Ухвала суду № 90671304, 29.07.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"29" липня 2020 р. справа № 300/1843/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., перевіривши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «О.І. Груп»

до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради»

про визнання протиправним та скасування рішення тендерного комітету в частині відхилення тендерної пропозиції в межах відкритих торгів, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 20.07.2020 №20/1,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «О.І. Груп» (надалі, також –позивач, ТОВ «О.І. Груп»), в особі директора Липко В.І. 28.07.2020 звернулося в суд з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» (надалі, також – відповідач, КНП «ОКЛ Івано-Франківської обласної ради»), у якій просить визнати протиправним і скасувати рішення тендерного комітету КНП «ОКЛ Івано-Франківської обласної ради» в частині відхилення тендерної пропозиції ТОВ «О.І. Груп» в межах відкритих торгів UA-2020-06-26-008907-а, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 20.07.2020 №20/1.

Підставою звернення до суду слугувало прийняття відповідачем спірного рішення про відхилення тендерної пропозиції з підстав її невідповідності вимогам пункту 1.3 Додатку 3 до тендерної документації, а саме: не надання учасником копій сертифікатів уведення в експлуатацію об`єкта виданого органом державного архітектурно-будівельного контролю або копій сертифікатів, що засвідчують відповідність закінченого будівництва об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації на підтвердження інформації, наданої у інформаційній довідці, яка містить відомості про виконання аналогічного договору.

На переконання позивача, наявність сертифікату про введення об`єкта в експлуатацію не може свідчити про належне виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), а така встановлена відповідачем у тендерній документації умова є незаконною та антиконкурентною, і спричинила безпідставне відхилення вигіднішої за ціною тендерної пропозиції ТОВ «О.І. Груп».

Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (рішення у справі «Занд проти Австрії», заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У своїх оцінках Суд дійшов висновку про те, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктами 1 та 2 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Статтею 19 КАС України визначено перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Так, згідно із пунктом 1 частини 1 вказаної статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Так, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно також з`ясовувати у зв`язку з чим виник спір та на захист яких прав особа звернулася до суду.

Наведена правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 по справі №809/1946/15.

Таким чином, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності.

До справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Натомість, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів позову, предметом спору в межах даних правовідносин є незгода позивача з рішенням КНП "ОКЛ Івано-Франківської обласної ради" про відхилення тендерної пропозиціїі та визначення переможця відкритих торгів, наслідком чого є подальше укладення договору на закупівлю підрядних робіт про виконання робіт ДСТУ Б.Д.1.1-1-2013 "Реконструкція приміщень відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги для розміщення апарату МРТ на вул. Федьковича, 91 у м. Івано-Франківську".

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом частини 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

За змістом частин 1 та 2 статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Суд зазначає, що даний спір з приводу оскарження рішення організатора проведення відкритих торгів, який не є суб`єктом владних повноважень в розумінні КАС України, стосується майнового інтересу сторін та договірних правовідносин, що виключає можливість розгляду такого спору в порядку адміністративного судочинства. Натомість, зважаючи на суб`єктний склад та характер правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «О.І. Груп» до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» про визнання протиправним та скасування рішення тендерного комітету в частині відхилення тендерної пропозиції в межах відкритих торгів, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 20.07.2020 №20/1 підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі у випадку, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, керуючись статями 170, 243, 248, 256, 294, 295, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «О.І. Груп» у відкритті провадження в адміністративній справі №300/1843/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «О.І. Груп» до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» про визнання протиправним та скасування рішення тендерного комітету в частині відхилення тендерної пропозиції в межах відкритих торгів, оформлене протоколом засідання тендерного комітету від 20.07.2020 №20/1.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «О.І. Груп», що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства Господарським судом Івано-Франківської області (адреса: вул. Шевченка, буд. 16, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ – 03499939).

Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.