Рішення № 90671943, 28.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2020 року м. Рівне №460/4695/19Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ФОП ОСОБА_1 доКиївської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформлені, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2019 року №UA100000/2019/000187/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100150/2019/00208 dsl 04/07/2019.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що уповноважена особа позивача на декларування товарів, за наявності усіх документів, звернулась до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. У поданій митній декларації митна вартість товару позивачем була визначена за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (основний метод). Проте, вважає, що відповідачем в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вказує на те, що відповідач безпідставно поставив під сумнів контракт купівлі-продажу та, як наслідок, весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 02.01.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 31.01.2020 року процесуальний строк для виправлення недоліків позовної заяви продовжено на 10 днів.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

26.03.2020 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача з позовними вимогами та обґрунтуванням позову не погодився. Згідно з відзивом на позовну заяву сторона відповідача позов не визнала. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією від 01.07.2019 №UA100150/2019/104578 автоматизованою системою аналізу а управління ризиками сформовано наступні митні формальності: 105-2, 106-2 та 117-2. Встановлено, що подані позивачем документи містять розбіжності.

Єдиним документом, що наданий декларантом для підтвердження витрат на транспортування є довідка ТОВ «Твоя Логістика» про транспорті витрати від 27.06.2019 №07948.

У платіжних дорученнях від 01.03.2019 на суму 1117,69 дол США та від 07.05.2019 на суму 10007,53 дол США зазначено про оплату за товар Philips Bugle head drywall screw. Проте товар з такою назвою у інвойсі №19HS10009F задекларовано меншою сумою 7352,28 дол США. Відповідно сума контракту має становити 1176,83 замість 7352,28 дол США.

З додаткових документів, що вимагалися митницею декларантом надано прайс-лист без дати та номеру.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Київської митниці держмитслужби разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та подані декларантом до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не були достатніми, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, на підставі ст. 52 КАС України Київську міську митницю ДФС України замінено її правонаступником – Київською митницею Держмитслужби (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43337359).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 були подані наступні документи:

- Договір поставки товарів №22-02/19 від 22.02.2019;

- Додаткова угода від 02.05.2019 до договору №22-02/19 від 22.02.2019;

- Комерційний інвойс від 30.04.2019 №19HS10009F;

- Пакувальний лист від 30.04.2019 б/н;

- Коносамент №SHAODS107948 від 113.05.2019 року;

- Рахунок №107949 від 27.06.2019 року;

- Платіжне доручення NJBKLJ0301L00BU від 01.03.2019 року;

- Платіжне доручення № JBKLJ0301L00BU від 07.05.2019;

- Договір транспортно-експедиторського обслуговування №U03517 від 10.07.2018 року

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості. Враховуючи цю обставину, митний орган зобов`язав позивача надати додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікацію, прейскуранти, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, інформація біржових організацій про вартість товару, сировини.

У відповідь на вказаний запит митниці позивачем повідомлено, що додаткові документи надаватися не будуть.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з тим, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності: Відповідно до п.2.1. контракту від 22.02.2019 №22-02/19 умовами поставки товарів є FOB-SHANGHAI. Отже, до фактурної вартості повинні додаватися транспортні витрати відповідно до ч.10 ст. 58 МКУ. Декларантом надано довідку ТОВ «Твоя Логістика» про транспортні витрати №107948, разом з тим експедиторською компанією у коносаменті названо інше підприємство.

У інвойсі від 30.04.209 №19HS10009F зазначено про здійснення банківського переказу на підставі коносаменту з попереднім 10% депозитом. Коносамент виписаний 13.05.2019. Разом з тим оплата 90% за товар (у сумі 10007,53 дол США) здійснена 07.05.2019. Також в платіжних дорученнях від 01.03.2019 на суму 1117,69 дол США та від 07.05.2019 на суму 10007,53 дол США зазначено про оплату за товар, проте зазначений товар задекларовано меншою сумою 7352,28 дол США, ніж здійснена його оплата.

Позивачем на вимогу митниці надано додаткові документи, зокрема, прайс-лист HAINING HISENER TRADE CO LTD від постачальника, каталог з продукцією постачальника, договори з транспортно-логістичними компаніями. У рішенні митним органом вказано, що прайс-лист не містить всіх умов, що необхідні будь-якому покупцю для здійснення замовлення, а саме: термін виконання замовлення, мінімальна кількість товару, можливі знижки та строк сплати за товар. У прайс-листі йде посилання на інвойс від 30.04.2019, а отже є пропозицією певному клієнту. Таким чином, прас-лист не може слугувати підставою для визначення вартості імпортованих товарів.

Саме ця інформація і зазначена, як інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості імпортованого товару.

Крім того, винесено картку відмови у прийнятті митної декларації та митному оформленні (випуску) товарів від UA100150/2019/00208.

Позивач не погоджується з позицією Київської митниці Держмитслужби, вважає рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформлені неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частин другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57).

А в силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно ж до частини третьої цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, до виключних повноважень митного органу належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

При цьому, обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові, а митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

-або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 08.09.2018 у справі №803/2129/15, від 14.08.2018 у справі №804/11337/15, від 07.08.2018 у справі №803/166/16, від 31.07.2018 у справі №803/2219/15, від 20.06.2018 у справі №804/15156/15, від 20.06.2018 у справі №815/4398/16, від 20.06.2018 у справі №826/1261/15, від 20.06.2018 у справі №803/406/16.

Судом встановлено, що підставою винесення рішення про коригування митної вартості товарів слугувало те, що в наданих до митного оформлення документах містяться суперечливі відомості, які підтверджують числове значення такої складової митної вартості товару, як транспортні витрати. Ці сумніви обґрунтовані відповідачем тією обставиною, що згідно поданої митної декларації №UA204120/2019/303142 декларантом до митної вартості не включені витрати на транспортування товарів. Декларантом надано довідку ТОВ «Твоя Логістика» про транспорті витрати №107948, разом з тим експедиторською компанією у коносаменті зазначено інше підприємство.

Однак вказана позиція відповідача є такою, що не ґрунтується на нормах права.

Так, за правилами пункту 5 частиною десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з договором про надання послуг митного брокера від 15.04.2019 №БР-146 між ТОВ ««Інтер Транс Лоджістікс» - Представник та ОСОБА_1 – Клієнт, укладено договір про здійснення митного оформлення товарів, а також про надання інших, пов`язаних послуг.

За умовами договору транспортного експедирування від 19.07.2018, ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» замовило, а ТОВ «Твоя Логістика» надав послуги з організації міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів залучаючи до цього третіх осіб. Факт надання таких послуг підтверджено як договором так і довідкою ТОВ «Твоя Логістика» № 107948. При цьому, в довідці чітко вказано маршрут: м.Шанхай (Китай) – м. Одеса(Україна). Жодних розбіжностей вказані документи не містять і повністю узгоджуються з іншими, поданими до митного оформлення документами. Оскільки позивач оплатив вартість транспортування товарів саме ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» то й відповідна сума оплати підлягала додаванню до митної вартості, як його складова.

Судом встановлено, що між HAINING HISENER ОСОБА_2 CO LTD та ФОП ОСОБА_1 було укладено контракт №22-02/19 від 22.02.2019 року, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупця техніку, супутнє обладнання та комплектуючі в кількості та за цінами і на умовах, визначених в Додатках. Загальна сума контракту становить 11125,11 дол США. В пункті 2.2. Контракту зазначено, що Продавець здійснює поставку товару протягом 120 календарних днів з моменту надходження 10% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Покупця. В пункті 3. контракту зазначено, що 10% оплати сплачує Покупець на умовах попередньої оплати до 15.03.2019. 90% від загальної суми контракту сплачує в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання товару.

Згідно комерційного інвойсу від 30.04.2019 №19HS10009F ціна товару складає 11 125, 21 дол США.

Згідно платіжного доручення від 01.03.2019 продавець зробив оплату в сумі 1117,69 дол США, а згідно платіжного доручення від 07.05.2019 на суму 10007, 53 дол США, здійснені на підставі контракту від 22.02.2019 №22-02/9.

Крім того, позивачем разом з митною декларацією подано пакувальний лист від 30.04.2019. та коносамент від 13.05.2019SHAODS107948.

Згідно митної декларації №UA100150/2019/104579 від 01.07.2019 ціна задекларованого товару становить 11 125, 21 дол США.

В прайс-листі HAINING HISENER TRADE CO LTD та в комерційній пропозиції вартість товару відповідає вартості товару, зазначеній в інвойсі №19HS10009F від 30.04.2019 року.

Отже, товар, замовлений позивачем згідно інвойсу та вказаної в них вартості, не суперечить вартості та типу товару вказаному в комерційній пропозиції та прайс-листі.

З огляду на наведене, зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числового значення такої складової митної вартості, як витрати на транспортування, є необґрунтованими.

Частиною 3 статті 53 МК України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми розрахунку ціни (калькуляції).

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у калькуляції певних відомостей (реквізитів), зокрема, не зазначення країни виробництва, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Разом із тим, для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Суд звертає увагу, що прайс-лист виданий контрагентом позивача, а саме - фірмою HAINING HISENER TRADE CO LTD (Китай), про що свідчать бланки та реквізити вказаної фірми на зазначених документах. Реквізити зазначені на прайс-листі та комерційній пропозиції відповідають реквізитам продавця, тобто фірми HAINING HISENER TRADE CO LTD (Китай) за Контрактом №22-02/19 від 22.02.2020.

У контексті спірних правовідносин ні прайс-лист, ні комерційна пропозиція не є тими обов`язковими документами, які надаються на підтвердження митної вартості товару та не є єдиними доказами, які в кінцевому результаті впливають на числове значення заявленої митної вартості товарів. Разом з тим, вони містять необхідну для предмета доказування інформацію і у сукупності з іншими наявними у справі доказами дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, тобто з цих підстав є належними і достатніми доказами у даній справі.

Щодо вимоги митного органу про надання митної декларації країни відправлення, то суд зазнає, що відповідно до ч.3 ст. 53 МК України митна декларація країни відправлення є додатковим документом для підтвердження заявленої митної вартості.

Також слід зазначити, що митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує заявлену митну вартість товару (ч.2 ст.53 МКУ).

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що, крім іншого, підставою для проведеного коригування стало те, що подані позивачем документи містять розбіжності або не мстять, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: договором, додатками до нього, інвойсами, розрахунками на оплату товару та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Отже, товар, який було доставлено за інвойсом №19HS10009F від 30.04.2019 відповідно до договору поставки №22-02/19 від 22.02.2020 року доставлено перевізником покупцю. Замовлений та поставлений товар відповідає типу, який вказано в прайс-листі та комерційній пропозиції, тобто ідентифікацію товару замовленого покупцем та наданого до митного оформлення за митною декларацією № UA100150/2019104578 від 01.07.2019 року можлива за дослідження зазначених документів.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскарженого рішення.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

При цьому вказані недоліки також жодним чином не впливають на визначення митної вартості імпортованого товару, за наявності належним чином оформлених документів, надання яких передбачено Митним кодексом України.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 52, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформлені - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2019 №UA100000/2019/000187/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100150/2019/00208 від 04.07.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 43337359) судовий збір в розмірі 3225,07 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 28 липня 2020 року.

Суддя В.В. Щербаков