Ухвала суду № 90659992, 04.02.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/668/19

провадження № 1-кп/691/169/20

УХВАЛА

04 лютого 2020 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судових засідань Кочетової І.І., прокурора Кузнєцова Г.А., захисника (адвоката) Сухомудренка Б.В., учасників кримінального провадження, обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання прокурора, щодо дії запобіжного заходу, за матеріалами кримінального провадження № 12018250110000401 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13 серпня 2018 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду, перебувають матеріали обвинувального акта щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 КК України, у кримінальному провадженні № 12018250110000401 від 13.08.2018 року.

До судового засідання прибули прокурор Кузнєцов Г.А., захисник (адвокат) Сухомудренко Б.В., потерпілий ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 , доставлений під вартою. Потерпіла ОСОБА_3 не з`явилася, прокурором надано клопотання останньої до суду, про судовий розгляд справи без її участі в частині допиту свідків та вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки боїться за своє життя та життя своєї неповнолітньої дитини, тому клопотання прокурора просить задовольнити та продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою, в частині дослідження письмових доказів просить проводити за її присутності.

03.02.2020 року начальником Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури Кузнєцовим Г.А. внесено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12018250110000401 від 13.08.2018 року ОСОБА_1 , що в судовому засіданні підтримане, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з тих підстав, що досудовим розслідуванням встановлено причетність обвинуваченого до зґвалтування, тобто статевих зносин із застосуванням фізичного насильства, таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненій повторно, та у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбої), поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, тобто у злочинах, передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 КК України. Органом досудового розслідування, 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст.186 КК України. 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 слідчим суддею Городищенського районного суду Черкаської області обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці. 30 вересня 2018 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук у зв`язку із тим, що він ухиляється від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, так як його місцезнаходження невідоме. При перевірці дотримання ОСОБА_1 умов запобіжного заходу встановлено, що останній 26 вересня 2018 року близько 07год. 30хв. пішов з дому у невідомому напрямку та не повернувся, місцезнаходження невідоме, засобів зв`язку з ним немає. 20.05.2019 року ОСОБА_1 затриманий. 21.05.2019 року слідчим суддею Городищенського районного суду Черкаської області обрано запобіжний захід тримання під вартою до 18.07.2019 року. На даний час ризики, які існували при обранні запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що свідчить порушення умов домашнього арешту обраного ухвалою слідчого судді в ході досудового розслідування, у зв`язку з чим був оголошений в розшук, з метою уникнення відповідальності (1), незаконно впливати на потерпілу, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, що супроводжувався із застосуванням насильства відносно потерпілої, зґвалтування, що вказує на те, що обвинувачений може в подальшому вчинити тиск на потерпілу (2), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (3). Поведінка ОСОБА_1 після обрання домашнього арешту як запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, його розшук, свідчить про неможливість запобігання вказаним вище ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Сухомудренко Б.В. заперечив, щодо клопотання прокурора, просив відмовити в його задоволенні, застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та вказав, що не надано жодного документу, який підтверджував би вказані в клопотанні прокурора ризики, просто набір слів, є розбіжності, обвинувачений ніби-то вступив (згвалтував) із застосуванням насильства, то яким чином обґрунтовується підозра, звертає увагу, що згідно клопотання прокурора його підзахисний вчинив напад та заволодів належним майном потерпілої, зі слів якої наніс їй тілесні ушкодження, щоб ввечері до нього прийшла, потім вчинив правопорушення передбачене ст.152 КК України, сама потерпіла говорила: «…це тобі за те, що ти ОСОБА_4 …», з метою введення в оману суд прокурор зазначає, що свідок ОСОБА_5 попросив купити кулон, однак це не відповідає дійсності, той кулон він залишив під заставу, свідок підтвердила що подарував ланцюжки, підозра не обґрунтована, а людина перебуває під вартою, коли підозрюваний був затриманий, були проведені змиви з статевого органу, та ніяких слідів виявлено не було, ризик впливу на свідків, потерпілих не підтверджується, оскільки вони допитані, а підзахисний перебуває під вартою вже тривалий час.

Обвинувачений ОСОБА_1 , заперечив, щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав думку захисника, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказує, що дійсно винен в тому, що не сказав про поїздку на роботу, перебуваючи під домашнім арештом, однак хотів заробити на прожиття, впливати на потерпілих, свідків не буде, зобов`язується з`являтися до суду за кожною вимогою, з дому йти нікуди не буде.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав думку обвинуваченого, щодо дії запобіжного заходу.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, приходжу до такого.

За нормами ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, за нормами ст.199 КПК України, повинно містити, в тому числі, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання дії запобіжного заходу, суд бере до уваги, вимоги статті 2 КПК України, які регламентують завдання кримінального судочинства, статей 177, 178, 181, 183, 199, 201 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, судову практику Європейського Суду з прав людини, в т.ч., закріплену в рішенні «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, та враховує особу обвинуваченого, характер протиправних дій, ставлення до пред`явленого обвинувачення, відповідність особі обвинуваченого та запобіганню можливості перешкодити інтересам правосуддя, а також всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам, які підтверджені в суді.

Прокурором доведено, що ризик переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ризик незаконного впливу на потерпілу, не зменшився.

Європейський суд підкреслив, що пункт 3 статті 5 Конвенції зобов`язує органи влади розглянути можливість застосування альтернативних заходів забезпечення явки обвинуваченого до суду при вирішенні питання про те, звільнити його чи залишити під вартою. Дана норма не тільки проголошує право на „судовий розгляд у розумний строк або звільнення до суду“, але й встановлює, що „звільнення може бути обумовлене гарантіями явки в суд“ (рішення у справі „Сулаойа проти Естонії „ (Sulaoja v. Estonia) від 15 лютого 2005р., скарга N55939/00, §64 in fine, Постанова Європейського суду у справі “Яблонскі проти Польщі„ (Jablonski v. Poland) від 21 грудня 2000р., скарга N33492/96, §83).

За нормами ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

14.02.2020 року закінчує дію запобіжний захід у виді тримання під вартою, та ризики, які були враховані судом 17.12.2019 року при продовженні запобіжного заходу, продовжують існувати та не втратили своєї актуальності і виправдовують подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме, ризик, що обвинувачений може переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як порушив умови цілодобового домашнього арешту у зв`язку з чим перебував у розшуку (1), незаконно впливати на потерпілу з огляду на те, які кримінально карані дії ставляться в обвинувачення ОСОБА_1 по відношенню до неї, спричинення тілесних ушкоджень, зґвалтування, викрадення майна, та наявної інформації про погрози, думки потерпілої щодо виду запобіжного заходу (2). Судовий розгляд матеріалів кримінального провадження триває, та до закінчення строку дії ухвали, завершити не представляється за можливе.

Отже, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, та прокурором доведено, що заявлений ризик переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ризик незаконного впливу на потерпілу, не зменшився.

Обвинувачений, захисник не довели підстав для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу. Гарантій явки до суду обвинуваченого ОСОБА_1 при звільненні його з-під варти суд не вбачає. Застосування інших запобіжних заходів, альтернативних утриманню під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 є таким, що підлягає до задоволення, в тому числі, з огляду на стадію судового розгляду, допит свідків, процесуальної поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 331, 350, 183, 199, 369, 372, 376, 392 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, не судимому, до 03.04.2020 року, включно, з утриманням в Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор".

Повідомити родичів ОСОБА_1 про продовження дії запобіжного заходу.

Копію ухвали направити ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» до виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення (вручення) до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлений 05.02.2020 року.

Суддя Л. П. Синиця