Рішення № 90693527, 30.07.2020, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/243/20

Провадження № 2-827/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

20.01.2020 року позивач АТ «Альфа-Банк» звернувся до Обухівського районного суду Київської області, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 851 624,85 грн. та стягнути понесені судові витрати в розмірі 12 774,38 грн. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що 16.11.2007 року між АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 384/116/07-І, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 480 000,00 грн., а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит. В свою чергу, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору в результаті чого станом на 22.10.2019 року має заборгованість в розмірі 851 624,85 грн., яка складається з наступного: сума заборгованості за кредитом 383 784,16 грн., сума заборгованості за відсотками 405 526,87 грн., розмір інфляційних витрат за кредитом 29 167,59 грн., розмір інфляційних витрат за відсотками 33 146,23 грн. Тому, позивач за захистом своїх прав та інтересів, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 06.03.2020 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання, в якому просив розглядати справу у відсутність представника банку, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ним було передано банку, в якості забезпечення виконання власних зобов`язань за договором кредиту, квартиру, на яку позивачем було звернуто стягнення, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 384/116/07-І, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 480 000,00 грн., зі сплатою 15,00% річних та комісії, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід`ємною складовою частиною цього договору, та порядком повернення кредиту згідно з графіком, що міститься в додатку 2 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15 листопада 2017 року, на умовах, визначених цим договором.

16.11.2007 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 04/І-863, відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку банку у якості забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором кредиту № 384/116/07-І від 16.11.2007 року, а також зобов`язань за цим договором нерухоме майно, включаючи всі його чинні та майбутні зміни, поліпшення, переобладнання та реконструкції, а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 71,15 кв.м., житловою площею 41,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк» з 15.10.2019 року, що підтверджується копією протоколу 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів та копією рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовий кредит -кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним кредитним договором № 384/116/07-І, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, та відсоткам за користування кредитом.

Як убачається з матеріалів справи та наданим позивачем розрахунку, відповідачем порушено умови кредитного договору № 384/116/07-І від 16.11.2007 року в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 22.10.2019 року виникла заборгованість в розмірі 851 624,85 грн., яка складається з наступного: сума заборгованості за кредитом 383 784,16 грн., сума заборгованості за відсотками 405 526,87 грн., розмір інфляційних витрат за кредитом 29 167,59 грн., розмір інфляційних витрат за відсотками 33 146,23 грн.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов АТ «Альфа-Банк» підлягає до задоволення, а заперечення відповідача, щодо відсутності кредитної заборгованості в зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому вони є безпідставними, неогрунтованими, та не доведеними належними доказами.

Відповідно до частини першої ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 12 774,38 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 536, 598, 599, 612, 625, 629, 1048 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 851 624,85 грн. та понесені судові витрати в розмірі 12 774,38 грн., а всього стягнути 864 399,23 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 03150, М. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100).

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: