Ухвала суду № 90656169, 24.07.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/27/2020

Справа № 534/502/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2020 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі колегії: головуючого судді - Хіневича В. І., суддів: Зоріної Д.О., Маханькова О.В., за участю секретаря судового засідання - Гавриш А.Ю., прокурора – Дубодєла А.М., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників обвинуваченого Степанюка А.І. – адвокатів: Артюх А.П., Кононенко А.П., захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Кононенка В.А., захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Костуренко Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12018170000000254 за обвинуваченням:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3. ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189 КК України,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Приморське, Новоазовського району, Донецької області, громадянина України, не працюючого, осіб на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч.2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Новоградівка, Донецької області, громадянина України, не працюючого, на утриманні осіб не маючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189 КК України,

встановила:

В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189 КК України.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.07.2020 року відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а саме з 22 липня 2020 року до 19 вересня 2020 року до 24 години.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокатом Костуренко Є.М. подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт. Клопотання мотивовано тим, що згідно довідки виданої Горішньоплавнівським ЦПМСД ОСОБА_3 є пацієнтом підтримуючої замісної терапії, яку він приймає щоденно і щоб не переривати лікування, доцільно обрати запобіжний захід саме домашній арешт. Також ОСОБА_3 страждає на хронічні захворювання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в наслідок чого потребує спеціального лікування та дієтичного харчування.

ОСОБА_3 має постійне місце проживання у м. Горішні Плавні та матір пенсіонера.

Вважає, що ризики вказані прокурором відсутні, так, зокрема, такий ризик, як переховування від суду необґрунтований, так як тяжкість покарання яке загрожує обвинуваченому, чим обґрунтовано прокурором вказаний ризик, згідно практики ЄСПЛ не може бути достатньою підставою для тримання особи під вартою. Такий ризик, як вплив на свідків та потерпілих чи знищення речових доказів також відсутній, так як всі докази зібрані, свідки та потерпілі допитані. Щодо можливості вчинити інші кримінальні правопорушення, то на даній стадії процесу не встановлено причетності його підзахисного до інкримінованих злочинів, а тому відсутні підстави вважати, що обвинувачений буде продовжувати злочинну діяльність.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат Костуренко Є.М. клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт підтримав та прохав задовольнити з підстав викладених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника та прохав задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вказав на відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на наявність ризиків таких, як переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також впливати на свідків та потерпілих не змінилися.

В судовому засіданні захисники обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвокати Артюх А.П., Кононенко А.П., Кононенко В.А., підтримали клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Костуренко Є.М., щодо зміни запобіжного заходу.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підтримали клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Костуренко Є.М. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт.

Колегія суддів заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного.

Згідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно до ч.4 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно зі статтею 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Вирішуючи клопотання щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із вимог статті 29 Конституції України, якими передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Щодо доводів про відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необхідним зазначити.

Обвинувачений раніше неодноразово судимий, обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності поєднаних з насильством, за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, офіційно не працює, що вказує на ризик продовження ним злочинної діяльності.

Щодо незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших обвинувачених, для уникнення покарання, то в ході кримінального розслідування встановлено свідків вказаних злочинів, які своїми показами викривають злочину діяльність обвинувачених, тому обвинувачений ОСОБА_3 з метою уникнення покарання, може вчиняти дії з метою зміни показань свідків, а також вчиняти тиск на потерпілих з метою зміни їх показань, з огляду на те, що на даний час не ще не всі були допитані.

Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконний вплив на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Доводи захисника про поганий стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 , необхідність щоденної замісної підтримуючої терапії та відповідного харчування, за відсутності доказів неможливості обвинуваченого отримання відповідного лікування та в цілому утримуватися в умовах ДУ «Полтавської установи виконання покарань (№23)» не є достатньою підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи на наявність вказаних вище ризиків.

Тож, доказів які б вказали на зміну вказаних прокурором ризиків стороною захисту до суд не надано, а тому з огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими наявність зазначених прокурором підстав для продовження обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ст. 177, ст. 178, ст. 197, ст. 199 КПК України, оскільки менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, з метою запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, вчиняти повторно кримінальні правопорушення, впливати на свідків та потерпілих, суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_3 продовжений відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а у задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 199, 331, 371, 372 КПК України, колегія суддів –

постановила:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Костуренко Є.М. в інтересах ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: В.І. Хіневич

Судді: Д.О. Зоріна

О.В. Маханьков

Повний текст ухвали складено та проголошено 29.07.2020 року о 16:00 годині.