Рішення № 90671374, 29.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року м. Київ №320/3068/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованості по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 30.06.2018 на користь ОСОБА_1 в сумі 9786,00 грн.; стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 на користь ОСОБА_1 в сумі 3375,17 грн.

Позов мотивовано безпідставністю невиплати відповідачем позивачу доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу за кожну годину служби в нічний час, а також безпідставністю невиплати відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення за наявності на те відповідних правових підстав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про відсутність правових підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення до моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782, якою внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення в частині доповнення абзацу п`ятого пункту 2 Порядку словом «поліцейських», а також про відсутність у позивача права на компенсацію йому заборгованості з грошового забезпечення з огляду на звернення позивача до суду після спливу 3-х річного строку.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Згідно послужного списку, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , проходив службу на посаді інспектора патрульної служби роти №4 батальйону №4 управління патрульної служби МВС у м. Одесі у період з 07.11.2015 по 26.01.2017.

З 26.01.2017 по 17.08.2018 позивач проходив службу на посаді інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції.

Позивач звернувся до начальника Департаменту патрульної поліції України з заявою від 09.03.2020 про виплату йому доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 30.06.2018 в сумі 9786,00 грн. та заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 в сумі 3375,17 грн.

Станом на час розгляду даної справи відсутні докази розгляду відповідачем зазначеної заяви позивача.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 30.06.2018 та заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII).

Відповідно до статті 94 Закону №580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання) визначено Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі по тексту - Порядок №260).

Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно приписів пунктів 4, 5, 6 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Пунктом 11 розділу I Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.

Згідно пунктів 1, 2 розділу II Порядку №260, оклади за спеціальними званнями поліцейським виплачуються в розмірах згідно з додатком 1 до постанови №988, крім курсантів ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання, прийнятих на навчання, з числа цивільних осіб.

Поліцейським, яким спеціальне звання присвоєно одночасно з прийняттям на службу, оклади за спеціальними званнями виплачуються з дня призначення на посаду.

У разі присвоєння спеціального звання під час проходження служби в поліції оклад за спеціальним званням поліцейському виплачується з дня, указаного в наказі про присвоєння відповідного спеціального звання, а в разі, якщо дата не вказується, - з дня підписання цього наказу.

Посадові оклади поліцейським встановлюються згідно зі штатним розписом у таких розмірах: 1) для курсантів ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання - згідно з додатком 2 до постанови №988; 2) для поліцейських середнього та вищого складу - згідно з додатками 3-9 до постанови №988 залежно від місця фактичного розташування підрозділу апарату або окремого (відокремленого) структурного підрозділу органу поліції; 3) для поліцейських молодшого складу - згідно з додатком 10 до постанови №988 залежно від місця фактичного розташування підрозділу апарату або окремого (відокремленого) структурного підрозділу органу поліції.

Розмір посадового окладу поліцейському встановлюється наказом по особовому складу одночасно з призначенням на відповідну штатну посаду.

Відповідно до пункту 11 розділу II Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейський Національної поліції» від 11.11.2015 №988 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 вказаної постанови №988 встановлено виплату доплати за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Отже, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

При цьому, доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення та не належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, відповідно, встановлене Порядком №260 обмеження в три роки стосується періоду виплати грошового забезпечення, який не може перевищувати три роки, а не строку звернення з вимогою про отримання одноразових додаткових видів грошового забезпечення, до якого доплата за службу в нічний час не належить.

Тому, доводи відповідача про відсутність у позивача права на компенсацію заборгованості з грошового забезпечення, з огляду на звернення позивача до суду після спливу 3-х річного строку, є безпідставними.

Позивачем зазначено, що у період з 07.11.2015 по 30.06.2018 ним було відпрацьовано 233 нічних зміни.

Водночас, відповідачем надано довідку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про кількість фактично відпрацьованих годин (нічні зміни) громадянином ОСОБА_1 в період часу з 07.11.2015 по 26.01.2017 в УПП в Одеській області ДПП, згідно розстановок сил та засобів, відповідно до якої позивачем за період з листопада 2015 року по січень 2017 року відпрацьовано 78 нічних змін.

Крім того, згідно таблиці розрахунку кількості відпрацьованих нічних змін ОСОБА_1 (за графіками несення служби особовим складом підрозділів управління патрульної поліції в Черкаській області за період з 26.01.2017 по 17.08.2018, позивачем за вказаний період відпрацьовано 104 нічних зміни.

Загальна кількість відпрацьованих позивачем нічних змін за період з 07.11.2015 по 17.08.2018 становить 182 нічних зміни.

Доказів відпрацювання позивачем нічних змін у кількості 233 зміни матеріали справи не містять.

При цьому, надані відповідачем довідки про кількість фактично відпрацьованих годин (нічні зміни) позивачем суд вважає належним засобом доказування, оскільки зазначені довідки за формою та змістом відповідають Порядку №260.

Отже, зважаючи на ненадання відповідачем належних доказів на підтвердження виплати позивачу доплати за службу в нічний час за 182 нічних зміни, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

На думку суду, за відсутності у матеріалах справи довідки про розмір грошового забезпечення позивача та відомостей щодо фактичного часу служби позивача по місяцях, належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача на отримання доплати за службу в нічний час є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 17.08.2018. Відтак, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 в сумі 3375,17 грн., суд зазначає, що згідно частини п`ятої статті 94 Закону №580-VIII, грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі по тексту - Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Приписами статті 2 Закону №1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно частини першої статті 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін (частина перша). Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно статті 19 зазначеного Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Кабінетом Міністрів України затверджено постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), пунктом 2 якого визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 до вказаної постанови внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків абзац перший). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий). Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій). Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення).

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації, водночас, виплата індексації не ставиться у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним у постанові від 12.12.2018 року у справі №825/874/17.

Крім того, згідно приписів частини другої статті 8 Закону №1282-XII, за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Відтак, посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №782, є помилковими, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема у своїй постанові від 16.07.2020 у справі №2140/1763/18 (90425274).

З наданих відповідачем архівних відомостей за період з листопада 2015 року по серпень 2018 року убачається, що індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачу протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Щодо розрахунку позивачем суми індексації за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 в сумі 3375,17 грн., то суд зазначає про необґрунтованість позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем розраховано суму індексації без врахування особливостей розрахунку суми індексації, визначених Порядком №1078, зокрема, що стосується визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, урахування підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

За висновком суду, встановлення місяця підвищення (базового місяця) у відповідності до положень Закону №1282-XII, Порядку №1078 та нарахування відповідних сум індексації грошового забезпечення належить до повноважень відповідача.

Відтак, належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача щодо отримання ним індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період, відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення грошового забезпечення, відповідно звільнений від сплати судового збору.

Оскільки сторонами не надано доказів понесення ними судових витрат, будь-які судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 17.08.2018.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (ідентифікаційний код 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 липня 2020 року.