Рішення № 90704407, 30.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/10109/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.05.2019 № 61 про утримання переплати пенсії в розмірі 20% пенсії до повного погашення.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути ОСОБА_1 грошові кошти, утримані з її пенсії на підставі рішення Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.05.2019 № 61.

В обґрунтування позову вказано, що рішенням відповідача з неї утримується 20% переплати пенсії. Вважаючи, що відповідач протиправно виніс рішення про утримання переплат і здійснює протиправної таке утримання позивач звернулась до суду з даним позовом.

Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників судового розгляду.

У встановлений судом строк відповідачем було поданий відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказано, що на підставі рішення суду у справі № 806/3759/17 було здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії, внаслідок чого зменшився її розмір. У зв`язку зі зменшенням розміру пенсії за наслідками перерахунку відповідачем було прийнято рішення про повернення надміру виплаченої пенсії.

Дослідивши письмові докази, надані сторонами та наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" було призначено пенсія за віком з 14.08.2007 згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі №806/3759/17, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, було визнано протиправними дії Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж роботи 15 років відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язано Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку, починаючи з 04.12.2017.

Відповідачем не заперечується факт того, що на виконання судового рішення у справі 806/3759/17 було здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії, внаслідок чого зменшився її розмір.

У зв`язку зі зменшенням розміру пенсії за наслідками перерахунку відповідачем було прийнято рішення про повернення надміру виплаченої пенсії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами ст. 1 Закон №1058-ІV визначено, що пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

Положенням п. 4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV вказано, що в разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Аналіз наведених норм свідчать, що ними не передбачено зменшення призначеної пенсії у жодному випадку, навіть у разі здійснення перерахунку на підставі рішення суду, розмір призначеної позивачу пенсії не міг становити менше розміру пенсії, який було визначено при її призначенні, зокрема шляхом підвищення розміру доплати до основного розміру пенсії.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з висновків Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі Ганс-Адам II проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").

У даному випадку легітимні сподівання позивача на повернення виплати раніше призначеної пенсії передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".

На підставі викладеного суд вважає, що оскільки після здійснення перерахунку пенсії позивача, розмір пенсії було зменшено, то відповідач протиправно не повернув виплату позивачу раніше призначеної пенсії, як це передбачено п. 4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини та норми права, які їх регулюють суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та їх слід задовольнити.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 768,40грн.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.05.2019 № 61 про утримання переплати пенсії в розмірі 20% пенсії до повного погашення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути ОСОБА_1 грошові кошти, утримані з її пенсії на підставі рішення Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.05.2019 № 61.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева