Рішення № 90660062, 23.07.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2051/20

Провадження №2/333/1570/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Сокол Н.К.,

представника позивача за договором - адвоката Трачук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до АТ «Перший український міжнародний банк» в якому просить суд визнати виконавчий напис № 20920 від 11.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 22684,59 гривень, таким, що не підлягає виконанню. В позові зазначає, що в Управлінні Пенсійного фонду йому повідомили, що на виконання від приватного виконавця Юхименко О.Л. надійшла постанова про звернення стягнення на пенсію та виконавчий напис №20920 від 11.09.2019 р. Він звернувся до приватного нотаріуса з проханням надати копії виконавчого напису та копій документів, але не отримав відповідь. Вважає виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, бо розмір боргу ним не визнається, він не отримував від банку та нотаріуса ніяких повідомлень.

Ухвалою Комунарського районного суду від 29.04.2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 10, 11).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала викладене в позовній заяві, наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити їх в повному обсязі. Додатково пояснила, що позивач мав договірні відносини з відповідачем, але сума боргу приблизно 2500 грн., а звідки виникла заборгованість на суму 22684 грн. невідомо. Ця сума є спірною, відповідач та приватний нотаріус докази на підтвердження цієї заборгованості не надає.

Відповідач Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в судове засідання не направив свого представника, хоча повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи та не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та приватний виконавець Юхименко О.Л. в судове засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надавали.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

11.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинений виконавчий напис № 20920 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 22684 грн. 59 коп., що підтверджується наданою позивачем копією постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню ВП№60150201 від 09.10.2019 р. (а.с.23-25).

Відповідач інших доказів на спростування позовних вимог не надав.

Ухвалою суду від 11.06.2020 р. у приватного нотаріуса Хара Н.С. витребовувались документи на підставі яких було вчинено нотаріальні дії, а саме вчинення виконавчого напису №20920 від 11.09.2019 р. та виконавчий напис. Проте, рекомендований лист, яким направлялась ця ухвала, повернутий з відміткою пошти «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки», інші рекомендовані листи, які направлялись на адресу приватного нотаріуса, який є третьою особою по справі також повертались не врученими.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст.87 Закону України Про нотаріат, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. В пункті 1 даної Постанови визначено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) нотаріально посвідченої угоди; б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до п.п.1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінета Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Позивач зазначає, що заборгованість в сумі 22684 грн. 59 коп. ним оспорюється та не визнається. Відповідач, в свою чергу, жодних заперечень та доказів на спростування доводів позову не надав.

Суд прийняв до уваги, що документи, на підставі яких вчиняється виконавчий напис, подаються нотаріусу саме стягувачем, яким в даному випадку є відповідач Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», тобто весь перелік документів, на підставі яких видається виконавчий напис, може зберігатись у стягувача - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» та приватного нотаріуса і відсутній у позивача. Але вони не скористались своїм правом та не надали доказів на спростування позовних вимог. Позивач цілком обґрунтовано посилається на відсутність в нього документів, які були підставою для винесення виконавчого напису, тому суд вважає, що обов`язок доказування заперечень покладається на відповідача, в результаті дій якого були зібрані, створені та подані документи приватному нотаріусу.

Суд вважає, що сума заборгованості за виконавчим написом в розмірі 22684,59 грн. є спірною, отже виконавчий напис №20920 від 11.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною необґрунтовано та незаконно.

Отже, виходячи із принципів змагальності та диспозитивності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а тому виконавчий напис визнати таким, що не підлягає виконанню.

Позивач при поданні позову не сплачував судовий збір, оскільки є інвалідом 2 групи, тому судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. з відповідача слід стягнути на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12-18,76, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, 261, 625, 1050 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис №20920 від 11.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 22684 грн. 59 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070 м. Київ, вул. Андріївська, б. 4) на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складене 28.07.2020 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська