Ухвала суду № 90679498, 30.07.2020, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/404/20

Провадження № 2/616/161/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» липня 2020 року смт.Великий Бурлук

Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі судді РИКОВА М.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2020 вказана справа була розподілена судді Рикову М.І.

Із позовної заяви вбачається, що відповідачем по справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя, дослідивши позовну заяву встановив наступне.

Відповідач ОСОБА_2 являється рідним братом ОСОБА_3 , який раніше тривалий час працював у Великобурлуцькому районному суді Харківської області на посаді помічника судді Рикова М.І. Великобурлуцького районного суду Харківської області з 10.10.2006 року по 31.05.2012 року.

Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону. Але у зв`язку із вказаними обставинами, сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду, а ці обставини можуть викликати сумніви, як у позивача так і у стороннього спостерігача щодо неупередженості судді.

За таких обставин, суддею Риковим М.І., з метою недопущення у сторін та стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи заявлено про самовідвід, відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до ст.39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

У відповідності до положень п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи – це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

При цьому поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, тлумачення та використання якого залежить від суб`єктивного усвідомлення певних обставин особою, яка його застосовує, виходячи зі свого внутрішнього переконання та власного ставлення до них.

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 являється рідним братом ОСОБА_3 , який тривалий час працював на посаді помічника судді ОСОБА_4 .І. Великобурлуцького районного суду Харківської області, ця підстава може бути підозрою у сторін та у стороннього спостерігача у недостатній неупередженості головуючого, тому з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості розгляду справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36-40 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Заяву судді Рикова Миколи Івановича про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.

Цивільну справу № 616/404/20 (провадження № 2/616/161/20) передати до канцелярії Великобурлуцького районного суду Харківської області для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи іншому судді у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