Вирок № 90684576, 29.07.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/973/20 1-кп/335/500/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участі секретаря судового засідання Шутіної Г.Ю.,

процесуального прокурора Михайлова А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Скрипкиної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080060002722 від 1 листопада 2019 р., за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Темирівка Гуляйпільського району Запорізької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працюючого учнем апаратника перегонки ПрАТ «Запоріжкокс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України,

з угодою про визнання винуватості від 29 липня 2020 р.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Наказом командира військової частини 3026 Національної гвардії України № 9 від 12.01.2018 ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом на посаду старшого стрільця 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних), яка пов`язана із здійсненням функцій представника влади, правозастосовних та правоохоронних функцій. Тобто, ОСОБА_1 являвся працівником правоохоронного органу.

У невстановлений час та у невстановленому місці ОСОБА_1 , діючи умисно, придбав через мережу «Інтернет» у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який зберігав при собі протягом невстановленого часу з метою збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 наприкінці жовтня 2019 р. із використанням мобільного додатку «Телеграм» шляхом спілкування з невстановленою особою, яка повідомила про місцезнаходження наркотичних засобів, знаходячись на території м. Запоріжжя, у невстановленому місці незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, масою не менше ніж 5,5594 г (в перерахунку на висушену речовину), який незаконно зберігав при собі невстановлений час з метою збуту.

Далі, 29.10.2019, зберігаючи вказаний наркотичний засіб при собі з метою збуту, ОСОБА_1 переніс його до ділянки місцевості, що розташована між вул. Перемоги, Прибережною автомагістраллю та р. Дніпро, поблизу парку Перемоги у м. Запоріжжі, де заховав не менше 6 згортків вказаного наркотичного засобу, що упаковані в полімерні зіп-пакети та обмотані липкою стрічкою синього кольору, загальною масою не менше 5,5594 г, у різних місцях, чим вчинив збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, обіг якого заборонено. Після цього ОСОБА_1 повідомив невстановленій особі через мобільний додаток «Телеграм» про виконання вказаних дій. На підтвердження факту збуту наркотичних засобів ОСОБА_1 на власний мобільний телефон «Meizu M3s» зробив 6 фото місць знаходження наркотичних засобів із зазначенням геолокації та надіслав вказаній особі.

Крім того, ОСОБА_1 , діючи умисно, 01.11.2019 вранці із використанням мобільного додатку «Телеграм» шляхом спілкування із невстановленою особою, яка повідомила про місцезнаходження наркотичних засобів, знаходячись на території м. Запоріжжя у невстановленому місці незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, масою не менше 8,112 г (в перерахунку на висушену речовину), а також психотропну речовину PVP, масою не менше 0,1621 г (в перерахунку на основу), які зберігав при собі невстановлений час з метою подальшого збуту.

Далі, 01.11.2019 у денний час доби ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, зберігаючи вказані наркотичний засіб та психотропну речовину при собі з метою збуту, переніс їх до ділянки місцевості, що розташована біля будинку № 90 по вулиці Толстого у місті Запоріжжі, після чого о 13:00 год. був зупинений працівниками поліції, які виявили та вилучили у нього особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс загальною масою 8,112 г (в перерахунку на висушену речовину), а також особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,1621 г (в перерахунку на основу), обіг яких заборонено.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

29.07.2020 в процесі судового розгляду даного кримінального провадження між прокурором Запорізького відділу Запорізької місцевої прокуратури № 2 Михайловим А.В. та Цеськом Б.І., за участі адвоката Скрипкиної М.О. укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

За змістом цієї угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен останній понести за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України зі звільненням останнього від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та покладанням обов`язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України оскільки угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупинив проведення процесуальних дій і перейшов до розгляду угоди.

Прокурор Михайлов А.В. у судовому засіданні зазначив, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання. Зазначив, що його згода на укладення угоди була добровільною.

Захисник обвинуваченого адвокат Скрипкина М.О. у судовому засіданні зазначила, що угода відповідає вимогам закону, укладена добровільно, її підзахисний повністю розуміє наслідки її укладення та невиконання, а тому просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння ОСОБА_1 у проведенні досудового розслідування, особу ОСОБА_1 , який злочин вчинив уперше внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, має зареєстроване та фактичне місце проживання, має місце роботи, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та проведенню досудового розслідування, повідомив обставини, що можуть бути використані при документуванні аналогічних злочинів, беззастережно визнав винуватість.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 цілком розуміє роз`яснені йому права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався, підстав для його застосування до набрання вироком законної сили судом не встановлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а про судові витрати - відповідно до ст. 124 КПК України.

Оскільки відповідно до угоди її сторонами погоджено покарання без застосування конфіскації майна, тому суд на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України вважає можливим скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.2019 (справа № 335/12323/19, 1-кс/335/7741/2019) на мобільний телефон обвинуваченого із сім-картками.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 липня 2020 р., укладену між прокурором Запорізького відділу Запорізької місцевої прокуратури № 2 Михайловим Андрієм Вікторовичем та Цеськом Богданом Ігоровичем у кримінальному провадженні № 12019080060002722 від 1 листопада 2019 р., за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судові витрати на проведення експертиз:

- № 7-2444 від 5 грудня 2019 р. на суму 1 256,08 грн.;

- № 7-2601 від 22 листопада 2019 р. на суму 628,04 грн.;

- № 7-2602 від 10 грудня 2019 р. на суму 785,05 грн.;

- № 7-2603 від 9 грудня 2019 р. на суму 628,04 грн.;

- № 7-2604 від 9 грудня 2019 р. на суму 628,04 грн.;

- № 7-2605 від 3 грудня 2019 р. на суму 628,04 грн.;

- № 7-2606 від 3 грудня 2019 р. на суму 628,04 грн.;

- № 7-79 від 22 січня 2020 р. на суму 1 884,12 грн.,

а всього на загальну суму 7 065 (сім тисяч шістдесят п`ять) грн. 45 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 5 листопада 2019 р. (справа № 335/12323/19, 1-кс/335/7741/2019) на мобільний телефон «Meizu M3s» (imei1 - НОМЕР_1 , imei2 - НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_5) в корпусі білого кольору, сім-картки оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .

Речові докази:

-особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 8,112г та 5,5594г за винятком кількостей, витрачених під час дослідження, переданий на відповідальне зберігання до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

-порошкоподібну речовину жовто-зеленого кольору (що знаходиться у полімерному пакеті з застібкою Zip Lock), особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, маса якої склала 0,1621 г в перерахунку на основу, передані на відповідальне зберігання до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

-мобільний телефон «Meizu M3s» (imei1 - НОМЕР_1 , imei2 - НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_5) в корпусі білого кольору, сім-картки оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, - повернути ОСОБА_1 за належністю.

Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинувачним про визнання винуватості може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя А.В. Шалагінова