Ухвала суду № 906524, 05.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-16090/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“05” квітня2007 року м.Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Сорокіної Л.В.

за участю представників:

позивача Лемець Н.В.

відповідача - Бєлкіної Н.В.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ «Бейкер-Україна» та Торгове ТОВ «Кво Стіл»

на рішення господарського суду Львівської області від 20 жовтня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 березня 2006 року по справі

у справі № 5/1835-28/273

за позовом ТОВ «Бейкер-Україна» та Торгове ТОВ «Кво Стіл»

до ДПІ в Яворівському районі Львівської області

3-тя особа:Яворівські РДА Львівської області

про визнання права, застосування державних гарантій та відновлення становища, яке існувало до порушення права, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бейкер Україна» та Торгове Товариство з обмеженою відповідальністю «Кво Стіл» (Угорщина) звернулись до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області, третя особа - Яворівська районна державна адміністрація про визнання права, застосування державних гарантій та відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.10.2005 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що 31 березня 2005 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів» від 25.03.2005 року за №2505, відповідно до якого було внесено зміни до деяких законодавчих актів, якими встановлювалися пільги зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) для окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, що діють, зокрема, у технологічних парках та спеціальних економічних зонах. В результаті внесених змін було припинено пільгові податкові та митні умови здійснення господарської діяльності відповідними суб'єктами та гарантії стабільності встановленого правового режиму функціонування цих парків та зон.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями ТОВ «БейкерУкраїна» та Торгове ТОВ «Кво Стіл» звернулись з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій поставлено питання про скасування рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення цими судами норм матеріального права, та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому в скарзі зазначено, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги норми статті 397 Господарського кодексу України, ст. 13 Закону України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» та статті 8 Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПІ у Яворівському районі Львівської області просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши обставини справи та доводи касаційної скарги і заперечення на них, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Бейкер Україна» є суб'єктом технологічного парку спеціальної економічної зони «Яворів», зареєстрованим 19 лютого 2003 року Адміністрацією спеціальної економічної зони «Яворів» за реєстраційним №101, в підтвердження чого було видане свідоцтво про реєстрацію суб'єкта технопарку спеціальної економічної зони «Яворів». Крім того, Яворівською районною державною адміністрацією 03 лютого 2003 року був зареєстрований інвестиційний проект по переробці сільськогосподарської сировини за технологією «Вельтерверк» для виробництва вафельної продукції з тривалим терміном зберігання, про що було видане свідоцтво за реєстраційним №101. Між ТОВ «БейкерУкраїна» (інвестор) з одного боку та Яворівською державною адміністрацією, Адміністрацією спеціальної економічної зони «Яворів» з другого боку був укладений Договір №101 на реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній (вільній) економічній зоні «Яворів» від 26 травня 2003 року, за яким інвестор взяв на себе зобов'язання на власний ризик і за власні кошти відповідно до схваленого інвестиційного проекту забезпечити його реалізацію.

Учасником ТОВ «Бейкер Україна» із часткою статутного капіталу 30% є Торгове ТОВ «Кво Стіл», яке засноване та діє за законодавством Угорщини. Частка іноземного Учасника належним чином сплачена, іноземна інвестиція зареєстрована, отже, Торгове ТОВ «Кво Стіл»є належним чином зареєстрованим іноземним інвестором в Україні.

ДПІ у Яворівському районі Львівської області 22 липня 2005 року було надіслано ТОВ «Бейкер Україна» податкове повідомлення-рішення №9000071550/0, прийнятого на підставі акту перевірки №15-523/4/32296918 від 22.07.2005 року, про визначення суми податкового зобов'язання ТОВ «Бейкер-Україна» з податку на прибуток.

Статтею 1 Закону України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних)економічних зон» передбачено, що спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

15 січня 1999 року було прийнято Закон України «Про спеціальну економічну зону «Яворів», відповідно до преамбули якого, цей Закон визначає порядок створення, ліквідації та особливості механізму функціонування спеціальної економічної зони «Яворів». Згідно ст. 1 цього Закону спеціальної економічної зони «Яворів» поєднує в собі функції комплексної виробничої зони, вільної митної зони та технологічного парку. Тому до суб'єктів технопарку застосовуються пільги, передбачені для суб'єктів спеціальної економічної зони «Яворів». Статтею 9 вказаного Закону (в редакції до набрання чинності Законом від 25.03.2005р.) визначений пільговий порядок оподаткування та митного регулювання діяльності суб'єктів спеціальних економічних зон.

Розділом 23 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів» від 25.03.2005 року за №2505 статтю 9 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» виключено.

