старші вихователі, вчителі (усіх спеціальностей), вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з праці, інструктори з фізкультури, інструктори слухового кабінету, музичні керівники, керівники гуртків, студій, секцій, інших форм гурткової роботи та інші спеціалісти; помічники вихователів та няні у будинках дитини, яслах та яслах-садках.
Із наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що спеціальний стаж позивача становить: станом на 01 квітня 2015 року - 24 роки 7 місяців 5 днів; станом на 01 січня 2016 року - 25 роки 5 днів; станом на 11 жовтня 2017 року - 25 років 4 місяці 7 днів.
Таким чином, відповідно до вищенаведених норм законодавства та встановлених обставин, на даний час у позивача відсутні підстави для виходу на пенсію за вислугою років відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж 26 років 6 місяців станом на 11 жовтня 2017 року.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до заяви від 02 жовтня 2019 року.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Судове рішення № 90705802, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 31.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/3107/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: