
Справа № 560/1539/20
РІШЕННЯ
іменем України
31 липня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення від 24.02.2020 року №220950001445 та зобов`язання призначити пенсію за вислугу років на підставі п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та поданих 18.02.2020 року документів.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", маючи для цього достатній спеціальний стаж роботи, який станом на 11.10.2017 року становив 24 роки, 5 місяців та 4 дні, а станом на 18.02.2020 року - 26 років, 9 місяців та 3 дні. Позивач надав усі необхідні та наявні у нього підтверджуючі документи, однак отримав рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з недостатністю спеціального стажу.
Таку відмову позивач вважає протиправною, вважає, що відповідач прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії. Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до суду.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити.
Покликається на те, що рішення Конституційного Суду України №2-р/2019, на яке посилається позивач, не містить норм щодо порядку його виконання. Вважає, що з врахуванням змін, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, з 04.06.2019 року право на пенсію за вислугу років згідно зі статтею 55 Закону України №1788 від 05.11.1991 року визначається з урахуванням вимог щодо вислуги років та стажу, які були передбачені законодавством станом на 11.10.2017 року, а щодо віку - станом на 31.03.2015 року.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача, викладені у відзиві, позовні вимоги підтримує.
Суд відмовив у клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
18 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.02.2020 року №220950001445 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років (у зв`язку з відсутністю спеціального стажу роботи - 26 років та 6 місяців) ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років як працівнику закладу освіти у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, про що повідомлено листом від 02.03.2020 року за №2200-0301-8/7488.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області спеціальний стаж ОСОБА_1 становить:
- станом на 01.04.2015 р. - 22 роки 7 місяців 17 днів;
- станом на 01.01.2016 р. - 23 роки 4 місяці 17 днів;
- станом на 11.10.2017 р. - 24 років 5 місяці 4 дні.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788 XIІ та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 - IV.
Відповідно до п.2-1 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст.ст.52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їх зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» затверджений перелік закладів, установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту, і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 01.04.2015 по 31.03.2016 - не менше 25 років 6 місяців; з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 26 років; з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців; з 01.04.2018 по 31.03.2019 - не менше 27 років; з 01.04.2019 по 31.03.2020 - не менше 27 років 6 місяців; з 01.04.2020 по 31.03.2021 - не менше 28 років; з 01.04.2021 по 31.03.2022 - не менше 28 років 6 місяців; з 01.04.2022 по 31.03.2023 - не менше 29 років; з 01.04.2023 по 31.03.2024 - не менше 29 років 6 місяців; з 01.04.2024 або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення:
- які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 01 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Рішенням від 04.06.2019 №2-р/2019 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України положення статті 55 Закону №1788-ХІІ із змінами, внесеними законами України від 02.03.2019 №213-VІІ та від 24.12.2015 №911-VIII щодо збільшення тривалості необхідного спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років та встановлення віку виходу на пенсію окремим категоріям працівників.
Приймаючи зазначене рішення, суд виходив з того, що встановлення додатковою умовою для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для працівників, зазначених у п. "а" ст.54 Закону №1788, та 55 років для осіб, зазначених у пунктах "е", "ж" ст.55 Закону №1788, нівелює суть права на соціальний захист, не відповідає конституційним принципам соціальної держави та суперечить положенням ст.ст.1, 3, ч.3 ст.22, ст.46 Основного Закону України.
Крім того, внесення змін Законом №213 до положень Закону №1788 щодо підвищення на п`ять років пенсійного віку для жінок, збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної ст.51 Закону №1788. Мається на увазі те, що вказана пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Дія ст.51 Закону №1788 поширюється на громадян, зайнятих на всіх без винятку роботах, вказаних у ст.ст. 54, 55 Закону №1788.
У Рішенні від 22.05.2018 №5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що "положення ч.3 ст.22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності" (абзац 10 пп. 2.2 п.2 мотивувальної частини).
Крім того, в абзацах другому, четвертому пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010, Конституційний Суд України зазначив, що «…визнання неконституційним Закону №2222 у зв`язку з порушенням процедури його розгляду та ухвалення означає відновлення дії попередньої редакції норм Конституції України, які були змінені, доповнені та виключені Законом №2222. Це забезпечує стабільність конституційного ладу в Україні, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, цілісність, непорушність та безперервність дії Конституції України, її верховенство, як Основного Закону держави на всій території України».
Отже, до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом №213 та Законом №911, згідно з якими право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Таким чином, особа, яка станом на момент звернення до пенсійного органу має від 25 до 30 років спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, відповідно має право на призначення пенсії за вислугу років незалежно від її віку.
Згідно з записами трудової книжки серії АС НОМЕР_1 415183 та не заперечується відповідачем, спеціальний стаж позивача на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, становив 26 років 9 місяців та 3 дні, що давало право на призначення пенсії за вислугу років.
Враховуючи викладене, дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії за вислугу років суд вважає протиправними.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Зважаючи на те, що у цій справі відповідач прийняв необґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії, мотивоване саме відсутністю необхідного стажу, у той час як суд прийшов до протилежного висновку, з метою ефективного захисту порушеного права суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.02.2020 року №220950001445 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.
Відповідно до статті 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності підстав відмови, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов - задоволити.
Визнати необґрунтованим, протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.02.2020 року №220950001445 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю спеціального стажу роботи.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, починаючи з 18.02.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 31 липня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.С. Козачок
Судове рішення № 90705797, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 31.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/1539/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: