Рішення № 90670409, 24.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 липня 2020 р. Справа № 120/2076/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представника відповідача: Мавроді Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

В травні 2020 до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Подільської митниці Держмитслужби в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА401000/2020/000005/2 від 18.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митним органом безпідставно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, яким було здійснено коригування митної вартості товару, в результаті чого вартість товару збільшилася.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів за № UА401000/2020/000005/2 від 18.02.2020 протиправними, таким, що прийняте відповідачем всупереч порядку та способу, визначеному чинним законодавством України, з метою його скасування, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.05.2020 позову заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

01.06.2020 від позивачки надійшли матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 05.06.2020 позову заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено в судове засідання на 03.07.2020. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов.

26.06.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що за результатом проведеної перевірки було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. В результаті проведеного аналізу баз даних ЄАІС ДФС встановлено, що рівень митної вартості подібних, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим. Зважаючи на правомірність оскаржуваного рішення, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.07.2020 розгляд справи відкладено на 14.07.2020.

В судовому засіданні 14.07.020 оголошено перерву та витребувано додаткові докази. Наступне судове засідання призначено на 24.07.2020.

Позивачка в судове засідання 24.07.2020 не з`явилась, натомість подала клопотання про розгляд справи без її участі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала щодо задоволення адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як Фізична особа-підприємець, код КВЕД 46.47, 46.64, 47.59 ,вид діяльності оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальними приладами, оптова торгівля офісними меблями, роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.

27.01.2020 між позивачкою та Турецькою фірмою DEMIRALP METAL DIS. TIC. LTD., Кайзері, Турецька Республіка було укладено угоду на виготовлення та поставку складних меблів ( набори: стіл та стільці) за попередньо погодженими зразками.

Після виготовлення та оплати, меблі було ввезені автомобільним транспортом через паромний порт «Чорноморськ».

14.02.2020 декларантом від її імені подано до Подільської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №401020/2020/008274 на ввезення в режимі імпорту меблів торгівельна марка: Hendi. Виробник: DEMIRALP METAL DIS. TIC. LTD. STI , Країна виробництва: TR.( Турецька Республіка) з наступним описом у графі 31 :

- товар 1 :

Набори меблів металевих для столових та житлових кімнат (побутового призначення, не для використання в установах), в розібраному вигляді для зручності транспортування, в асортименті. Набори складаються: металевих ніжках, прямокутної форми, рамою (каркасом) стіл обідній, функціональний (розкладний), на чотирьох з МДФ та стільницею з МДФ, розмір 80*130 см; чотири/шість стільчиків з металевим каркасом та ніжками, спинка та сидіння з синтетичним наповнювачем, оббиті текстильним матеріалом: MASA ТАКІ Ml BASKILI 4 LU - 10 шт., MASA ТАКІМІ BASKILI 6 LI - 10 шт.„ MASA ТАК1М1 GOLD 4 LU - ЗО шт., MASA ТАКІМІ GOLD 6 LI - 25 шт., MASA ТАКІМІ GOLD LUKS 4 LU - 10 шт., MASA ТАКІМІ GOLD LUKS 6 LI - 5 шт., MASA ТАКІМІ 4 LU - 30 шт., MASA ТАКІМІ 6 LI - 45 шт., Загальна кількість - 165 шт., чиста вага - 11140 кг.

Код товару ( графа 33) було задекларовано за УКТЗЕД 9403 20 80 00: інші меблі металеві, інші (ставка ввізного мита 0%)

Товар 2:

Набори меблів дерев`яних для столових та житлових кімнат (побутового призначення, не для використання в установах), в розібраному вигляді для зручності транспортування. Набори складаються: один стіл обідній, функціональний (розкладний), на чотирьох дерев`яних ніжках, прямокутної форми, з рамою (каркасом) з МДФ та стільницею з МДФ, розмір 80*130 см; чотири стільчики з дерев`яним каркасом та ніжками , спинка та сидіння з синтетичним наповнювачем, оббиті текстильним матеріалом MASA ТАКІМІ LUKS 4 LU - 5 шт.

Код товару ( графа 33) було задекларовано за УКТЗЕД 9403 60 10 00: інші меблі дерев`яні для житлових та столових кімнат ( ставка ввізного мита 0%)

Митна вартість товарів за Митною Декларацією №8274 від 14.02.2020 була задекларована за основним (першим) методом визначення митної вартості: за ціною договору (контракту) товарів, які імпортуються ( графа 43 «Код MBB» - 1 ) у 319141,38 грн. ( графа 12) : контрактна вартість - 11640 доларів США ( графа 22), збільшена на 34 200,00 грн. - суму витрат на перевезення товару до кордону України виходячи з умов поставки:

308 373,95 грн. ( 11245 доларів США ) за товар ( графи 42, 45);

19 767, 43 грн. (395 доларів США) за товар 2.

За Митною Декларацією №8274 від 14.02.2020 з урахуванням задекларованої митної вартості та коду товару мною було нараховано та сплачено 63 828,28 грн. ПДВ -20% від задекларованої митної вартості.

Відповідна інформація зазначена у графах 47 - нарахування платежів із зазначенням коду сплати платежів (01 - сплата митних платежів через установи банків) та графи В «подробиці розрахунків».

Для проведення митного оформлення позивачкою було надано документи, зазначені у графі 44 Митної Декларації №8274 від 14.02.2020:

-( код документа 0325) пакувальний лист від 06.02.2020;

-(0380) рахунок - фактура №1 від 06.02.2020;

-( 0730) ТТН - 2002080001-1 від 06.02.2020;

-(0861) сертифікат про походження S0039307 від 06.02.2020

-(3002) платіжний документ на підтвердження оплати вартості товару - банківська довідка A4D2904A2F30 від 27.01.2020;

-(3007) документ про вартість перевезення - довідка перевізника від 14.02.202;

- (4104) прямий договір з виробником №1 від 27.01.2020

-(4103) додаток № 1 від 27.01.2020

-(9000) e-FaturaTR. 12 від 06.02.2020 (9000) Переклад комерційних документів

-(9610) експортна декларація 20060600ЕХ005373 від 06.02.2020:

Відповідачем 18.02.2020, шляхом направлення електронного повідомлення декларанту, витребувано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізоавними експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У повідомленні вказано, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивачкою надано митниці лист із зазначенням, що вся необхідна для визначення митної вартості інформація міститься у поданих митниці документах, інших документів надати немає можливості.

Так, Митницею було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2020/000005/2 від 18.02.2020, митна вартість товару була визначена митницею у 46 555,38 доларів США за резервним ( 6 ) методом, тобто збільшена в 4 рази.

У зв`язку з прийняттям рішення № UA401000/2020/000005/2 від 18.02.2020 митницею було відмовлено у митному оформленні товарів за Митною Декларацією №8274 від 14.02.2020 з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401020/2020/00013 від 18.02.2020.

При цьому, як слідує із змісту рішення про коригування митної вартості товару № UA401000/2020/000005/2 від 18.02.2020, відповідач дійшов висновку, що митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору (контракту), в зв`язку із спрацюванням профілів ризиків системи управління ризиками: 105-2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів. По наступних (товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю [визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Товар(и) №1,2: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів;- 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2)3дійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України (далі -МКУ) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме вартість товару у валюті наведена у МД країни відправлення № 20060600ЕХ005373від 06.02.2020, рахунок-фактурі (інвойсі) від 06.02.2020 №1 зазначено умови поставки EXW TR Kayseri, на відміну від зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.01.2020 №1, в якому зазначено, що зовнішньоекономічна операція проходить на умовах поставки FCA TR Kayseri, також, відповідно до п.5 контракту, продавець не несе відповідальності за будь-які збитки, завдані під час перевезення, опускання, завантаження тощо. Також, в графі 44 ЕМД зазначено код зовнішньоекономічного договору (контракту) - 4104 (Зовнішньоекономічний договір (контракту) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються) однак, відповідно до п.3.1 контракту виробником товару не є контрагент та відправник. Інформація щодо торгової марки, зазначеної в ЕМД, відсутня в товаросупровідних документах та не підтверджена в результаті проведення митного огляду. Крім того, в платіжному документі від 27.01.2020 №A4D2904A2F30, за яким проводився розрахунок за товар, зазначено рахунок - UA433026890000026001055350741, з якого було здійснено переказ коштів за товар, який відрізняється від рахунку, зазначеного в контракті - UA4330268900000260014055350741. З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги; 3) специфікації; 4) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант має право надати також інші документи. Декларант листом від 18.02.2020 №1 повідомив про неможливість надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Згідно частини 6 ст.54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком і та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп.2, З статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у орган доходів і зборів інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 МКУ) та (ст. 60 МКУ) причині відсутності у органу доходів і зборів інформації про ідентичні товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 МКУ) та (ст. 63 МКУ) неможливо з причини відсутності у органу доходів і зборів вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є ЕМД від 17.12.2019 №UA100060/2019/797774, за якою випущений у вільний обіг подібний товар. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є ЕМД від 26.12.2019 №UA110240/2019/4187, за якою випущений у вільний обіг подібний товар. В результаті консультації ,представнику імпортера роз`яснено, що згідно з п.З ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом ДФС; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування митної вартості у органі доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

У зв`язку з незгодою з рішенням № UA401000/2020/000005/2 від 18.02.2020 відповідно до п.2 ч.3 ст.52 та ч.7 ст.55 Митного кодексу України випуск товару було здійснено за митною декларацією № UA 401020/2020/009244 від 20.02.2020 з надання позивачем гарантії в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом у Митній Декларації №8274 від 14.02.2020, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею у оскаржуваному рішенні № UA401000/2020/000005/2 від 18.02.2020.

Сума гарантії становить 163 848,04 гри. ПДВ, які було додатково сплачено позивачкою, що підтверджується даними графи «В» подробиці розрахунків» Митної Декларації №9244 від 20.02.2020 ( код платежу 55): 158 727,32 грн. ПДВ за товар 1 5120,72 грн. - за товар 2.

У графі 43 Митної Декларації №9244 від 20.02.2020 код методу визначення митної вартості митницею було зазначено як 6-й, резервний, на підставі рішення № UA401000/2020/000005/2 від 18.02.2020 ( графа 44, код документа 1501).

Разом із тим, не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів, позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На виконання вимог ч.2. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вар-тості ввезеного товару митниці позивачем надано обов`язкові документи:

-електронний рахунок -фактура e-Fatura TR.12 від 06.02.2020( код документа 9000);

-пакувальний лист від 06.02.2020 (код документа 0325); рахунок-фактура №1 від 06.02.2020 ( 0380);

- ТТН - 2002080001-1 від 06.02.2020 ( 0730);

- Довідка банку A4D2904A2F30 від 27.01.2020 на підтвердження оплати вартості товару(3002);

-довідка перевізника від 14.02.2020 як документ про вартість перевезення (3007); зовнішньоекономічний договір №1 від 27.01.2020 (4104) та додаток № 1 від 27.01.2020 ( 4103).

З урахуванням положень ч.6 ст.52 МК України щодо права декларанта подати будь-які додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, декларантом за власною ініціативою при декларуванні товару були надані митниці додаткові документи'. експортна декларація 20060600ЕХ005373 від 06.02.2020 (9610): сертифікат про походження товару S0039307 від 06.02.2020 (0861)

Відповідно до договору від 27.01.2020 №1, укладеного позивачкою, як покупцем, та фірмою DEMIRALP METAL DIS. TIC. LTD, Кайзері, як продавцем, продавець зобов`язувався поставити меблі за номенклатурою, зазначеною у специфікації -додатку до договору( п.1) , при цьому сторони підтверджували, що поставка здійснюється за заявкою, здійсненою покупцем у Продавця за наданими зразками, які погоджені покупцем ( п.4)

Умови поставки у договорі зазначено FCA - Кайзері, ( п.2.4), обов`язки: Продавець є виконаними після оформлення товару на експорт у м. Кайзері ( п.4) , при цьому продавець звільнявся від відповідальності за пошкодження вантажу під час його завантаження та транспортування ( п. 5).

Ціна товару визначалась у специфікації за 1 набір у доларах США ( п.2.3.), загальна вартість поставки становила -11 640 ,00 доларів США ( п.2.5.)

Рахунки та пакувальний лист від 06.02.2020 містили інформацію про позивачку, як покупця та фірму DEMIRALP METAL DIS. TIC. LTD як продавця, кількість товару та його номенклатуру, вагу, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість що відповідала умовам договору №1 від 27.01.2020.

У рахунку від 06.02.2020 №1 також було зазначено рахунок продавця та інформацію, що поставлений товар виробництва Турецької Республіки

У експортній декларації ТТН та сертифікаті про походження було зазначено найменування, загальну кількість , вагу та вартість товару , що повністю відповідала даним рахунків та договору.

Всі надані документи містили одну і ту ж інформацію про найменування, номенклатуру , кількість, вартість товару, продавця та покупця.

У оскаржуваному рішенні як наявність розбіжностей зазначено, що у рахунку №1 від 06.02.2020, пакувальному листі та експортній МД 20060600ЕХ005373 від 06.02.2020 умови поставки зазначено ЕХW - Кайзері, тоді як у договорі №1 від 27.0Е2020 - FСА - Кайзері, (п.2.4).

Правила Інкотермс є рекомендованим узагальненням Міжнародною ТПП ділових звичаїв з перевезення вантажів та лише зазначають, яка сторона контракту (договору) купівлі-продажу зобов`язана забезпечити перевезення чи страхування при поставці товару продавцем покупцеві, і які витрати покладаються на кожну із сторін. Ці правила не визначають ціну чи метод оплати, порядок переходу права власності на товар чи наслідки порушення умов контракту (договору).

Відповідно до правил Інкотермс 2010, умови поставки ЕХW передбачають, що обов`язки продавця є закінченими з моменту надання товару покупцю у приміщенні продавця, навантаження та очистка на експорт здійснюється покупцем.

FСА - передбачає обов`язки продавця здійснити митне оформлення товару після його завантаження на транспорт покупця.

Правила Інкотермс ( ст.9.2.) , з урахуванням великої варіативності застосування умов поставки FСА, прямо передбачають необхідність уточнювати права та обов`язки сторін в договорі.

Відповідно до Правил Інкотермс 2020, що набрали чинності з 01.01.2020, термін ЕХW не рекомендовано до застосування у міжнародній торгівлі, так як митним законодавством ЄС, як і України, саме продавця зобов`язано здійснити митне проведення митного оформлення експорту товарів, що не відповідає умовам поставки ЕХW.

Поставка цього товару проводилась на умовах, що можна трактувати за Інкотермс як ЕХW з додатковим обов`язком продавця здійснити митне оформлення , так і FСА з покладенням обов`язку щодо завантаження товару на покупця у визначеному сторонами місці.

Відповідно до довідки перевізника, дані про якого зазначено у ТТН - 2002080001-1 від 06.02.2020, вартість витрат на доставку товару з м. Кайзері , Турецька Республіка, до митного пункту «Чорноморськ» Одеської митниці становила 34 200,00 гривень, у т.ч. 600,00 гривень - вартість навантаження. Страхування товару не проводилось.

Тобто, документально позивачем було підтверджено умови поставки, зазначені у договорі.

Зазначена вартість витрат імпортера на доставку товару була включена декларантом до митної вартості товарів.

Претензій щодо декларування витрат на доставку товару до кордону України відповідно до даної довідки митницею в оскаржуваному рішенні не зазначалось.

Тому зазначення умов поставки ЕХW чи FСА - Кайзері, Турція, не впливає на числове значення митної вартості ввезених товарів - наданими документами чітко підтверджено, що до митної вартості відповідно до умов договору №1 від 27.01.2020, включено ціну товару на умовах , вартість його навантаження та доставки до митного кордону України, що відповідає вимогам ч.10 ст. 58 МК України та не суперечить даним про умови поставки, зазначені у інших документах, наданих митниці.

На виконання вимог п.4 ч.2 ст.52 МК України митниці для проведення митного оформлення було позивачем надано довідку АТ КБ «ПриватБанк» № А4О2904А2Е30 від 27.01.2020

Банківська довідка містить інформацію про здійснення позивачкою, як платником, перерахування 11640 доларів США на рахунок DEMIRALP METAL DIS. TIC. LTD за реквізитами, які співпадають з даними договору та рахунків, із зазначенням призначення платежу - плата за меблі за договором №1 від 27.01.2020.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні від 18.02.2020 на наявність невідповідності даних рахунку у договорі та довідці, як на підставу коригування митної вартості товару, оскільки, як встановлено судом у договорі допущена описка у зазначенні ІВАN рахунку позивачки (помилка в одній цифрі), тоді як при здійсненні перерахування коштів банківська установа в обов`язковому порядку здійснюється як верифікація клієнта, так і підтвердження підставності проведеної операції та правильності оформлення платіжних документів відповідно до вимог ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

У будь-якому випадку вказана помилка не впливає на той факт, що саме позивачкою сплачено 11640 тис. як плата за меблі за договором №1 від 27.01.2020 на рахунок продавця - експортера, і що ці дані повністю відповідають умовам поставки за наданими митниці товаросупровідними документами.

Щодо недостатності підтвердження факту ввезення товару від виробника, то ввезений товар було безпосередньо замовлено позивачем у постачальника в Туреччині, як виробника відповідних меблів торгівельної марки Неndi, про що свідчить інформація про вебсайт, зазначений у юридичній адресу Продавця у договорі №1 від 27.01.2020- hendi.com.tr

Відповідно до домовленостей, товар мав бути виготовлений продавцем за зразками, які я вибрала та підтвердила під час укладання договору, що зазначено у п.5 Договору №1 від 27.01.2020.

Також у п.5 договору зазначено, що постачання здійснюється фірмою - виробником, яка зобов`язується експортувати товари відповідно до досягнутих домовленостей щодо кількості та якості.

Факт виготовлення товару у Турецькій Республіці у встановленому ст.43 МК України порядку підтверджено заявою експортера у рахунку №1 від 06.02.2020 та сертифікатом походження товару №Б0039307 від 06.02.2020.

Вказане підтвердження визнано митницею, відповідна інформація міститься у графі 34 «Країна походження» МД №9244 від 20.02.2020.

Крім того, у вимозі митниці про надання документів від 18.02.2020 за МД №8274 від 14.02.2020 взагалі не наведено обґрунтованої підстави для витребування документів, які зазначені у оскаржуваному рішенні №5/2 від 18.02.2020

Суд зазначає, що наявність такого обґрунтування є обов`язковим для права митниці витребувати додаткові документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України та п.2 ч.5 ст.54 МК України.

Також, суд зазначає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зокрема встановлено, що при розрахунку коригування митної вартості товару відповідачем його було здійснено з урахуванням одиниці виміру - кілограм, в той час як для розрахунку митної вартості з урахуванням контракту, інвойсів до нього та специфікацій позивач виходив з визначення кількості товару - за одиницю (комплект) товару.

В оскаржуваному рішенні вказано про неможливість визначення митної вартості за другорядним методом на підставі ст. 59 МК України та зазначено, що джерелом числового значення митної вартості товару №1 є ЕМД від 17.12.2019 №UА 100060/2019/797774, за якою випущений у вільний обіг подібний товар. Джерелом числовою значення митної вартості товару №2 є ЕМД від 26.12.2019 №UА110240/2019/4187, за якою випущений у вільний обіг подібний товар.

Інформація про товар, оформлений за вказаними Митними Деклараціями його назва, походження, кількість, умови поставки та інші дані, що дали б змогу порівняти його з товаром, що був задекларований за Митною Декларацією позивачки №8274 від 14.02.2020, в порушення Правил №598, пояснень з приводу зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, в оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено.

Оцінюючи обґрунтованість обрання відповідачем другорядного методу визначення митної вартості товару (резервний), суд зазначає, що сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості рішення UА401000/2020/000005/2 від 18.02.2020, в частині визначення числового значення митної вартості задекларованого позивачем товару виходячи із вартості товару, задекларованого митною декларацією від 14.02.2020 №UA401020/2020/008274.

Суд також звертає увагу на те, що саме лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не може свідчити про неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

При цьому, нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, на переконання суду, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та бути самостійною підставою для коригування митної вартості товару.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено факт існування розбіжностей чи\або недоліків у документах, поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів, задекларованих в Митній Декларації №UA401020/2020/008274 від 14.02.2020, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Подільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA401000/2020/000005/2 від 18.02.2020.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1638,49 грн. (одна тисяча шістсот тридцять вісім гривень сорок дев`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43350542)

Рішення в повному обсязі складено: 29.07.2020 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна