Рішення № 90681907, 23.07.2020, Вугледарський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер: 223/1009/19

Провадження номер: 2/223/51/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 р. м. Вугледар

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дочинець С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що з 29 квітня 2014 року по 08 квітня 2019 року працював на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» та 09 квітня 2019 рокунаказом №66-квід 09 квітня 2019 року його було звільнено згідно ст. 38 КЗпП України. Виплата належних позивачу при звільненні сум у день звільнення власником здійснена не була. Таким чином, на момент звільнення роботодавцем не було проведено розрахунок (виплата всіх належних позивачеві сум) з ОСОБА_1 , що загалом становило 1867,42 гривень. Про те, що відповідач остаточно розрахувався з позивачем останній дізнався 03.07.2019 року. У; зв?язку із вказаною затримкою та відповідно до ст. 117 КЗпП України роботодавець зобов?язаний сплатити середній заробіток за весь час затримки, що становить 43673,84 гривень.

З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 43673,84 гривень.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки про виклик до суду та довідкою про доставку СМС-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду» (а.с. 50, 52). Від представника позивача на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, строк стягнення коштів врахувати до 01 липня 2019 року, як кінцеву дату розрахунку відповідача з позивачем (а.с. 54).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 53). На адресу суду від представника відповідача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» та просив винести рішення у відповідності до вимог діючого законодавства України (а.с. 41).

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 29 квітня 2014 року по 08 квітня 2019 року працював на Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» та був звільнений 08 квітня 2019 року наказом № 66-к від 09 квітня 2019 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_1 від 18 травня 2009 року (а.с. 5-6).

Відповідно до листа Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» №2375 від 29 серпня 2019 року при звільненні ОСОБА_1 нараховані грошові кошти на момент звільнення складали 2453,59 гривень, належна сума до сплати становила 1867,42 гривень. Грошові кошти позивачу перераховані 13.06.2019 року, 27.06.2019 року, 03.07.2019 року та 01.07.2019 року, згідно платіжних доручень №102 від 12.06.2019 року, №990 від 27.06.2019 року, №119 від 01.07.2019 року, №806 від 01.07.2019 року. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на день його звільнення складає 779,89 гривень (а.с. 7-8).

Згідно платіжних доручень №990 від 27 червня 2019 року, №806 від 01 липня 2019 року, №102 від 12 червня 2019 року, №119 від 01 липня 2019 року та виписки з карткового рахунку позивача за період з 01 березня 2019 року по 23 вересня 2019 року на рахунок ОСОБА_1 03 липня 2019 року зараховано 196,31 гривень заробітна плата та інші виплати від ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (а.с. 14-15).

Так, в судовому засіданні встановлено, не оспорюється сторонами та у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, що ОСОБА_1 дійсно працював на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» та був звільнений з підприємства 08 квітня 2019 року. В день звільнення з останнім не було проведено повного розрахунку всіх належних йому сум. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 779,89 гривень, оскільки кожна зі сторін посилається на зазначені обставини як в досліджених письмових доказах, так і в поданому до суду позові.

При цьому, суд звертає увагу, що визначаючи суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні позивач виходив з розміру середньоденної заробітної плати - 778,89 гривень, хоча додаючи до позову та посилаючись на лист Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» №2375 від 29 серпня 2019 року, позивач погоджується з розміром середньоденної заробітної плати, зазначеним у даному листі, у розмірі 779,89 гривень, а тому суд приходить до висновку, що при обчисленні розрахунку суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні позивачем була допущена описка у розмірі середньоденної заробітної плати.

Згідно статті 47 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 рудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При визначенні середньої заробітної плати слід керуватися вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Порядок). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

З п. 2 вказаного Порядку вбачається, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 на день звільнення становить 779,89 гривень, що підтверджується листом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» №2375 від 29 серпня 2019 року, не оспорюється сторонами та не підлягає доказуванню.

Згідно з п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Таким чином, під час проведення розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки розрахунку при звільненні з використанням даних про середній заробіток позивача.

Позивачем визначена загальна сума стягнення середнього заробітку за весь час розрахунку у зв`язку із звільненням з роботи у розмірі 43673,84 гривень, яку останній вираховував виходячи з 56 робочих днів за які має бути оплачений середній заробіток та середньоденного заробітку – 778,89 гривень, однак даний розрахунок містить арифметичні помилки та описку у розмірі середньоденної заробітної плати.

Так, розмір компенсації середнього заробітку за період, коли з вини відповідача з позивачем не було здійснено розрахунок при звільненні, а саме, за період з 08 квітня 2019 року по 01 липня 2019 року, який підлягає відшкодуванню позивачеві Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» становить 42893,95 гривень (55 робочих дні х 779,89 гривні = 42893,95 гривень).

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої до суду квитанції №0.0.1514437833.1 від 06 листопада 2019 року ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання до суду даного позову у сумі 768,40 гривень.

Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про доцільність часткового задоволення вимог позову ОСОБА_1 , суд вважає необхідним, на виконання вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 754,68 гривень (42893,95 гривень * 768,40 гривень / 43673,84 гривень = 754,68).

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України, п. п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 82, 141, 247, 258, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з роботи, – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з роботи у розмірі 42893 (сорок дві тисячі вісімсот дев`яносто три) гривні 95 (дев`яносто п`ять) копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , втрати зі сплати судового збору у розмірі 754 (сімсот п`ятдесят чотири) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок

В задоволенні іншої частини вимог позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вугледарського

міського суду Донецької області Дочинець С.І.