Ухвала суду № 90667149, 24.07.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/3419/20 24.07.2020

н\п 1-кс/490/2773/2020

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3419/20

У Х В А Л А

24 липня 2020 року м.Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Медюк С.О., при секретарі Грекова О.В., за участю прокурора Бєлана В.М., слідчого Бахтія О.О., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Тимошина Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Тимошина Юрія Володимировича про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020150000000028 від 09.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2020 року адвокат Тимошин Ю.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва з клопотанням про зміну додаткових обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва 13.06.2020 року при застосуванні запобіжного заходу.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що 13.06.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва відносно ОСОБА_1 , працюючого на посаді начальника відділу комунального господарства та благоустрою адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави та покладенням додаткових обов`язків. Наразі за ОСОБА_1 внесено заставу та він вважається таким, що перебуває під дією запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням додаткових обов`язків. Водночас, виконання обов`язку "не спілкуватись зі свідками та особами, які ще не допитані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , іншими службовими особами адміністрації Інгульського району ММР" є ускладненим за наступного.

З моменту звільнення ОСОБА_1 під заставу, останній перебуває на лікарняному через погіршення стану здоров`я. Перебування в лікарні та вдома дозволяло підозрюваному утримуватись від спілкування з зазначеними вище особами. З метою подальшого виконання ухвали суду, ОСОБА_1 звернувся із заявою за місцем роботи про надання щорічної відпустки на 30 календарних днів, починаючи з 13.07.2020 року. Водночас, керівництвом адміністрації Інгульського району ММР дана заява залишена без задоволення. Крім того, з моменту звільнення підозрюваного з під варти, ОСОБА_8 , яка обіймає посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи та юридичного забезпечення адміністрації Інгульського району ММР, та яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю з ОСОБА_1 , змушена перебувати у відпустці за місцем проживання її батьків - с.Куцуруб Очаківського району, адже вони з ОСОБА_1 до 14 червня 2020 року мешкали в одній квартирі та їм заборонено спілкуватись.

Крім того, на скільки відомо стороні захисту, працівниками правоохоронного органу проведено допит співробітників адміністрації Інгульського району ММР, тобто осіб, які не були допитані станом на 13.06.2020 року та щодо спілкування з якими встановлено заборону.

З метою забезпечення можливості підозрюваному виконувати покладені на нього обов`язки, з метою відновлення права ОСОБА_8 мешкати в квартирі, де вона зареєстрована, враховуючи необхідність ОСОБА_1 вийти на роботу після лікарняного, просили змінити додаткові обов`язки, покладені на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 13.06.2020 року, а саме визначити чіткий перелік осіб, з якими ОСОБА_1 заборонено спілкуватись, із зазначенням їх ПІБ.

В судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання захисника заперечував та вважав його таким, що не підлягає задоволенню.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Тимошин Ю.В. в судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання захисника, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 серпня 2020 року та визначено розмір застави в сумі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, який було внесено на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області та звільнено ОСОБА_1 з-під варти. Цією ж ухвалою на підозрюваного були покладені обов`язки, передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді; не відлучатися з м.Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватись зі свідками та особами, які ще не допитані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , інших службових осіб адміністрації Інгульського району ММР; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, слідчий суддя виходив з того, що є достатні підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, характер кримінального правопорушення, яке є тяжким, а також те, що інші більш м`які запобіжні заходи, у томі числі домашній арешт, не створять перешкод спілкування підозрюваного з вказаними особами, які б він не зміг подолати. Зокрема, вони не створять перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з цими особами шляхом розмов за допомогою засобів мобільного зв`язку, Інтернету, тощо, або при відвідуванні за його місцем проживання знайомими йому свідками, колегами по роботі, а також через інших знайомих йому осіб.

Разом з тим, судом встановлено, що станом на теперішній час органом досудового розслідування проведено допит співробітників адміністрації Інгульського району ММР, тобто осіб, які не були допитані станом на 13.06.2020 року та щодо спілкування з якими встановлено заборону ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 13.06.2020 року.

ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу комунального господарства та благоустрою адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, та ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 17.06.2020 року у задоволенні клопотання слідчого про відсторонення підозрюваного від займаної посади було відмовлено.

За таких обставин, враховуючи поведінку в справі та репутацію підозрюваного, його вік, позитивні характеристики, на думку суду є недоцільним подальше застосування до нього обов`язку, передбаченого п.4 ч.5 ст.194 КПК України, оскільки такий захід більшою мірою суттєво обмежує ОСОБА_1 у праві особи на працю (з урахуванням стадії слідства та позиції підозрюваного в справі), тому клопотання захисника підлягає задоволенню.

Така позиція суду узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який наголошує на тому, що на початку слідства заявлені ризики можуть враховуватись судом при обранні запобіжного заходу, а в подальшому, поступово, у міру того, як просувалось досудове розслідування, позиція підозрюваного у справі, так і сам ризик негативного впливу на хід розслідування, неминуче втрачає своє значення («Летельє проти Франції» - рішення від 26 червня 1991 року, «І.А. проти Франції» - рішення від 23 вересня 1998 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 178, 194, 201 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката Тимошина Юрія Володимировича про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Покладений на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 червня 2020 року, додатковий обов`язок, передбачений п.4 ч.5 ст.194 КПК України, в частині заборони спілкування з службовими особами адміністрації Інгульського району ММР - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.О. Медюк