Рішення № 90702784, 24.07.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10202/19

Провадження № 2-а/359/43/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

24 липня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.,

при секретарях Алфімовій І.М., Івановій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в:

В кінці жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаним адміністративним позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що він як митний брокер надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Діє на підставі дозволу від 17.05.2016 № АА000566, як фізична особа - підприємець.

14 лютого 2019 року він уклав з громадянином ОСОБА_1 договір доручення на декларування товарів № 140219, предметом якого є, зокрема, декларування від імені та за рахунок ОСОБА_1 товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщуються через митний кордон України.

У зв`язку з придбанням ОСОБА_1 на території Республіки Литва легкового автомобіля MERCEDES-BENZ, модель - ML 270 CDI , номер кузова НОМЕР_2 на підставі Договору № 140219 , він здійснив розмитнення даного автомобіля в Київській митниці ДФС.

ОСОБА_1 надав йому 3 товаросупровідні документи, видані в Литві, що підтверджували придбання ним автомобіля: свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 REGITRA № 16402345 (зняття з обліку); PIRKIMO-PARDAVIMO SUTARTIS б/н (договір купівлі-продажу); довідку від 13.02.2019 № Д-19-0213-153, видану ТОВ «Автотехносервіс».

Відповідно до договору купівлі-продажу (PIRKIMO-PARDAVIMO SUTARTIS б/н) Автомобіль був придбаний за 2800 євро.

З метою встановлення об`єктивних відомостей стосовно автомобіля, в тому числі - ринкової-вартості і року виготовлення, за його рекомендацією ОСОБА_1 замовив складання незалежної оцінки автомобіля, яка була виконана ТОВ «Агентство експертної оцінки України».

14 лютого 2019 року ТОВ «Агентство експертної оцінки України» в особі суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 склало звіт № 14022019/1 про незалежну оцінку автомобіля.

В Оцінці, зокрема, зазначено, що автомобіль випущений у 2005 році. Такий же рік зазначений у всіх вказаних вище документах. Ринкова вартість - 4777 євро.

14 лютого 2019 року, з метою митного оформлення автомобіля, ним було подано до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Київської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA125010/2019/002457 (з прикріпленими до неї сканованими зображеннями, виданих в Литві товаросупровідних документів, Договір № 140219, Довідку №Д-19-0213-153 та SCHWACKE № 030104/28900962.

Після сплати митних платежів, автомобіль був розмитнений.

Як йому стало відомо пізніше, з метою перевірки правильності визначення року виготовлення автомобіля, 20 травня 2019 року відповідач звернувся з листом до ТОВ «Автомобільний Дім Україна» та 15 серпня 2019 року отримав відповідь про те, що фактичною датою виготовлення автомобіля є 17.08.2004 року.

Вказана невідповідність дати виготовлення автомобіля впливає на застосування вікового коефіцієнту в межах сплати акцизного податку та ПДВ.

Відповідно до розрахунку відповідача під час розмитнення автомобіля недосплачено 3700,68 грн., з яких: 616, 78 грн. - ПДВ, 3083,90 - акциз.

02 вересня 2019 року головний державний інспектор другого відділення оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС Глюза Денис Васильович склав протокол № 0453/12500/19 про порушення митних правил.

10 жовтня 2019 року відповідач виніс постанову в справі про порушення митних правил № 453/12500/19, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 11102,04 грн.

Цю постанову він отримав 22 жовтня 2019 року в приміщенні Київської митниці.

Не погодившись з вказаною постановою позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил № 0453/12500/19 від 10.10.2019 року, прийняту Київською митницею ДФС України, а справу закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Луценко І.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Захаров А.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши сторін, вивчивши наявні в справі матеріали, дійшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Судом встановлено, що 14 лютого 2019 року позивач ОСОБА_1 уклав з громадянином ОСОБА_1 договір доручення на декларування товарів № 140219, предметом якого є, зокрема, декларування від імені та за рахунок ОСОБА_1 товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщуються через митний кордон України (а.с.15,16).

14 лютого 2019 року, з метою митного оформлення автомобіля, ОСОБА_1 було подано до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Спеціалізований» Київської митниці ДФС електронну митну декларацію № UA125010/2019/002457 (з прикріпленими до неї сканованими зображеннями, виданих в Литві товаросупровідних документів, Договір № 140219, Довідку №Д-19-0213-153 та SCHWACKE № 030104/28900962 (а.с.8-14).

Відповідно до договору купівлі-продажу (PIRKIMO-PARDAVIMO SUTARTIS б/н) автомобіль був придбаний за 2800 євро (а.с.12).

З метою встановлення об`єктивних відомостей стосовно автомобіля, в тому числі - ринкової-вартості і року виготовлення, за рекомендацією ОСОБА_1 , ОСОБА_1 замовив складання незалежної оцінки автомобіля, яка була виконана ТОВ «Агентство експертної оцінки України».

ТОВ «Агентство експертної оцінки України» в особі суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 склало звіт № 14022019/1 про незалежну оцінку автомобіля, відповідно до якого станом на 14 лютого 2019 року ринкова вартість автомобіля становить 4777 євро (а.с.29-41).

02 вересня 2019 року головний державний інспектор другого відділення оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС Глюза Денис Васильович склав протокол № 0453/12500/19 про порушення митних правил (а.с.17-21).

10 жовтня 2019 року заступник начальника Київської митниці ДФС - начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 виніс постанову в справі про порушення митних правил № 453/12500/19, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 11102,04 грн. (а.с.22-28).

Зі змісту постанови вбачається, що 14.02.2019 до відділу митного оформлення №1 митного поста "Спеціалізований" Київської митниці ДФС агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_1 , який діє на підставі договору доручення від 14.02.2019р. № 140219 «Договір про надання послуг митного брокера», з метою випуску у вільний обіг товарів, було подано у електронному вигляді митну декларацію за номером №UA125010/2019/002457, (далі - -.МД) з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів.

Згідно ЕМД товар: легковий автомобіль, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів): марки - MERCEDES-BENZ; модель - ML270 CDI; бувший у використанні; номер кузова/ VIN - НОМЕР_2; об`єм двигуна - 2685 см3; номер двигуна - не визначений; тип двигуна - дизель; кількість місць - 5, в тому числі місце водія; призначення використання - пасажирський; категорія - М1; колір - чорний; тип кузова - універсал; колісна формула - 4x4; календарний рік виготовлення - 2005; модельний рік виготовлення - 2005. Торгівельна марка - Mercedes-Benz. Виробник - DAIMLER AG. Країна виробництва - DE.

За митною декларацією ІМ 40 АА від 14.02.2019 № UA125010/2019/002457 було здійснено митне оформлення транспортного засобу марки - Mercedes - Benz; модель - ML270 ; номер кузова - НОМЕР_2 з застосуванням вікового коефіцієнту (К вік) що дорівнює 13 (заявлений календарний рік виготовлення 2005).

З метою перевірки правильності визначення року виготовлення транспортного засобу Київською митницею ДФС направлено лист до СП ТОВ «Автомобільний дім Україна» (вих. від 20.05.2019 №6517/5/10-70-20-47).

15.08.2019 Київською митницею ДФС отримано лист - відповідь від СП ТОВ «Автомобільний дім Україна» (від 10.06.2019 №164/0502-10-01) стосовно фактичного року виготовлення транспортного засобу марки - Mercedes-Benz модель - ML270 номер кузова - НОМЕР_2 . Відповідно до вказаного листа, фактична дата виготовлення зазначеного ТЗ - 17.08.2004 року.

Таким чином, при здійсненні митного оформлення вказаного транспортного засобу повинен застосовуватись акцизний податок з застосуванням вікового коефіцієнту (К вік) що дорівнює 14 (фактичний календарний рік виготовлення 2004).

На думку відповідача, вказані дії декларанта ОСОБА_1 призвели до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 3700,68 грн.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 485 МК України, законодавцем передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Аналіз вказаної статті дає зробити висновок, що притягнення до відповідальності за дане правопорушення в даному конкретному випадку можливе лише за сукупності певних елементів, а саме: заявлення неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, а також наявність прямого умислу на вчинення таких дій з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

За змістом ст.10 КУпАП наявність умислу є необхідною в усіх випадках, коли особа притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що може бути зроблено тільки навмисно, вина у формі умислу полягає в усвідомленні особою протиправного характеру вчиненої дії або бездіяльності, тобто їх незаконності, передбаченні їх шкідливих наслідків та бажанні їх або свідомого допускання настання цих наслідків.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року № 1118, зареєстрованим в Мiнiстерствi юстицiї України 10.04.2008 року за № 291/1498, затверджено «Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобiв, що перемiщуються громадянами через митний кордон України».

