Рішення № 90671401, 29.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року № 320/3366/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ВІННЕР ПЦКА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області , Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР ПЦКА" з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо визначення порушеними строків реєстрації податкової накладної від 17.12.2018 № 348;

- визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0037805105 від 06.04.2019 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 58 316, 67 грн. щодо порушення строків реєстрації податкової накладної від 17.12.2018 № 348.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято протиправно, оскільки податкові накладні, які стали підставою для декларування суми податкового кредиту, були подані для реєстрації вчасно, а невчасна їх реєстрація сталася з причин перенавантаження серверу ДФС.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки в ході проведеної перевірки встановлено, що ряд податкових накладних були зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо визначеного терміну.

Представник позивача надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4, п.20.1, ст 20, п. 75.1, ст. 75, у порядку ст 76, ст. 201.10 ст. 201 ПК України головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Бориспільського управління ГУ ДФС у Київській області Коркач В.О. проведено камеральну перевірку ЄРПН ТОВ «ВІННЕР ПЦКА», дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «ВІННЕР ПЦКА» від 13.03.2019 № 536/10-36-51/38679392.

Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, зокрема, податкової накладної від 17.12.2018 № 348.

Позивачем 29.03.2019 надіслано до податкового органу заперечення на акт перевірки від 13.03.2019 № 536/10-36-51/38679392.

Листом від 10.04.2019 ГУ ДФС у Київській області повідомило позивача, що висновки акту камеральної перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2019 № 0037805105.

Позивачем подано до ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 06.04.2019 № 0037805105.

Рішенням ДФС України від 13.06.2019 № 27136/6/99-99-11-06-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без - задоволення.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафних санкцій у сумі 58316, 67 грн., звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно п. 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

Позивач направив податкову накладну від 17.12.2018 №348 на реєстрацію 12.01.2019 року о 14:02 та 14.01.2019 о 14:34.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України протягом операційного дня (тобто до 20:00 години 14.01.2019 року позивач мав отримати квитанцію про реєстрацію або відхилення від реєстрації податкової накладної, при цьому квитанцію він отримав квитанцію лише о 20:39 14.01.2019 та 15.01.2019 о 18:04, тобто в строк, що перевищує операційний день.

При цьому, позивач продовжуючи здійснювати спроби реєстрації податкової накладної, направив податкову накладну від 17.12.2018 №348 на реєстрацію 15.01.2019 року о 16:24, при цьому квитанцію про реєстрацію або відхилення від реєстрації податкової накладної не отримав.

Не дочекавшись квитанції до попередньо направленої податкової накладної, ТОВ «Віннер ПЦКА» знову направив податкову накладну від 17.12.2018 №348 на реєстрацію 15.01.2019 о 20:47 і отримав квитанцію №1 16.01.2019 з відмовою у реєстрації, оскільки не вистачало ліміту для реєстрації ПН на таку суму.

Враховуючи викладене, податкова накладна від 17.12.2018 №348 є зареєстрованою вчасно в силу пп. 201.10 ст. 201 ПКУ, а відповідно податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в цій частині.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 у справі № 806/832/17 та від 05.09.2018 у справі №806/1936/17.

Щодо зазначення податковим органом про недостатність ліміту для реєстрації податкової накладної від 17.12.2018 № 348 суд зазначає наступне.

Позивачем перед реєстрацією спірної податкової накладної здійснювалися запити щодо суми на яку він має право реєструвати податкові накладні, зокрема 15.01.2019 о 9:06 год (№15819395), о 10:00 год (№15819454), о 14:57 год (№15819633), о 16:26 год (№15819658).

Відповіді на зазначені запити позивачем були отримані лише 16.01.2018.

Крім цього електронний кабінет платника податків на сервері ДФС не працював, а тому отримати інформацію про стан електронного рахунку ПДВ позивач не мав змоги.

Як слідує з інформації, розміщеної на сайті ДФС України 15.01.2019, ДФС України повідомляє, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі.

Відповідно до п. 14.1.60. ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Тобто, відповідальним за ведення ЄРПН є саме Державна фіскальна служба України.

Враховуючи презумпцію правомірності рішень платника податку на підставі п. 4.1.4. ст. 4 ПК України та принцип верховенства права (складовою частиною якої є принцип правової визначеності), відповідно до ст. 8, ч. 2 ст. 61 Конституції України позивачем було здійснено всі необхідні дії для вчасної реєстрації податкової накладної та отримання інформації про актуальні дані щодо суми, на яку можна зареєструвати податкову накладну, а прострочка виникла саме через некоректну роботу серверів ДФС.

Як слідує з акту перевірки, саме невчасна реєстрація податкових накладних стала підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що невчасна реєстрація податкової накладної сталася не з вини позивача, а тому прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення від 06.04.2019 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 58316, 67 грн щодо порушення строків реєстрації податкової накладної від 17.12.2018 № 348 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Таким чином висновки, зроблені в акті перевірки та які стосуються порушення позивачем вимог податкового законодавства, не відповідають вимогам закону, відповідно, оскаржувані податкове повідомлення-рішення та податкова вимога є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 5763,00 грн (платіжні доручення від 02.07.2019 № 2068 та № 2069).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 5763, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо визначення порушеним строків реєстрації податкової накладної від 17.12.2018 № 348

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 06.04.2019№ 0037805105 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 58 316, 67 грн щодо порушення строків реєстрації податкової накладної від 17.12.2018 № 348.

Стягнути з ГУ ДФС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ВІННЕР ПЦКА" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.