Ухвала суду № 90660533, 20.07.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.07.2020

Справа № 937/5105/20

Провадження 1-кс/937/2786/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді – Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,

прокурора – Дем`янчук Ю.Є.,

слідчого – Паршина Д.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Рудь Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Паршина Д.В., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Дем`янчук Ю.Є., у межах кримінального провадження № 12020080140001942 від 17 липня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 12.03.2008 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186 КК України, засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 02.06.2008 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України, засуджений до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового призначеного покарання по вироку Мелітопольського міського суду Запорізької області від 12.03.2008 засуджений до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 10.11.2009 Ленінським районним судом міста Севастополя за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України, засуджений до 5 років 1 місяцю позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України приєднано невідбуту частину покарання по вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.06.2008, зараховано 2 місяці 20 днів з 12.03.2008 по 02.06.2008; 29.10.2013 звільнений по відбуттю строку покарання.

- 14.12.2015 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 186, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України, засуджений до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

- 13.06.2016 Комунарським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, засуджений до 4 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням, призначено остаточне покарання по вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.12.2015 у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі.

- 28.09.2018 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України, засуджений до 1 року 8 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за частково приєднано невідбуту частину покарання по вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2016 та остаточно за сукупністю вироків призначено 4 роки 7 місяців позбавлення волі. 02.12.2019 звільнений з Оріхівської ВК Запорізької області (№88)по відбуттю строку покарання.

- 01.06.2020 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ч.1 ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі;

- 12.06.2020 стосовно ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Паршина Д.В., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Дем`янчук Ю.Є., у межах кримінального провадження № 12020080140001942 від 17 липня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, 17.07.2020, о 17 год. 52 хв., знаходячись біля під`їзду №4 буд. 22 по б-ру 30 років Перемоги в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, діючи повторно, шляхом ривку відкрито викрав належний ОСОБА_2 золотий ланцюжок, вагою 14 грам, плетіння «бісмарк», 585 проби, вартістю 14 000 гривень, чим спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_2 на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочини) було внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080140001942 від 03.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

17.07.2020 о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 , був затриманий у порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

18.07.2020 ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця події від 17.07.2020; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК, в ході якого було вилучено золотий ланцюг вагою приблизно 14 грамів, плетінням «бісмарк»; постановою про визнання речового доказу та передачу його на зберігання.

Слідчий вважає, що з метою досягнення дієвості цього провадження відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України віднесено до тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

Враховуючи, те, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше судимий за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинить інше кримінальне правопорушення, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, в ході досудового розслідування, встановлено що за матеріалами кримінального провадження № 12020080140001610 від 03.06.2020, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 06.07.2020, був оголошений в розшук, у зв`язку з тим, що переховувався від органів досудового розслідування.

Слідчий вважає, що існують ризик передбачені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передчасним ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

-при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також судимості підозрюваного, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, не встановлені; відсутність таких осіб, а також враховуючи, що ОСОБА_1 не працевлаштований, не навчається, постійного джерела заробітку не має, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами, досудове слідство приходить до висновку про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а отже відносно нього існують ризики, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, з метою досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідство приходить до висновку про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Приймаючи до уваги викладене, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, слідчий вважає, що при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою строком на 60 діб, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання з підстав, викладених в клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Рудь Д.О. в судовому засіданні не заперечували проти клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

В провадженні СВ Мелітопольського ВП ГУ НП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080140001942 від 03.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

17.07.2020 о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 , був затриманий у порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

18.07.2020 ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Згідно наданих до клопотання документів, вина підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця події від 17.07.2020; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК, в ході якого було вилучено золотий ланцюг вагою приблизно 14 грамів, плетінням «бісмарк»; постановою про визнання речового доказу та передачу його на зберігання.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Слідчий суддя вважає, що слідчий довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені статті 177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; 3) вчинити інше кримінальне право рушення.

Слідчий суддя вважає, що враховуючи обставини кримінального провадження і наявність доведеного ризику, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім.

Санкція частини 2 статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправно діяльності.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 КПК України ризики та ст. 178 КПК України, зокрема такі як:

- п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України – вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами доданими до клопотання;

- п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України – тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років;

- п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - соціальні зв`язки не міцні в місці його постійного проживання, не одружений, утриманців не має;

- п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України – у підозрюваного відсутнє постійне місце роботи або навчання;

- п. 7 ч. ст. 178 КПК України - підозрюваний не має належне грошове забезпечення;

- п. 8 ч. 1 ст. 178 КПК України – ОСОБА_1 раніше засуджений, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став, покладені на нього зобов`язання не виконує та продовжує злочинну діяльність;

- п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

- п. 11 ч. 1 ст. 178 КПК України – розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 складає 14 000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З урахування вищевикладеного відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням в умовах Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор», строком на 60 днів.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- носити електронний засіб контролю.

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Паршина Д.В., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Дем`янчук Ю.Є., у межах кримінального провадження № 12020080140001942 від 17 липня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто з 17 липня 2020 року до 14 вересня 2020 року, включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 21 год. 30 хв. 17 липня 2020 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- носити електронний засіб контролю.

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження до відома та ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