Рішення № 90705022, 31.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5008/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Наталії Іванівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) з вимогами:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у призначені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до списку № 2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення із заявою про призначення такої пенсії, тобто з 13.11.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Рішенням від 18.03.2020 року за № 1350500004427 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області було відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком по списку № 2 відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю правових підстав. У рішенні відповідач зазначив, що не має підстав, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2, оскільки пільговий стаж не підтверджується первинними документами, а це є умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач вважає вищезазначене рішення відповідача протиправними, оскільки стаж роботи на посаді, що дає право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах підтверджується записами у трудовій книжці. Позивач зазначає, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вона має право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2. У зв`язку з чим позивач звернулася з позовом до суду, просить позов задоволити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.06.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Щодо клопотання відповідача та заяви позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, то суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З врахуванням наведеного, а також того, що цей публічно-правовий спір є справою незначної складності, розгляд якої повинен здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), підстави для розгляду цієї позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін – відсутні.

21.07.2020 року, за вх.№ 36056 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому посилається на те, що на підставі поданих документів та чинних нормативно-правових актів прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки не підтверджується необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком за Списком №2 та неможливо провести звірку даних довідки про підтвердження пільгового стажу роботи від 21.05.2019 за № 97, виданої ЛВО «Полярон» для призначення пенсії ОСОБА_1 . З урахуванням викладеного вважає, що позовні вимоги позивачки є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві, а дії управління щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком по Списку №2 згідно п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 звернулася до Стрийського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

До заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивач представила довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.05.2019, видану ЛВО "Полярон" за період роботи на посаді відкатник-вакуумник, що передбачена Списком 2 за період роботи з 16.07.1984 по 05.10.1998 (а.с. 15).

За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пп. 2 п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 (а.с. 10-13), мотивоване тим, що неможливості перевірити уточнюючу довідки від підприємства де вона працювала - ЛВО "Полярон".

З огляду на наведене, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що дії відповідача у призначені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до списку № 2 є протиправним та порушує право позивача на пенсію, гарантоване йому положеннями ст.46 Конституції України. Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюються, зокрема, Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п. "б" ч.1 ст.13 Закону №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За приписами ст.62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки №№1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки №№1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки №№1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.

За період роботи позивачки чинним був Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Позиція 2170100а-16373 підпункту «а» Розділу ХVІ "Виробництво електронної техніки та радіоапаратури" Списку №2 передбачає право на пільгове пенсійне забезпечення відкатників-вакуумників.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17 та від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про хибність доводів відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 спірного періоду роботи з 16.07.1984 року по 05.10.1998 року у ВО "Полярон", оскільки професія, за якою працювала позивачка (відкатник-вакуумник) дає право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2.

Окрім цього, факт роботи позивачки за Списком №2 на посаді відкатника-вакуумника у ЛВО "Полярон" у період з 16.07.1984 по 05.10.1998 підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 21.05.2019, видану ВО "Полярон", з якої слідує, що ОСОБА_2 у період з 16.07.1984 по 05.10.1998 виконувала роботу відкатника-вакуумника, що передбачена позицією 2170100а-16373 Розділу ХVІ Списку №2.

Також, трудова книжка позивачки серії НОМЕР_2 містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у період з 16.07.1984 по 05.10.1998 на посаді відкатника-вакуумника. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останньої за відповідною посадою. Записи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають (а.с. 7-9).

З оскаржуваної відповіді відповідача вбачається, що відмова у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах спричинена неможливістю проведення зустрічної перевірки характеру пільгової роботи позивача, так як підприємство "Полярон" за юридичною адресою не знаходиться, окрім, підтвердити правомірність видачі ліквідаційною комісією довідки від 21.05.2019 року №97, а також зайнятість певними видами роботи не вбачається за можливе.

Однак, суд зауважує, що відсутність підприємства та не передання ним документів до архівної установи не є тим фактом, що у підсумку призводить до висновку про відсутність у особи стажу для призначення пільгової пенсії.

Більше того, відповідно до п. 4.2. Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зі змінами “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” при прийманні документів орган, що призначає пенсію:1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відтак, зазначена вище норма передбачає не безумовний обов`язок органу пенсійного фонду проводити зустрічну перевірку поданих особою документів на призначення пенсії, а лише надає органу пенсійного фонду таке право, яке, очевидно, може бути реалізоване, якщо є достатні підстави сумніватися у достовірності, неповноті тощо документів, які подає особа при зверненні за призначенням пенсії.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено будь-яких дефектів щодо оформлення заяви позивачем, невідповідності викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, дефектів змісту чи неналежного оформлення наданих документів, а також не виявлено розбіжностей (невідповідностей) у документах, які позивачем подано для призначення пенсії.

Однак, суд звертає увагу на те, що відсутність підприємства та непередання ним документів до архівної установи чи підтвердження правомірності видачі ліквідаційною комісією довідки від 21.05.2019 року №97 не є тим фактом, що у підсумку призводить до висновку про відсутність у особи стажу для призначення пільгової пенсії.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що стаж роботи позивача у період з 16.07.1984 по 05.10.1998 є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Доказів протилежного суду не надано.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав. Таким чином інформація, яка міститься в копії трудової книжки про пільговий стаж позивача є достатньою для його врахування при призначення пільгової пенсії позивачу.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на викладене, для належного захисту порушеного конституційного права позивача на соціальний захист, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах за віком відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №2 з моменту звернення з заявою про призначення такої пенсії.

Згідно вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,- задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до списку № 2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на пільгових умовах за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (списку № 2) з 13.11.2019 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м.Львів, вул. Митрополита Андрея,10, ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.