Ухвала суду № 90692400, 21.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12710/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Гаврилової О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

Згідно заявлених вимог, позивач ОСОБА_1 просить суд: «визнати за ОСОБА_1 місце постійного проживання якого: АДРЕСА_1 (приватне помешкання) право приватної власності на наступні об`єкти нерухомого майна: кухня під літерою 2-1 розміром 8,9 кв.м., коридор під літерою 2-2 розміром 2,5 кв.м.; жилі кімнати: під літерами 2-3 розміром 11,6 кв.м. та під літерою 2-4 розміром 13,8 кв.м. та сарай під літерою «Б» за матеріалами Технічного паспорту Київського міського Бюро технічної інвентаризації від 06 червня 1989 року, а також на добудовану після пожежі у 2011 році кімнату загальною площею 19,6 кв.м., позначену у технічному паспорті від 12 липня 2017 року за №2-1 виконаними на замовлення відповідача Київським міським Бюро технічної інвентаризації» (Комунальне підприємство Київської міської Ради «Київське міське Бюро технічної інвентаризації»)

від 12 липня 2017 року».

Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Астахової О.О. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 12 серпня 2019 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 04 листопада 2019 року відкрито провадження в даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду м.Києва №163

від 20 травня 2020 року, відповідно до пункту 19 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 7.54 розділу VII Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл вказаної справи.

Вказану справу було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20 травня

2020 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 29 травня 2020 року, дану справу прийнято до свого провадження суддею Гавриловою О.В., постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16 червня 2020 року відповідачем ОСОБА_2 до суду подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про виділення в натурі частини житлового будинку та зміну розміру часток у праві власності.

Згідно заявлених вимог, позивач за зустрічним позовом просила:

-виділити в натурі належну ОСОБА_2 231/400 частину житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_2 право власності на приміщення: вітальню 2-1 площею 19,6 м2; кухню 2-2 площею 17,5 м2;

2-3 житлову кімнату площею 13,1 м2; санвузол 2-4 площею 5,1 м2, загальною площею 55,3 м2 та наступні господарські будівлі і споруди: навіс літ «Е» і Ѕ частину огорожі, воріт з хвірткою

№№1, 2, 4-6;

-у власність ОСОБА_1 виділити 169/400 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на приміщення: кухню 1-1 площею 9,1 м2; ванну 1-2 площею 6,2 м2; коридор 1-3 площею 2,6 м2; житлову кімнату площею 18,6 м2, загальною площею 36,5 м2 та наступні господарські будівлі і споруди: сарай літ «Б»: вбиральню літ. «Г»; навіс літ. «Д»; гараж літ. «Ж» і Ѕ частину огорожі, воріт з хвірткою №№1,2,4-6;

-змінити розмір часток у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 : визнавши за ОСОБА_2 право власності на 57/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , замість 228/400; визнати за

ОСОБА_1 право власності на 43/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , замість 172/400.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 26 червня 2020 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частини житлового будинку та зміну розміру часток у праві власності в частині позовних вимог, а саме: виділенні в натурі належної ОСОБА_2 231/400 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_2 право власності на приміщення: вітальню 2-1 площею 19,6 м2; кухню 2-2 площею 17,5 м2; 2-3 житлову кімнату площею 13,1 м2; санвузол 2-4 площею 5,1 м2; загальною площею 55,3 м2 та наступні господарські будівлі і споруди: навіс літ «Е» і Ѕ частину огорожі, воріт з хвірткою №№1, 2, 4-6 та виділенні у власність ОСОБА_1 169/400 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на приміщення: кухню 1-1 площею 9,1 м2; ванну 1-2 площею 6,2 м2; коридор 1-3 площею 2,6 м2; житлову кімнату площею 18,6 м2, загальною площею 36,5 м2 та наступні господарські будівлі і споруди: сарай літ «Б»: вбиральню літ. «Г»; навіс літ «Д»; гараж літ. «Ж» і Ѕ частину огорожі, воріт з хвірткою №№1, 2, 4-6, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна та об`єднанні їх в одне провадження.

Також, ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 26 червня 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зміну розміру часток у праві власності залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі про залишення зустрічної позовної заяви без руху зазначалось про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору та було запропоновано ОСОБА_2 подати до суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору в розмірі

7 279,20 грн.

На виконання вимог ухвали суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху ОСОБА_2 подано до суду заяву, якої долучено оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 7 279,20 грн та зустрічну позовну заяву в новій редакції, згідно вимог якої позивач за зустрічним позовом просить суд:

-виділити в натурі належну ОСОБА_2 231/400 частину житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_2 право власності на приміщення: кухню 1-1 площею 9,1 м2; ванну 1-2 площею 6,2 м2; коридор 1-3 площею 2,6 м2; житлову кімнату 1-4 площею 18,6 м2, загальною площею 36,5 м2 та

-у власність ОСОБА_1 виділити 169/400 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на приміщення: вітальню 2-1 площею 19,6 м2; кухню 2-2 площею 17,5 м2; 2-3 житлову кімнату площею 13,1 м2; санвузол 2-4 площею 5,1 м2, загальною площею 55,3 м2;

-змінити розмір часток у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Отже, фактично ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві в новій редакції залишено вимогу зустрічної позовної заяви в первинній редакції - про зміну розміру часток у праві власності, виключивши з неї посилання на частки житлового будинку, а також доповнено позовну заяву двома додатковими самостійними вимогами - про виділення ОСОБА_2 частки житлового будинку в натурі, шляхом визнання за нею права власності, та про виділення у власність ОСОБА_1 частки житлового будинку.

При цьому, зустрічна позовна заява в новій редакції містить прохання ОСОБА_2 прийняти саме цю зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Статтею 49 ЦПК України визначені процесуальні права та обов`язки сторін, згідно яких, серед іншого, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру, що містить кількісні показники (стягнення коштів тощо). Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення кількості вимог, то фактично йдеться про подання іншого позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову, як і доповнення позову новою (додатковою) позовною вимогою, не допускається.

Крім того, в будь-якому випадку, збільшити або зменшити позовні вимоги за зустрічною позовною заявою, змінити предмет або підстави позову за зустрічною позовною заявою позивач за такою заявою вправі після прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднання їх в одне провадження, а не на виконання ухвали суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху з підстав не сплати судового збору, оскільки суд не в праві вирішувати за позивача з яким позовом той має звертатися та з яких підстав.

Діючим цивільним процесуальним законодавством України збільшення або зменшення позовних вимог, зміна предмету або підстав зустрічного позову до прийняття зустрічної позовної заяви, не передбачені.

Проте, як вже зазначалось вище, зустрічна позовна заява в новій редакції фактично містить дві додаткові самостійні вимоги майнового характеру.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що доповнення зустрічної позовної заяви новими додатковими вимогами (як до так і після прийняття зустрічної позовної заяви) законом не передбачено, а ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві в новій редакції наполягає на прийнятті зустрічного позову саме в цій редакції, суд убачає визначені законом підстави для повернення зустрічної позовної заяви відповідачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 8, 10, 13, 14, 49, 175, 177, 185, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд -

постановив:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру часток у праві власності - повернути відповідачеві.

Роз`яснити, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: