Рішення № 90655327, 06.07.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2-а/359/112/2020

Справа № 359/3447/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 липня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області капрала поліції Коханевич Олега Володимировича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2020 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , згідно якого він просив визнати дії інспектора роти 3 батальйона патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області капрала поліції Коханевича Олега Володимировича щодо винесення постанови серії ДП18 № 756944 від 20 квітня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП України, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 510 гривень - протиправними, скасувати дану постанову, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити - у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП № 756944 від 20 квітня 2020 року, винесену інспектором роти 3 батальйона патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області капралом поліції Коханевич О.В . , водія автомобіля марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення вимог пункту 12.4 ПДР - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Позивач зазначає, що це не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами у справі. ОСОБА_1 стверджує, що 20 квітня 2020 року пересувався у м. Бориспіль на автомобілі марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Київський Шлях у напрямку до міста Полтава, діючи відповідно до вимог пункту 12.4 ПДР України, тобто рухався в межах дозволеного швидкісного режиму. Позивач зазначає, що інспектор Коханевич О.В. , керуючись інформацією приладу «Трукам», номер якого, та документи про сертифікацію та повірку не було надано, стверджував за своїм суб`єктивним переконанням, проігнорувавши його пояснення, взагалі не надавши їм жодної оцінки, без складання протоколу та надання доказів скоєння останнім адміністративного правопорушення, без відібрання пояснень відразу виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання постанови вчинено з порушенням норм закону.

Ухвалою суду від 12 червня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження та залучено в якості третьої особи Департамент патрульної поліції Національної поліції України. Відповідачу та третій особі направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї додатків.

02 липня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що капрал поліції інспектор роти № 3 батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Коханевич О.В. при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а постанова серії ДП № 756944 від 20 квітня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП винесена уповноваженою особою з дотриманням правил чинного законодавства, а тому, на його думку, немає підстав для її скасування. Так, під час несення служби на території м. Бориспіль 20.04.2020 року інспектором роти № 3 батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Коханевич О.В. за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС 000722) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме воді транспортного засобу Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 102 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 52 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Внаслідок чого, гр. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 510 грн. Достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/1-2903-2012. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17469, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 27.11.2019 року та чинного до 27.11.2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС 000722), є придатним до застосування. Таким чином, факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, фотознімком, відео з лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС 000722) та відео з нагрудної камери серії АІ-00022 поліцейського. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а постанова винесена з дотриманням правил чинного законодавства. Крім того до відзиву додано оптичний носій з відео файлами. Твердження позивача, викладені в позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Судом встановлено, що 20 квітня 2020 року інспектором роти 3 батальйона патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області капралом поліції Коханевич О.В . винесено постанову відносно водія автомобіля марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП № 756944, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 7).

Згідно оскаржуваної постанови, водій ОСОБА_1 20.04.2020 року о 12 год. 03 хв. в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортний засіб зі швидкістю 102 км/год, чим перевищив встановлене обмеження в населеному пункті на 52 км/год, чим порушив пункт 12.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно ч. 3 ст. 122 КупАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

З позовної заяви вбачається, що позивач не визнає свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення, оскільки стверджує, що рухався в межах дозволеного швидкісного режиму.

Проте, відповідно до фотознімку, зробленого з відео фіксації правопорушення за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000722) автомобіль Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 102 км/год. в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 2.

Відповідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17469 від 27.11.2019 року, виданого Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», здійснена повірка лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20» № ТС000722. Дане свідоцтво чинне до 27.11.2020 року.

Із свідоцтва про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки № №22-01/17469 від 27.11.2019 року, з сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А № 006694 виданого 29 серпня 2012 року, експертного висновку з терміном дії до 27.09.2021 року, встановлено, що використаний для виміру швидкості засіб вимірювання був сертифікованим, використовувався на законних підставах, відповідав вимогам щодо такого засобу. Зокрема, похибка виміру швидкості вказана : до 2 км/год при швидкості до 200 км/год.

Відповідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 251 КУпАП, передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, норми КУпАП та, зокрема, ст. 258 зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджено вимоги ч. 4 ст. 258 - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.

Відповідно положень пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 зазначено, що розгляд справи розпочинається з встановлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Встановлено, що під час фіксування та складання оскаржуваної постанови інспектором та розгляду справи судом, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження руху в межах дозволеного швидкісного режиму.

В свою чергу суд вважає, що фотознімки та відео з місця правопорушення надані відповідачем як докази у справі, повно та достеменно підтверджують доводи зазначені у відзиві до позову та є доказами протиправних дій та порушення правил дорожнього руху зі сторони ОСОБА_1 ..

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем надано докази вчинення ОСОБА_1 дій, які є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Також суд відзначає, що постанова серія ДП18 №756944 від 20.04.2020 року винесена інспектором роти 3 батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області капралом поліції Коханевич О.В. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки відповідає положенням КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; з використанням повноважень, визначених Законом України «Про Національну поліцію»; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за участю позивача та своєчасно, з огляду на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся одразу після виявлення відповідачем факту порушення водієм ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП винесено 20 квітня 2020 року. Позивач отримав в той же день, 20 квітня 2020 року вказану постанову, що підтверджується підписом позивача на постанові та ним не заперечується. ОСОБА_1 направив позов поштою до суду 30 квітня 2020 року, що підтверджується штемпелем на конверті. Позов надійшов на адресу суду 05 травня 2020 року, про що свідчить штемпель канцелярії суду на позовній заяві. Отже, строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення позивачем не пропущено.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.

Так, частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення пред`явленого адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 122, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позову заяву ОСОБА_1 до інспектора роти 3 батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області капрала поліції Коханевич Олега Володимировича,третя особа Департамент патрульної поліції Національ-ної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Яковлєва Л.В.