Рішення № 90671940, 27.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2020 року м. Рівне №460/2830/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Компанія "Чижевський Транспорт" доУправління Укртрансбезпеки у Рівненській області Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулося Сzyzewski Transport Sp. Z.O.O. /Компанія Чижевський Транспорт (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов від 21.12.2019 року №№162264, 162265, 162266, 162267, 162268, 162269, 162270, 162271, 162272, 162273.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 адміністративну справу N 460/2830/20 було залишено без руху.

Позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 05 трвня 2020 позовну заяву Компанії "Чижевський Транспорт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов прийнято до розгляду. Відкритj провадження в адміністративній справі №460/2830/20. Розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновок відповідача про здійснення позивачем міжнародних перевезень без щоденних реєстраційних листів режиму правці та відпочинку другого водія не відповідають дійсності.

Такі постанови, як зазначав позивач, всупереч вимогам Закону України "Про автомобільний транспорт" було винесено без повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення та без його присутності, а тому, за вказаних обставин, позивач вважає їх протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Одночасно, позивач вказує, що його було притягнуто до відповідальності, шляхом застосування штрафних санкцій на суму 6800, 00 грн. (680х10), що суперечить приписам абзацу ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", який передбачає, що контролюючий орган може застосувати лише одну санкцію в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості днів здійснення такого рейсу.

Позивач, також звертав увагу, що 21.01.2020 року, при перетині державного кордону, у зв`язку із оскаржуваними постановами N N 162264-162273, у відповідності до ч. 2 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" був вимушений оплатити адміністративно-господарські штрафи на користь державного бюджету України у загальному розмірі 6800, 00 гривень та комісію банку.

Представником Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області надано до суду відзив, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що 21.12.2020 контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, відповідно до направлення на перевірку N 009002 від 13.12.2019, на 434 км а/д М-06 "Київ - Чоп", проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів, під час перевірки якої були виявлені порушення, відповідальність за які передбачена абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів з 23.11.2019 по 02.12.2019. Виявлені порушення були зафіксовані в акті проведення перевірки N 192094 від 21.12.2019. Водій підписав Акт перевірки та надав пояснення «ручнее внесення (ввод)».

Оскільки перевізником не було виконано вимоги ЄУТР та Закону України "Про автомобільний транспорт" до останнього, у відповідності до абз. 11 ч. 1 ст. 60 цього ж Закону було застосовано штрафні санкції за кожен день здійснення міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці і відпочинку водіїв транспортних засобів у розмірі 40 сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Претдставником позивача було подано відповідь на відзив у якому зазнаено, що розгляд справи відповідачем та прийняття рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій було здійснено в день складення акту про виявлене порушення. Отже, з наведеного слідує, що відповідач не виконав встановленого Порядком N 1567 обов`язку щодо повідомлення суб`єкта господарювання, в даному випадку ОСОБА_1 Transport ОСОБА_2 . Z.O.O. про час і місце розгляду справи шляхом вручення уповноваженій особі суб`єкта господарювання розписки чи надіслання рекомендованого листа із повідомленням.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.12.2020 р. контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, відповідно до направлення на перевірку N 009002 від 13.12.2019, на 434 км а/д М-06 "Київ - Чоп", проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів.

Працівниками управління Укртранбезпеки у Рівненській області проведено перевірку автомобіля марки VOLVO LZ 73964, який належить Сzyzewski Transport Sp. Z.O.O.

За результатами перевірки було складено акт N 192094 від 21.12.2019 у якому зафіксовані порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 11 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень вантажу без щоденних реєстраційних листів режимів праці та відпочинку другого водія з 23.11.2019 по 02.12.2019.

За результатами розгляду атку посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області було прийнято 10 постанов №№162264, 162265, 162266, 162267, 162268, 162269, 162270, 162271, 162272, 162273 про застосування адміністративно-господарського штрафу за управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія, а саме по 680 грн. штрафу за кожен день починаючи 23.11.2019 по 02.12.2019.

Позивач не погоджується із спірними постановами відповідача, вважає їх протиправними, тому звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір по суті, суд виходив з наступного.

Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 N 2344-III (далі - Закон N 2344-III) регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок N 1567) визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку N 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 N 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 N 592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Згідно з п. 4 Порядку N 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п. 14 Порядку N 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з п. 15 Порядку N 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Суд встановив, що ОСОБА_1 Transport ОСОБА_2 . Z.O.O. є іноземним перевізником, який зареєстрований на території Республіки Польща.

Абзацом 5 ст. 53 Закону N 2344-III встановлено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

Згідно з абз. 8 ст. 53 Закону N 2344-III водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

У пунктах 20-30 Порядку N 1567 визначено порядок оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів.

Так, згідно з п. 20 Порядку N 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 цього Порядку визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21).

Відповідно до 22 Порядку N 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Суд встановив, що у ході здійснення заходів державного контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області було встановлено порушення ОСОБА_3 . вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена абз. 6, 8, 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Частиною 1 ст. 60 Закону N 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема:

виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 6);

порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 8);

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 11).

Відповідно до ст. 60 Закону України про "Автомобільний транспорт" при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Згідно з п. 25 Порядку N 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку N 1567 встановлено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з п. 27, 29 Порядку N 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Як встановив суд та слідує із матеріалів справи Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області в порушення вищезазначених вимог жодних повідомлень на адресу позивача не скеровувало.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, останній не повідомляв позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у встановлений Порядком N 1567 спосіб, зворотного матеріали справи не містять.

Відповідні обставини підтверджуються також датою прийняття спірних постанов, оскільки як слідує із наявних в матеріалах справи доказів, розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбувся у день складення акта про виявлені порушення – 21.12.2019.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відповідачем та прийняття рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій було здійснено в день складення акту про виявлене порушення.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач не виконав встановленого Порядком N 1567 обов`язку щодо повідомлення суб`єкта господарювання, в даному випадку ОСОБА_1 Transport ОСОБА_2 . Z.O.O. про час і місце розгляду справи шляхом вручення уповноваженій особі суб`єкта господарювання розписки чи надіслання рекомендованого листа із повідомленням.

Аналогічного змісту позиція наведена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі N 813/5802/15, в якій зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відповідачем та прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій було здійснено в день складення акту про виявлене порушення. Отже, судами не досліджувались обставини, чи була повідомлена уповноважена особа суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення, чи мала можливість захистити належним чином свої права та надати докази на спростування висновків акту перевірки.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.77 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

На переконання суду, відповідач - суб`єкт владних повноважень позбавив позивача права на захист, як і не надав можливості надати докази на спростування висновків акта перевірки, що свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.77 року, зокрема про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача.

Враховуючи наведене, суд погоджується із твердженнями позивача, що відповідач позбавив позивача права взяти участь у розгляді справи про накладення на нього штрафу.

З огляду на викладені обставини, з врахуванням практики Верховного Суду, Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку, що справа про притягнення ОСОБА_3 . Z.O.O. до відповідальності розглядалася без відома та інформування останнього, що позбавило позивача права бути присутнім, вислуханим, пред`явити йому факти, аргументи та докази на спростування висновків акту перевірки, що могли бути ураховані відповідачем під час розгляду справи.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем, всупереч вимогам КАС України, не доведено правомірність прийнятих постанов, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи наявні докази понесення позивачем витрат лише на оплату судового збору у розмірі 2102 грн. Враховуючи викладене, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, належить стягнути документально підтверджені витрати у виді збору в розмірі 2102 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Сzyzewski Transport Sp. Z.O.O. (Компанія "Чижевський Транспорт") (вул. Намісловського, 8, м. Замость, Республіка Польща, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (вул. Небесної сотні, 34, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарських штрафів серія N№162264, 162265, 162266, 162267, 162268, 162269, 162270, 162271, 162272, 162273 від 21.12.2019.

Стягнути на користь Сzyzewski Transport Sp. Z.O.O. (Компанія "Чижевський Транспорт") (вул. Намісловського, 8, м. Замость, Республіка Польща, ідентифікаційний номер 061440993) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 27 липня 2020 року.

Суддя В.В. Щербаков