Визначення календарного і модельного років виготовлення та першої реєстрації і терміну перебування в користуванні транспортного засобу (ТЗ) врегульовано пунктом 8 цих Правил.

Так, вказаним пунктом визначено, що якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуваннi, визначити за його iдентифiкацiйним номером неможливо, то за основу береться рiк виготовлення, визначений за його iдентифiкацiйним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрацiї ТЗ. Датою першої реєстрацiї ТЗ, який перебував у користуваннi, є дата, зазначена в спецiальнiй графi технiчного паспорта (свiдоцтва про реєстрацiю), наприклад, паспорта встановленого зразка, або дата видачi технiчного паспорта (свiдоцтва про реєстрацiю). У разi неможливостi визначення року виготовлення ТЗ за iдентифiкацiйним номером роком виготовлення вважати рiк, що значиться в реєстрацiйних i технiчних документах на ТЗ. Датою початку користування ТЗ, що були в користуваннi та ввозяться на митну територiю України, уважається дата першої реєстрацiї ТЗ, визначена в реєстрацiйних документах, якi виданi уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати цi ТЗ на постiйнiй основi.

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм належним доказом дати виготовлення транспортного засобу, який був у користуваннi та ввозиться на митну територiю України, є дата його першої реєстрацiї, вказана в реєстрацiйних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.

Як вже зазначалось, позивач, при оформленні митної декларації, вказав рік виготовлення транспортного засобу марки Mercedes-Benz модель - ML270 номер кузова - НОМЕР_2 - 2005 .

На момент оформлення автомобіля позивач не мав інших, відмінних від поданих відповідачу документів, що підтверджували б іншу дату виготовлення транспортного засобу.

Відповідно до п. 8 зазначених Правил за наявностi обґрунтованих сумнiвiв щодо визначення року виготовлення ТЗ достовiрнiсть установлюється експертом, що має свiдоцтво про право проведення експертних дослiджень з вiдповiдної експертної спецiальностi та внесений до Реєстру атестованих судових експертiв державних i пiдприємницьких структур та громадян Мiнiстерства юстицiї України.

Відповідач, стверджуючи, що роком випуску спірного автомобіля є 2004 рік, не призначив відповідної експертизи, обмежившись лише інформацією, наданою ТОВ «Автомобільний Дім Україна».

Натомість, як встановлено судом, при здійсненні митного оформлення відомості про рік виготовлення транспортного засобу вказаний ОСОБА_1 на підставі належним чином оформлених документів, які були надані митному органу і перевірені у встановленому законом порядку.

Суд вважає, що позивач, визначаючи рік виготовлення транспортного засобу діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей про імпортований транспортний засіб та зниження митної вартості, тому що пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому надані одержувачем автомобіля, та які ніким не скасовані чи визнані недійсними.

Більше того, з метою встановлення об`єктивних відомостей стосовно автомобіля, в тому числі - ринкової вартості і року виготовлення, за рекомендацією ОСОБА_1 власник автомобіля ОСОБА_1 замовив складання незалежної оцінки, яка була виконана ТОВ «Агентство експертної оцінки України», а саме експертом ОСОБА_2 , внесеним до Реєстру атестованих судових експертiв державних i пiдприємницьких структур та громадян Мiнiстерства юстицiї України.

Вказані обставини безумовно свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Наявні в позивача документи жодним чином не вказували на обставини, що могли б слугувати підставою для сумніву щодо року випуску транспортного засобу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням зібраних у справі доказів, та встановленого КАС України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів того, що у діях позивача є ознаки порушення митних правил та він повинен нести відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

З урахування вище викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 458, 485, 495, 531 МК України, ст.ст.9, 10 КУпАП, ст.ст.2, 77, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Київської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Литовки Юрія Михайловича № 453/12500/19 від 10 жовтня 2019 року в справі про порушення митних правил, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% від несплаченої суми митних платежів, що становить 11102 гривні 04 копійки.

Провадження в справі про порушення митних правил № 453/12500/19 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Журавський