Ухвала суду № 90692230, 29.07.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2-с/754/29/20

Справа № 754/10408/17

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2020 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Клочко І.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води,-

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2017 року Деснянським районним судом м. Києва на підставі заяви ПАТ «Київенерго» був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за надані послуги з центрального опалення в розмірі 7817,37 грн. та заборгованість з надання послуг за постачання гарячої води в розмірі 12359,31 грн. три відсотки річний та інфляційні витрати в розмірі 4527,08 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 800,00 грн.

17.07.2020 року від ОСОБА_1 надійшла до суду заява про скасування судового наказу виданого Деснянським районним судом м. Києва 11.09.2017 року по справі №754/10408/17, з підстав, викладених в заяві про скасування судового наказу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В матеріалах справи наявний конверт, яким направлялась копія судового наказу боржнику ОСОБА_1 з відміткою «за закінченням встановленого стоку зберігання».

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019р., справа №461/10610/13-ц, провадження №14-108цс19, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» не є доказом належного інформування про час і місце розгляду справи (близький за змістом висновок викладений у пункті 31 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі №127/2871/16-ц, у пунктах 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №752/11896/17 від 12 грудня 2018 року).

Отже, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019р., справа №461/10610/13-ц, провадження №14-108цс19, суд дійшов висновку, що боржник не був належним чином повідомлений про наявність судового наказу.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що 18.06.2020р. ОСОБА_1 отримала судовий наказ , а тому заява про скасування судового наказу подана в термін встановлений ст. 170 ЦПК України, враховуючи наявність ухвали від 01.07.2020р. про повернення заяви про скасування судового наказу, у зв`язку з невідповідністю вимог ч.3-5 ст.170 ЦПК України.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу є обґрунтованою, а, отже, підстав відмовити у її задоволенні немає.

Керуючись ст. ст. 127, 170, 171 ЦПК України, суддя-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води - задовольнити.

Скасувати судовий наказ від 11 серпня 2017 року, виданий Деснянським районним судом м. Києва на підставі заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заборгованості за надані послуги з центрального опалення в розмірі 7817,37 грн. та заборгованість з надання послуг за постачання гарячої води в розмірі 12359,31 грн. три відсотки річний та інфляційні витрати в розмірі 4527,08 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 800,00 грн.

Роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в спрощеному позовному провадженні.

Суддя