Рішення № 90664249, 24.07.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30484/19-ц

Категорія 43

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Остапчук Т.В.,

при секретарі Ткаченко Ю.М.

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди , посилаючись на те що є власником квартири АДРЕСА_1 з 13.10.2015р. Набувши статусу власника направив на адресу відповідача вимогу про звільнення квартри .Проте дана вимога залишена без виконання. 15.01.2019р. отримав від ОСОБА_2 власника нижче розташованої квартири № Б2-1 претензію про погашення - компенсування вартості ремонтних робіт протягом 14 днів в розмірі 110 000грн. , завданих зазначеному помешканню внаслідок залиття гарячою водою стелі та стін у двох кімнатах. Тому отримує збитки як власник майна. Просить стягнути майнову шкоду в розмірі 110 000 грн. Представник позивача просив розглядати в відсутність, позов задовольнити.

Відповідач про час розгляду справи повідомлений. Відзив не надав.

Ухвалою Печерського районного суду від 22.07.2019р. визначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву та докази на його обґрунтування, тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 , 280 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами..

Судом встановлено , що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 з 13.10.2015р.

Відповідачка є колишнім власником квартири.

Відповідно до ст. 41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ст.ст.79, 80 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Доказів того, що залиття відбулося з вини відповідача, що як наслідок, відповідальність за спричинену шкоду має бути покладена на відповідача, суду не надано.

Також не надано суду доказів понесених позивачем витрат на відшкодування спричиненої шкоди в розмірі 110 000грн. третім особам , які б підлягали відшкодуванню в встановленому законом порядку.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності , суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача є безпідставними не знайшли підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.

При таких обставинах позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючисьст.1166 ЦК України , ст. 12,13,76,77,79, 81,263,264 ,280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення . Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Остапчук Т.В.