Ухвала суду № 90705385, 31.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та

відкриття провадження в адміністративній справі

31 липня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/3501/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Полтавського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України ( вул. Петра Юрченка, буд. 2, м.Полтава, Полтавська область, 36001, ідентифікаційний код 24289873 ) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Полтавського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України про:

- визнання протиправною бездіяльності Полтавського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України щодо непроведення повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 ;

- стягнення з Полтавського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 47466,37 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період 16 серпня 2019 року по 27 грудня 2019 року.

Підставою для звернення до суду позивач визначив порушення своїх прав внаслідок невиплати відповідачем середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період 16 серпня 2019 року по 27 грудня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини п`ятої статті 160, частин першої, третьої та четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та роз`яснено позивачеві спосіб усунення недоліків.

З метою виконання вимог ухвали позивач надав до суду належним чином засвідчену копію посвідчення учасника бойових дій Симиренка А.Ю., виданого Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України 07 червня 2017 року, на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору, а також копій документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі засвідчених позивачем у разі знаходження у нього оригіналів доказів), відповідно до кількості учасників справи (для відповідача).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року продовжено строк для усунення недоліку позовної заяви та роз`яснено позивачеві спосіб усунення недоліку.

Від позивача до суду надійшли документи, якими усунуто недолік позовної заяви.

Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду.

У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду з цим позовом.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п`ятою вказаної статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Тільки у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Так, предметом цього адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні щодо виплат, які не входять до структури заробітної плати.

Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом становить три місяці з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З матеріалів позовної заяви слідує, що компенсація за неотримане речове право виплачена позивачу у сумі 8533,22 грн - 27 грудня 2019 року, а тому саме з вказаної дати позивач дізнався про порушення свого права щодо невиплати йому середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні. Відтак, тримісячний строк звернення до суду з цим позовом закінчився 27 березня 2020 року. Позивач звернувся до суду з цим позовом 03 липня 2020 року, тобто поза межами тримісячного терміну.

Разом з тим, згідно із пунктом 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду із цим позовом) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215, від 20 березня 2020 року № 242, від 25 березня 2020 року № 239, від 29 березня 2020 року № 241, від 02 квітня 2020 року № 255, від 08 квітня 2020 року № 262, від 15 квітня 2020 року №284, від 22 квітня 2020 року №291, від 29 квітня 2020 року №313, від 04 травня 2020 року № 332 та від 04 травня 2020 року № 343) (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду із цим позовом) установлено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду із цим позовом) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Оскільки строк звернення до адміністративного суду продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, є підстави стверджувати про дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, а тому відсутні підстави для поновлення позивачу такого строку та задоволення відповідного клопотання позивача.

Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на цій стадії відсутні.

Таким чином, позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Враховуючи категорію справи та положення наведеної норми, ця справа є справою незначної складності. Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагає проведення судового засідання, суд вважає за необхідне розглядати цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частиною четвертою статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Беручи до уваги викладене, для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи є необхідність витребувати від відповідача додаткові докази у справі.

Керуючись статтями 9, 12, 171, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/3501/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову у силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив тривалістю три дні з дня отримання відзиву на позовну заяву.

Встановити відповідачу строк для подання заперечення тривалістю три дні з дня отримання відповіді на відзив.

Витребувати від відповідача належним чином засвідчені копії:

- наказу про прийняття ОСОБА_1 на військову службу та включення його до списків особового складу;

- наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби;

- наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу;

- відомостей про проведений остаточний розрахунок при звільненні із ОСОБА_1 ;

- відомостей про середньомісячне та середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 ;

- наказу про виплату ОСОБА_1 компенсації вартості за неотримане речове право та доказів проведення виплати такої компенсації;

- інших матеріалів, що стосуються цього позову.

Витребувані документи надати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. У разі якщо особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України. Згідно з частиною першою статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Також роз`яснити, що процесуальні строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути продовжені судом за відповідною заявою учасника справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України у мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Направити відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Слободянюк