На підставі зазначеної норми ДПІ у Яворівському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання ТОВ «Бейкер- Україна» з податку на прибуток.

Абзацом 1 частини 1 статті 397 Господарського кодексу України передбачено, що з метою забезпечення стабільності правового режиму іноземного інвестування встановлюються такі гарантії для іноземних інвесторів, як застосування державних гарантій захисту іноземних інвестицій у разі зміни законодавства про іноземні інвестиції. Згідно частини 2 вказаної норми, у разі зміни законодавства про режим іноземного інвестування на вимогу іноземного інвестора у випадках і в порядку, визначених законом, застосовуються державні гарантії, які визначаються законодавством, що діяло на момент вкладення інвестицій.

На відміну від положень Закону «Про режим іноземного інвестування», де, по суті, мова йде про «гарантії збереження гарантій», у ч. 2. ст. 397 ГК України йдеться про більш широкий, ніж державні гарантії, об'єкт змін - законодавство про режим іноземного інвестування, тобто, по суті, про весь комплекс спеціальних норм, що регулюють іноземні інвестиції, а не тільки про норми - гарантії. До того ж, у випадку зміни законодавства, на вимогу іноземного інвестора повинні застосовуватись не тільки державні гарантії захисту інвестицій, тлумачення яких наводиться у статті 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», а будь-які гарантії, встановлені державою на момент здійснення інвестиції.

Однією з таких державних гарантій, є норма, закріплена у статті 2 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Яворів», чинна на момент здійснення ТОВ «Бейкер- Україна» інвестиції, яка встановлює, що у разі зміни законодавства України з питань оподаткування до суб'єктів спеціальної економічної зони «Яворів» на їх вимогу протягом періоду функціонування спеціальної економічної зони «Яворів» застосовуються особливості оподаткування, передбачені цим Законом, та податкові пільги, встановлені іншими законами України на день їх реєстрації як суб'єктів спеціальної економічної зони «Яворів». Тобто, даний порядок, будучи гарантований державою на момент здійснення інвестицій підлягає застосуванню в силу дії частини 2 статті 397 Господарського Кодексу України.

В свою чергу, стаття 404 Господарського кодексу передбачає, що на всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють інвестиції у спеціальній (вільній) економічній зоні, поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством про інвестиційну діяльність, та про іноземні інвестиції.

Вказані положення кореспондуються із статтею 13 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», у відповідності до якої на всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про режим іноземного інвестування», якщо в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції будуть змінюватись державні гарантії захисту іноземних інвестицій (ст.ст. 7, 9-12 Закону), то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора зберігається застосування цих державних гарантій.

Між Україною та Угорщиною була укладена Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій, яка набула чинності 20.12.1996 року. Стаття 3 Угоди передбачає, що кожна Договірна сторона на своїй території надасть інвесторам іншої Договірної Сторони по відношенню до управління, підтримання, використання, отримання прибутків та розпорядження своїми інвестиціями, режим, що є справедливим та рівним. Пунктом 2 статті 2 даної Угоди передбачається, що інвестиції інвесторів будь-якої з договірних сторін отримуватимуть повний захист та безпеку на території іншої договірної сторони.

Згідно зі статтею 9 Конституції України та статтею 19 Закону України «Про міжнародні Договори України» від 29.06.2004 року, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п.п.1, 8 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративними судами перевіряються чи прийняті ці рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті ці рішення субєктів владних повноважень пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у поясненні на апеляційну скаргу третьої особи у справі Яворівської районної державної адміністрації у Львівській області, Кабінетом Міністрів України має вирішуватись питання щодо відновлення субєктам спеціальних економічних зон пільг при сплаті податків та мита, що були надані їм відповідними зонами, а потім скасовані при внесенні змін до деяких законодавчих актів ( т.2 а.с.105).

Апеляційним судом не було перевірено цю інформацію та не зясовано як вирішено питання користувачів пільгового митного та податкового режиму після його скасування.

Крім того, судами попередніх інстанцій не взято до уваги той факт, що за предявленим позовом до участі у справі не залучені належні відповідачі, про що зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву (т.2 а.с.8), та не розглянуті всі вимоги позовної заяви, зокрема, щодо митного регулювання діяльності субєктів спеціальних економічних зон.

Відповідно до п.п. 5, 6 ч.3 ст.227 КАС України, судові рішення обовязково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обовязки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу, а також якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами зясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та обєктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220,221,223,227,230,231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкер-Україна» та Торгового Товариства з обмеженою відповідальністю «Кво Стіл»- задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 20 жовтня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 березня 2006 року по справі скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя

Вищого адміністративного суду

України Н.Є.Маринчак