Рішення № 90704344, 31.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 р. Справа№200/5778/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом заяву ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми не виплаченої пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

визнати неправомірною бездіяльність щодо невиплати заборгованості з пенсії у розмірі 48214,81 грн.;

стягнути суму заборгованості з пенсії у розмірі 48214,81 грн.

У позовній заяві свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є одержувачем пенсії та як внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з липня 2019 року. З цього часу позивачу поновлено виплату пенсії, проте не сплачено заборгованість у розмірі 48214,81 грн. У відповіді на адвокатський запит відповідач зазначив, що виплата боргу буде проводитися після законодавчого врегулювання та за умови надходження фінансування. Позивач вважає такі дії неправомірними, оскільки вони порушують її право на пенсійне забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 23 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, поновлено строк звернення до суду, відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по суті та відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі, відзив не надав.

У відповідності до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. За частиною 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки від 07.05.2018 року № НОМЕР_3 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_2 .

Позивач перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області на підставі електронної пенсійної справи та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до листа відповідача від 20.09.2019 року за № 24047/02, позивачеві не сплачено пенсію за період з 01.02.2017 року по 30.06.2019 року (а.с.8).

Згідно з наданою відповідачем аналітичною довідкою нарахування пенсії ОСОБА_1 нарахована до виплати пенсія за період з серпня 2018 року по жовтень 2019 року в розмірі 93097,13 грн., всього до виплати 48214,81 грн. (а.с.9).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати призначеної пенсії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

З урахуванням встановлених у справі обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

У відповідних положеннях Конституції України закріплено основи соціальної спрямованості держави:

Стаття 3

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 19

[...] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх [...] у старості [...].

Стаття 92

Виключно законами України визначаються:[…] 6. основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення […].

Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 встановлено, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), п. 2 ч. 1 ст. 49, друге речення ст. 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У Рішенні № 25-рп/2009 Конституційний Суд України зауважив, що всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавлено цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено:

Стаття 5. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 46. Виплата пенсії за минулий час

[…] 2. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Стаття 49. Припинення та поновлення виплати пенсії

1. Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

2. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону […].

Чинний механізм виплати пенсій, який поєднує право на пенсію з реєстрацією пенсіонера як внутрішньо переміщеної особи, призвів до численних звернень до суду з адміністративними позовами про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії відповідними територіальними управліннями Пенсійного фонду України.

Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Враховуючи те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 1058-IV умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами, в тому числі постановами Кабінету Міністрів України.

Законом № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як з підстав перевірки місця фактичного проживання.

За змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Тому суд зазначає, що не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а постанови Кабінету міністрів України з приводу здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам є підзаконними нормативно-правовими актами, які обмежують встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій адміністративній справі № 805/402/18-а від 03 травня 2018 року.

Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Крім того, згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач у відповіді на адвокатський запит від 20.09.2019 року за № 24047/02 та доданої довідки підтвердив нарахування позивачу пенсії в розмірі 48214,81 грн. та її невиплату (а.с.8, 9).

Оскільки позивач звернулася до суду з позовом про виплату пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, однак виплата якої була безпідставно обмежена, що суперечить вимогам Конституції та законів України, суд вважає доведеними доводи позивача щодо визнання неправомірною бездіяльність відповідача.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення боргу з пенсійних виплат суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю[…].

Наведеним нормам кореспондують норми частини 1 статті 5 КАС України.

Судом встановлена неправомірна бездіяльність Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2017 року по 30.06.2019 року за відсутністю передбачених законом підстав, тобто, всупереч вимогам закону.

Вказаний факт протиправної бездіяльності відповідача знаходиться у безпосередньому причинному зв`язку з негативними наслідками для позивача, пов`язаними з неотриманням останньою належних їй сум пенсії, що містить ознаки незаконного втручання в гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача на мирне володіння майном. Крім того, судом встановлено, що вказана бездіяльність суперечить встановленим функціональним обов`язкам відповідача та не відповідає спеціальним нормативним актам, які регулюють його діяльність.

За вказаних обставин допущені відповідачем порушення виходять за межі його компетенції та містять всі ознаки деліктного правовідношення, що є підставою для застосування пункту 6 частини 2 статті 245 КАС України шляхом стягнення з відповідача шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю, в розмірі невиплаченої пенсії у сумі 48214,81 грн.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання встановлює Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності 1 січня 2013 року.

За приписами статті 3 вказаного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

За таких обставин, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлений спеціальний порядок виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган. Крім того, вказаний Закон визначає доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу під час виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган.

Враховуючи наявність у позивача права на отримання нарахованих відповідачем коштів, суд з метою захисту прав позивача на мирне володіння майном, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 48214,81 грн.

З наведених підстав позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 133 КАС якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою суду від 23 червня 2020 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову майнового характеру.

Керуючись статтями 2, 133, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37803258) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми не виплаченої пенсії - задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 48214,81 грн..

Стягнути зі Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37803258) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості з пенсії у розмірі 48214 (сорок вісім тисяч двісті чотирнадцять) грн. 81 коп.

Стягнути зі Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37803258) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, рахунок - UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 31 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов