Вирок № 90651538, 29.07.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №212/5397/19

1-кп/212/230/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Деменко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040730001078 від 07 травня 2019 року з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого та фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 06.02.2019 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 75, ч.1 п. 1,2 ст. 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 24.03.2020 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Сторони кримінального провадження: прокурори Криворізької місцевої прокуратури № 2 Ладняк О.А., Потєшний М.В., потерпіла ОСОБА_2 , захисники обвинуваченого адвокати Шуляк В.М., Солодовник О.А., обвинувачений ОСОБА_1

встановив:

ОСОБА_1 , повторно, 07 травня 2019 року, близько 13 години 10 хвилин, знаходячись неподалік будинку №46, який розташований на мкр. 5-й Зарічний в Покровському районі м. Кривою Рогу, побачив раніше йому незнайому жінку, а саме - ОСОБА_2 , яка направлялась вздовж зазначеного будинку за своїм місцем мешкання. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна та обернення на свою користь.

Того ж дня, ОСОБА_1 , повторно, близько 13 години 13 хвилин, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, упевнившись в тому, що ОСОБА_2 ніхто не супроводжує та остання не звертає на нього уваги, з метою викрадення чужого майна, знаходячись на ділянці місцевості розташованої неподалік будинку №46 на мкр. 5-й Зарічний в Покровському районі м. Кривого Рогу , та усвідомлюючи, що його дії очевидні для потерпілої ОСОБА_2 та оточуючих, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, що виразилось у ривку руками за золоті прикраси, які знаходились на шиї потерпілої, від якого остання впала на спину опираючись на лікті рук.

Далі, продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_1 , застосовуючи фізичну силу шляхом ривку відкрито викрав з шиї потерпілої - ОСОБА_2 золоті вироби а саме: ланцюг жіночий проби 585, вагою 8 гр, плетіння - кардинал, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №939 становить 4995,84 гривень, ланцюг жіночий проби 585, вагою 30 гр., плетіння арабка, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №939 становить 18734,40 гривень, хрест в кількості 1 одиниця проби 585, вагою 15 гр., вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №939 становить 9362,70 гривень, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 завдано фізичний біль та майнова шкода, яка згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №939 становить 33092,94 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 суду показав, що 07 травня 2019 року він був вдома за місцем проживання та до 13 травня нікуди не виїжджав. 13 травня 2019 року приїхали працівники поліції, вдягли кайданки та забрали його, при цьому повідомили, що він вчинив грабіж, показали відео. 07 травня 2019 року він був вдома до 15-00 години. О 15-00 годині він разом із матір`ю поїхали до міста Кривий Ріг отримати заробітну плату. Гроші вони зняли на кільці Косіора, після чого зайшли до перукарні та на ринок за продуктами. Зазначив, що 07 травня 2019 року він був по АДРЕСА_1 , прокинувся о 09-00 годині, зайшов до сусідки ОСОБА_3 , після чого пішов до матері по АДРЕСА_4 . Матері не було та він повернувся до дому, зайшов до ОСОБА_4 , від нього зателефонував матері. Після чого знову пішов до матері на АДРЕСА_4 . Приблизно об 11-15 зустрів ОСОБА_5 , від нього зателефонував матері, вона сказала, що під`їжджає додому та сказала, що втомилась та їй потрібно відпочити. О 12-30 годині він ходив до магазину. Також зазначив, що 07 травня 2019 року по АДРЕСА_4 він був до 15-00 години, після чого на маршрутці він разом із матір`ю поїхали до м. Кривий Ріг. Приїхали у місто о 15-30 годині. Також зазначив, що під час обшуку нічого не вилучали. Пояснив, що телефону у нього не має, його телефон перестав працювати десь у квітні 2019 року, ремонтувати не було за потрібне. Вину не визнає у повному обсязі.

Захисник обвинуваченого адвокат Шуляк В.М. у судових дебатах просив виправдати обвинуваченого за недоведеністю вчинення підзахисним злочину та недопустимості зібраних органом досудового слідства доказів.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 07 травня 2019 року вона поверталася додому з ринку «Соцмісто» та близько 13-00 години, коли доставала ключі від домофону, її потягнули із-за спини за три коштовні ланцюжки, які були на шиї. Вона впала на асфальт на спину, потім була повернута на лівий бік. Ланцюжки було важко зняти, обвинувачений зірвав їх з шиї. Вона стала кричати, у дворі нікого не було, після чого вибігла жінка із-за гаражів та побачила хлопця, який у неї зірвав ланцюжки. Коли обвинувачений був позаду неї, вона не бачила його обличчя, однак коли він повернувся у бік будинку та почав бігти, вона побачила його обличчя та запам`ятала його. Обвинувачений був вдягнутий у толстовку, спортивні штани та на ньому була бейсболка гірчичного кольору. Потім викликала поліцію. Впізнання проводилося за участю понятих. На впізнанні вона відразу впізнала обвинуваченого, впізнає його також у суді. Крім того, зазначила, що на першому під`їзді будинку є відеокамера, відеозапис з якої вона переглядала до впізнання. Вказала, що золоті ланцюжки робила на замовлення. Заявлений цивільний позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити. За медичною допомогою не зверталася, оскільки глибоких ран у неї не було. Просила врахувати , що вона є хворою жінкою, має 3 групу інвалідності, обвинувачений не кається у скоєному, тому призначити йому найбільш суворе покарання.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона мешкає у будинку навпроти будинку потерпілої. 07 травня 2019 року вона бачила потерпілу яка йшла додому з пакетами. В той час вона ( ОСОБА_6 ) була на огороді, який знаходиться навпроти АДРЕСА_1 , де мешкає потерпіла. Як ОСОБА_2 підійшла до свого під`їзду вона не бачила, оскільки навпроти 2 під`їзду, де живе потерпіла, знаходиться гараж, де вона перебувала . Пройшло близько хвилини як вона почула різкий крик ОСОБА_2 , відразу відреагувала, одномоментно виглянула та побачила, що потерпіла лежить на землі, а від неї на відстані приблизно 30 м знаходиться хлопець у кепці, який біг від останньої паралельно будинку. Після чого вона підбігла до потерпілої, яка вже йшла до неї назустріч. Свідок зазначила, що на відстані бачить добре та запевнила, що в той день бачила саме обвинуваченого, який знаходиться в залі судового засідання. Крім того, показала, що на потерпілій раніше бачила золоті прикраси, вона носили ланцюжки. Також вказала, що самого нападу обвинуваченого на потерпілу вона не бачила, лише як обвинувачений швидко йшов від потерпілої і поряд більше нікого не було. Впізнання проводилося у дворі будинку, надавалося 3-4 фотокартки, на яких вона відразу впізнала обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що обвинуваченого знає, вона спільно проживала з ним з 2016 по 2018 роки. У травні 2019 року її запросили до слідчого, який їй показав відео на якому вона впізнала ОСОБА_1 за ходою та кофтою, яка була на ньому, оскільки на ньому були темні штани, кофта її хлопця, з яким вона мешкає та червоні кросівки. Цей одяг вона бачила на ньому першого травня, коли він приходив до них у гості. Їй стало відомо, що ОСОБА_1 скоїв напад на жінку у якої вкрав золоті вироби. На відео обличчя обвинуваченого вона не бачила, однак впізнала останнього за ходою та кофтою, яка була на ньому, оскільки саме цю кофту дав обвинуваченому її хлопець, коли ОСОБА_1 був у них у гостях. На відео було видно, як йде жінка, а за нею хлопець, який схожий на ОСОБА_1 . Під час перегляду відео були присутні вона та її хлопець ОСОБА_8 , який ОСОБА_1 дав кофту, оскільки було на вулиці холодно. Крім того показала, що мати обвинуваченого телефонувала їй на роботу та питала чи впевнена вона, що на відео був ОСОБА_1 , навіщо вона дала покази щодо нього та чи не бажає їх змінити. Крім іншого вона впізнала на відео саме ОСОБА_1 , оскільки у нього була травма ноги, був встановлений апарат «Ілізарова», у зв`язку з чим він специфічно кульгав. Травма була до того як вони стали проживати разом.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що обвинуваченого знає. Останній раз він бачив ОСОБА_1 точної дати він не пам`ятає, це було у перших числах травня 2019 року та за декілька днів до приходу слідчого. ОСОБА_1 приходив до нього додому, вони поспілкувалися між собою та свідок дав ОСОБА_1 свою кофту чорно-сірого кольору з капюшоном, карманом та зірочками із числом «69», оскільки на вулиці було прохолодно. Після чого він ОСОБА_1 більше не бачив. Був присутній під час перегляду у слідчого відео на якому впізнав саме свою кофту, в яку був одягнений хлопець, обличчя останнього не бачив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що обвинувачений його знайомий, мешкає через два будинки від нього по АДРЕСА_2. Зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово (4-5 разів) квітні-травні 2019 року приходив до нього, просив телефон, щоб зателефонувати своїй матері. Після 1 травня 2019 року зранку до обіду , тобто до 12-00 години ОСОБА_1 також приходив до нього зателефонувати своїй матері. Розмови він не чув, що телефонував матері знає зі слів ОСОБА_1 . Про проблеми у ОСОБА_1 він знає зі слів його матері, яка просила його пригадати коли саме ОСОБА_1 приходив до нього щоб зателефонувати їй та дати покази у поліції. Також повідомив, що з села Червони Поди до міста Кривий Ріг ходить маршрутне таксі 5 разів на день (о 6-20 год., 12 год., 15 год., 19год.) та приїздить на "Соц.місто". Також показав, що ОСОБА_1 мешкав на 7 Зарічному мікрорайоні. На його думку у квітні - травні 2019 року ОСОБА_1 мешкав у АДРЕСА_2, а його мати по АДРЕСА_3 та до його будинку відстань близько 800 метрів. Також зазначив, що він також телефонував матері обвинуваченого з того самого телефону ( НОМЕР_1 ), однак коли останній раз не пам`ятає. Також не знає коли був напад на потерпілу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що з обвинуваченим перебуває у дружніх відносинах, мешкає у с. Червоні Поди, 07 травня об 11-00 годині він був вдома біля свого гаражу та до нього підійшов до нього ОСОБА_1 та попросив зателефонувати матері. Він сказав, що на телефоні не має коштів, та він попросив зателефонувати через послугу "1", потім ОСОБА_1 сказав номер телефону, він набрав цей номер та дав телефон ОСОБА_1 та відійшов від нього. Після розмови ОСОБА_1 віддав йому телефон. Розмова ОСОБА_1 тривала не більше 5 хвилин. Він не часто просив у нього зателефонувати телефон. Також повідомив, що мати ОСОБА_1 просила надати покази у слідчого, що саме 7 травня 2019 року об 11-00 годині ОСОБА_1 просив телефон щоб зателефонувати їй. Крім того, він був допитаний у слідчого, протокол від 04.06.2019 він підписував, у слідчого казав правду та він не пам`ятав точної дати коли саме ОСОБА_1 просив у нього телефон . Також зазначив, що мати ОСОБА_1 просила сказати, що саме 7 травня 2019 року ОСОБА_1 телефонував їй з його телефону. Після розмови із матір`ю ОСОБА_1 він з дружиною перевірив дату коли телефонував ОСОБА_1 своїй матері. У день коли приходив до нього ОСОБА_1 , дружина працювала та після того як ОСОБА_1 телефонував матері він телефонував своїй дружині. За день він може телефонувати дружині 3-4 рази. У травні 2019 року ОСОБА_1 мешкав по АДРЕСА_2 , мати ОСОБА_1 по АДРЕСА_3. В той день ОСОБА_1 йшов з боку АДРЕСА_2, звідки він знав, що матері не має вдома йому не відомо. Також у той же день о 15-00 годині ОСОБА_1 разом із своєю матір`ю йшов на маршрутку вздовж його будинку. Крім того, він зазначив, що не пам`ятає, хто йшов на маршрутку вздовж його будинку будь-якого іншого дня, а пам`ятає лише за 07 травня, оскільки йому прийшлося пригадати все.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона знає обвинуваченого та його матір, вони мешкають по-сусідству. З матір`ю обвинуваченого перебуває у дружніх стосунках, спілкуються кожного дня. Показала, що ОСОБА_1 у період з 01 травня по 27 травня 2019 року мешкав по АДРЕСА_1 . Вона мешкає за адресою АДРЕСА_2 , мати обвинуваченого мешкає у АДРЕСА_3 , разом із своїм чоловіком, однак кожного дня приходить до АДРЕСА_1 . 07 травня 2019 року близько 08-00 години до неї прийшов ОСОБА_1 та попросив телефон зателефонувати матері, вона дала свій телефон ( НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 сказав, що мати прийде через 40 хвилин. Однак в той же день у період часу з 09-00 по 10-00 годину ОСОБА_1 знову прийшов до неї зателефонувати матері, оскільки останньої не було вдома з роботи. Після розмови з матір`ю ОСОБА_1 сказав, що мати сказала йти до неї додому та вона не встигає на маршрутку на 11-00 годину та вони поїдуть до міста Кривий Ріг на маршрутці о 15-00 годині. Також показала, що вона надавала покази у слідчого ОСОБА_23 04 червня 2019 року, протокол допиту підписувала, у протоколі вказано все вірно. Також зазначила, що зі слів матері ОСОБА_1 їй стало відомо, що ОСОБА_1 підозрюють у нападі на жінку саме 07 травня 2019 року. Крім того, повідомила, що вона особисто кожного дня телефонує матері ОСОБА_1 та дружньо спілкуються.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що він був допитаний слідчим з приводу того, що він закладав до ломбарду свій золотий ланцюг вагою 90 грамів, який придбав 8 років тому на замовлення. Плетіння ланцюга "Бісмарк". Слідчому надав на підтвердження фотознімки, на яких він зображений у даному ланцюгу. На наступний день він викупив свій ланцюг, який носить до теперішнього часу.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показала, що вона до січня 2020 року була сусідкою матері обвинуваченого ОСОБА_13 , мешкала у АДРЕСА_9 . Свідок пояснила, що точної дати не пам`ятає, та у травні 2019 року у день зарплати мати ОСОБА_1 прийшла до неї близько 12 години та попросила парасольку та грошей на дорогу до міста. Вона (свідок) дала ОСОБА_14 парасольку та 10 гривень, після чого вона пішла додому. Того ж дня ОСОБА_14 разом із сином ОСОБА_1 близько 14-00години йшли на маршрутку на 15-00 годину та ОСОБА_14 сказала, що їдуть до міста, оскільки вона хоче привести у порядок свого сина, їдуть до перукарні. Гроші та парасольку ОСОБА_14 віддала їй наступного дня. Зазначила, що її дочка працює разом із ОСОБА_14 у Водоканалі, а тому знає, що зарплату вони отримують 7 числа місяця, якщо 7 число припадає на вихідний день, зарплату виплачують на день раніше. Зарплату перераховують на картку, банкомату у селі не має та всі їздять до м. Кривий Ріг на "Соцмісто" для отримання заробітної плати. Також вказала, що про випадок у якому звинувачують ОСОБА_1 їй стало відомо давно, але ОСОБА_14 тільки два місяці тому (приблизно лютий 2020 року) попросила її дати покази у суді. Місце роботи ОСОБА_14 знаходиться близько 1.5 км від села. Крім того, уточнила, що вона не може з точністю сказати якого числа у травні приходила мати ОСОБА_1 , тільки знає, що в цей день у неї була зарплата. Також напередодні цього дня вона та ОСОБА_14 саджали огірки у городі. Підтвердити, той факт, що ОСОБА_1 у період часу з 12-00 год. до 15-00 год. був у матері у будинку вона не може.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_1 , мешкає у АДРЕСА_1 , там і зареєстрована. 07 травня 2019 року вона була з ночі, приїхала додому близько 12-00 години, син ОСОБА_1 прийшов до неї та вони збиралися їхати у місто, зняти заробітну плату, зайти на ринок, та у перукарню. У цей день ОСОБА_1 телефонував до неї перший раз приблизно о 08-30 годині від сусідки ОСОБА_3 чи від сусіда ОСОБА_4 . Син питав коли вона буде вдома. Після чого приблизно через годину ОСОБА_1 телефонував знову від ОСОБА_4 Також питав коли вона буде вдома. Потім близько 11 години ОСОБА_1 телефонував їй від ОСОБА_5 та також питав коли вона прийде додому. Вона сказала, що їй перерахували заробітну плату та вони поїдуть до м. Кривий Ріг. Після чого ОСОБА_1 у період часу з 11-45 до 12-30 години прийшов до неї додому. Та у період часу з 12-00 до 14-00 години він був разом із нею та нікуди не виходив. У місто вони поїхали на маршрутці о 15-00 годині. У той же день вона заходила до сусідки ОСОБА_12 попросила грошей та взяла парасольку, оскільки збирався дощ. З села їздить одна маршрутка №264 за графіком їде до кільця Косіора близько 35 хвилин. По приїзду до кільця Косіора, вона разом із сином зняли гроші на банкоматі Приватбанку, потім пішли на ринок, де зайшли до перукарні. Додому повернулися на маршрутці, яка їде о 18-00 годині. Також зазначила, що про свідка ОСОБА_12 вона казала захиснику ОСОБА_20 , вона самостійно запросила її дати покази в суді, яку і привезла на таксі до суду. Свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_22 організовано привезла у судове засідання, однак не пам`ятає якого числа це відбувалося. Крім того, зазначила, що вона мешкає разом із сином у одному будинку. Також повідомила, що отримувала від суду 3 дозволи на побачення, скористувалася лише одним, а також була присутня у судовому засіданні. Скільки разів присутня була у судовому засіданні не пам`ятає, точно була один раз, що відбувалося у тому судовому засіданні не пам`ятає.

Допитаний у судовому засіданні слідчий ОСОБА_23 суду пояснив, що по даному кримінальному провадженні проводилося ряд обшуків, зокрема за місцем реєстрації та мешкання обвинуваченого, а також у ломбардах. Під час обшуку у обвинуваченого нічого не вилучалося. У ломбарді по мкр. 5-й Зарічний у м. Кривий Ріг було виявлено схожий ланцюг, хрестик, ладанка та браслет. Були допитані власники майна, факт не підтвердився, вироби не були надані для впізнання потерпілій, оскільки було встановлено власника цих виробів. Золоті вироби були повернуті до ломбарду.

За вимогами ч.1 ст.349 КПК України докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу.

Крім показів самого обвинуваченого, потерпілих та свідків, в ході судового розгляду за клопотанням прокурора досліджено також інші докази вини обвинуваченого ОСОБА_1 .

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019040730001078 від 07.05.2019, відповідно до якого 07.05.2019 до Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою звернулась ОСОБА_2 із повідомленням про те, що 07.05.2019 приблизно о 13.20 год. ОСОБА_1 перебуваючи біля буд. № 46 на м-н 5-й Зарічний в Покровському районі м. Кривого Рогу, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілої, яке виразилось у поваленні на землю ОСОБА_2 , відкрито викрав вироби з металу жовтого кольору у вигляді ланцюжка та кулона, що належить ОСОБА_2 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив останній матеріальний збиток на суму 33092 грн. та фізичний біль. (т.1 а.с. 120-121)

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.05.2019, згідно якого ОСОБА_2 повідомила про те, що 07.05.2019 невстановлена особа шляхом ривку заволоділа золотими виробами, які знаходились на шиї біля другого під`їзду буд. № 46 на 5-му Зарічному. (т.1 а.с. 123)

Протоколом огляду місця події від 07.05.2019, із фототаблицями, складеного у присутності двох понятих, згідно якого було оглянуто багатобічну проїзну частину дороги біля будинку № 46 на мкрн. 5-й Зарічний у Покровському районі м. Кривого Рогу , під час якого нічого не було виявлено та не вилучено. (т.1 а.с. 124-128)

Фотознімком, на якому зображена потерпіла ОСОБА_2 , у якої на шиї знаходяться золоті прикраси, які було викрадено 07.05.2019. (т.1 а.с. 132)

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.05.2019, складеного у присутності двох понятих, проведеного за участі свідка ОСОБА_6 , яка зазначила, що зможе впізнати чоловіка, який 07.05.2019 біля буд. 46 на м-ні 5-й Зарічний в Покровському районі вчинив правопорушення відносно ОСОБА_2 . Серед пред`явлених чотирьох фотознімків свідок ОСОБА_6 впізнала особу, яка зображена на фото № 3 зліва на право. Саме цей чоловік 07.05.2019 близько 13.00 год. зірвав з шиї з жінки на ім`я ОСОБА_2 золоті прикраси у вигляді ланцюжка та хрестика. Впізнав свідок цього чоловіка за рисами обличчя, очами, носу, ротом, поглядом. Серед чотирьох пред`явлених для впізнання фотознімків, на яких зображені особи чоловічої статі, свідок ОСОБА_6 , впізнала особу, яка зображена на фото № 3 (зліва на право) - ОСОБА_1 , 1989 року народження. (т.1 а.с. 146-149)

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.05.2019, складеного у присутності двох понятих, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_2 , яка зазначила, що зможе впізнати чоловіка, який 07.05.2019 біля буд. 46 на м-ні 5-й Зарічний в Покровському районі зірвав з шиї золоті прикраси. Зазначила, що нападник був світлої зовнішності, худорлявої статури. Серед пред`явлених чотирьох фотознімків потерпіла ОСОБА_2 впізнала особу, яка зображена на фото № 2 зліва на право. Саме цей чоловік 07.05.2019 близько 13.00 год. зірвав з її шиї золоті прикраси у вигляді ланцюжка та хрестика. Впізнала потерпіла цього чоловіка за рисами обличчя, очами, носу, ротом, світлою зовнішністю. (т. 1 а.с. 150-153)

Протоколом огляду предмету від 15.05.2019, складеного у присутності двох понятих, згідно якого було оглянуто відеофайли з місця відеоспостереження прилеглої території біля буд. 46, який розташований з адресою: м-н 5-й Зарічний в Покровському районі м. Кривого Рогу, які містяться на диску. Під час перегляду файлу № 1 на екрані з`являться жінка, яка прямує в сторону буд. № 46 по асфальтному покриттю тропі двору, час 13:12:51.Жінка підходить до торця буд . № 46 в цей час з`являється на екрані чоловік, худорлявої статури, одягнений в кросівки темного кольору, бейсболка, кофта спортивна сірого кольору з капюшоном на спині білого кольору, штани чорного кольору. Даний чоловік накульгуючи прямує за жінкою та прискорює ходу. При перегляді відеофайлу № 2 прямо на екрані розташований будинок № 45. Зафіксовано вищезазначену жінку, яка прямує вздовж будинку № 46 на м-ні 5-й Зарічний в Покровському районі. На зазначеній ділянки місцевості (двір) зафіксовано вищезазначеного чоловіка, який накульгуючи прискорює ходу у вигляді бігу при цьому обертаючись назад та по сторонам. Знаходиться на приблизній відстані від жінки 10-15 метрів. (т.1 а.с. 154-155).

Постановою про визнання речових доказів та передачі їх на зберігання від 15.05.2019, згідно якої вилучений диск з відеофайлами фіксації місця події з камер спостереження прилеглої території вчинення кримінального правопорушення біля буд № 46, який розташований за адресою : м-н 5-й Зарічний в Покровському районі м. Кривого Рогу визнано в якості речового доказу. (т.1 а.с. 156-157)

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 939 від 22.05.2019, згідно якої ринкова вартість ланцюга жіночого проби 585, вагою 8г., придбаний у 2017 році за 6000 грн. плетіння - кардинал станом цін 07.05.2019 становила 4995,84 грн. Ринкова вартість ланцюга жіночого проби 585, вагою 30 г., плетіння арабка, придбана у 2018 році (на замовлення) станом цін 07.05.2019 становила 18734,40 грн. ринкова вартість хрест 1 одиниця проби 585, вагою 15 г. з дорогоцінним камінням в кількості 4 шт., станом цін 07.05.2019 становила 9362,70 грн. (т.1 а.с. 158-161)

Протоколом обшуку від 28.05.2019, проведеного за участі двох понятих, згідно якого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_9 нічого не виявлено та не вилучено. (т. 1 а.с. 162- 168)

Протоколом обшуку від 28.05.2019, проведеного за участі двох понятих, згідно якого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 нічого не виявлено та не вилучено. (т. 1 а.с. 172- 178)

Протоколом обшуку від 30.05.2019, проведеного за участі двох понятих, згідно якого під час обшуку приміщення ломбарду «Гроші тут» за адресою: буд. 7 м - н 5-й Зарічний у м. Кривому Розі було виявлено та вилучено завірені копії документів-договорів закладу до ломбарду майна жовтого металу на 23 арк. За період з 02.05.2019 по 29.05.2019. (т. 1 а.с. 179- 185)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.05.2019 із фототаблицями, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_2 , згідно якого потерпіла ОСОБА_2 на місцевості вказала, як невідомий чоловік шляхом ривку зірвав з неї золоті прикраси. Також зазначила, що нападник шкутильгав. (т.1 а.с. 187-189)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30.05.2019 із фототаблицями, проведеного за участі свідка ОСОБА_6 , згідно якого свідок ОСОБА_6 на місцевості вказала, як невідомий чоловік шляхом ривку зірвав із жінки золоті прикраси. Також зазначила, що нападник шкутильгав. (т.1 а.с. 190-192)

На виконання вимог ст.359 КПК України судом відтворено звукозапис і демонстрація відеозапису змісту файлу фіксації місця події з камер спостереження прилеглої території вчинення кримінального правопорушення біля буд № 46, який розташований за адресою : м-н 5-й Зарічний в Покровському районі м. Кривого Рогу , з якого вбачається, що 07.05.2020 року 13:12:51 на екрані з`являться жінка, яка прямує в сторону буд. № 46 по асфальтному покриттю тропі двору.Жінка підходить до торця буд. № 46 в цей час з`являється на екрані чоловік, худорлявої статури, одягнений в кросівки темного кольору, бейсболка, кофта спортивна сірого кольору з капюшоном на спині білого кольору, штани чорного кольору. Даний чоловік накульгуючи прямує за жінкою та прискорює ходу. При перегляді відеофайлу № 2 прямо на екрані розташований будинок № 45. Зафіксовано вищезазначену жінку, яка прямує вздовж будинку № 46 на м-ні 5-й Зарічний в Покровському районі. На зазначеній ділянки місцевості (двір) зафіксовано вищезазначеного чоловіка, який накульгуючи прискорює ходу у вигляді бігу при цьому обертаючись назад та по сторонам, знаходиться на приблизній відстані від жінки 10-15 метрів, інші особи не зафіксовані.

На підтвердження невинуватості обвинуваченого за клопотанням сторони захисту долучено та досліджено виписку про рух коштів по картковому рахунку матері обвинуваченого, свідка по справі ОСОБА_14 за період з 07.05.2019 - 07.05.2019 року, яка є неналежним доказом, відповідно до ст. 85 КПК України, оскільки не підтверджує існування чи відсутність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні , та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження , а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

За клопотанням сторони захисту судом, відповідно до ухвали від 28 травня 2020 року надано тимчасовий доступ до речей та документів, строк дії якої сплинув та захисником не надано доказів щодо її невиконання ПрАТ «Київстар» та відповідне клопотання щодо наслідків невиконання ухвали до суду не подавалось.

Положеннями ст.22 КПК України закріплено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кримінальним процесуальним законодавством.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд також враховує прецеденту практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України» (п.150) від 21.04.2011 року та «Кобець проти України» (п.43) від 14.02.2008 року, згідно яких суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Судом забезпечено в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, виходячи із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами кримінального провадження підтверджено, що докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені злочину є належними, допустимими, достовірними та достатніми, здобуті в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.

Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості й достовірності, суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_1 .

Всупереч твердженням ОСОБА_1 , з`ясувавши передбачені ст.91 КПК України обставини, що належать до предмету доказування, суд встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й визнає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину проти власності.

Так, під час судового засідання не знайшли свого підтвердження доводи обвинуваченого про його непричетність до нападу на потерпілу ОСОБА_2 , оскільки потерпіла впізнала в обвинуваченому особу, яка здійснила на неї напад 07.05.2019 та заволоділа належними їй золотими прикрасами, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні. У суду відсутні підстави ставити під сумнів покази потерпілої, адже вона чітко бачила обличчя особи, яка заволоділа його майном. Окрім свідок-очевидець ОСОБА_6 впізнала, як на досудовому засіданні, та і під час судового розгляду в обвинуваченому особу, яка 07.05.2019 заволоділа майном ОСОБА_2 .

Що стосується позиції захисту щодо належності та допустимості доказів, то суд відхиляє такі заперечення. Покази свідка ОСОБА_6 та впізнання останньою ОСОБА_1 при пред`явленні особи для впізнання , згідно протоколу від 15 травня 2019 року та протоколу слідчого експерименту від 30.05.2019 року, та покази потерпілої ОСОБА_2 у суді та впізнання обвинуваченого при пред`явленні особи для впізнання , згідно протоколу від 15 травня 2019 року , слідчого експерименту за її участі та у суді узгоджуються між собою та іншими дослідженими доказами, та прямо вказують на вчинення обвинуваченим злочину.

Судом під час судового розгляду було вивчено процесуальні документи складені під час досудового слідства, допитано свідків, покази яких не спростовують обставин, вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину та які не спростовуються іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду. Також не спростовано під час судового розгляду відомостей, відображених у протоколах огляду та протоколах пред`явлення особи для впізнання, слідчих експериментів. Таким чином, суд приходить до висновку, що вище перелічені письмові докази по справі отримані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, істотних порушень норм КПК, інших законів, Конституції України, які б могли вплинути на їх допустимість та належність, не встановлено, тому суду кладе їх в основу вироку. Будь-яких доводів щодо недопустимості доказів відповідно до вимог ст. 87 КПК України суду не наведено.

Також твердження ОСОБА_1 про його непричетність до інкримінованого злочину спростовуються переглянутим в судовому засіданні записом з камер відеоспостереження та показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які зазначили, що обвинувачений мав той самий одяг, як і зображена на продемонстрованому у судовому засіданні відеозаписі особа. Окрім цього свідок ОСОБА_7 вказала, що ОСОБА_1 мав травму ноги та шкутильгав. Зазначене відповідає характерним ознакам у пересуванні особи, яка зафіксована на відеозаписі з камер відеоспостереження та узгоджується із показаннями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 щодо ходи особи, яка здійснила напад.

Аналізуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_1 , співставляючи її з обвинуваченням, що йому інкримінується, а також зі свідченнями потерпілої, свідка-очевидця, свідків та з іншими доказами, дослідженими судом, які повністю викривають обвинуваченого у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що вищенаведені покази та інші наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об`єктивних. Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 є такими, що доповнюють одне одного, є належними, достовірними, допустимими, достатніми та такими, що не суперечать Конституції та нормам КПК України.

Суд дійшов висновку про надання такій позиції обвинуваченого критичної оцінки, розглядаючи це як спосіб захисту останнього, та вважає, що покази ОСОБА_1 спрямовані на штучну зміну обставин події з метою уникнення відповідальності та не відповідають всебічно вивченим та проаналізованим доказам, а поведінку обвинуваченого в даному випадку розцінює як захисно-установчу в суб`єктивно складній несприятливій для нього судово-слідчій ситуації з метою уникнути покарання за скоєний ним злочин.

Крім того, суд відхиляє покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 на підтвердження непричетності ОСОБА_1 у вчинені злочину , оскільки останні у своїх поясненнях зазначали, що точної дати коли приходив до них ОСОБА_1 у травні 2019 року не пам`ятали та зі слів матері обвинуваченого вони зазначали, що обвинувачений приходив до них саме 7 травня 2019 року.

Оцінюючи покази свідка ОСОБА_3 суд визнає їх недопустимими, оскільки остання товаришує з матір`ю обвинуваченого, телефонує щодня, а її доводи щодо здійснення з її номера телефону обвинуваченим декількох дзвінків на телефон ОСОБА_14 саме 07 травня 2019 року, не підтверджують доводи щодо непричетності обвинуваченого до вчиненого злочину.

Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_14 та не бере їх до уваги, оскільки остання є рідною матір`ю обвинуваченого, а також неодноразово зверталась до суду з заявами , які були задоволені, на побачення з сином ОСОБА_1 , який перебував у слідчому ізоляторі під час судового розгляду справи та перебувала під час розгляду справи у судовому засіданні до допиту її в якості свідка.

Провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, оцінюючи кожний доказ, досліджений у судовому засіданні по справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку із показаннями свідків по справі та потерпілої, суд приходить до переконливого висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена в повному обсязі , на підставі об`єктивно з`ясованих всіх обставин кримінального провадження у їх сукупності та враховуючи спосіб вчинення злочину, характер спричинених тілесних ушкоджень, поведінку винного після вчинення злочину та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно.

Всупереч твердженням сторони захисту, з`ясувавши передбачені ст.91 КПК України обставини, що належать до предмету доказування, суд встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й визнає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, оскільки документи, протоколи пред`явлення особи для впізнання,слідчого експерименту, показання потерпілої та свідків в силу ст. 84 КПК України є процесуальними джерелами доказів, на підстав яких суд установив наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження. Підстав не довіряти показанням потерпілої та свідків, показання яких судом визнані допустимим та належним доказом, суд не має.

При призначенні покарання, суд керується положеннями ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим відносяться до категорії тяжкого злочину; обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває; раніше судимий; офіційно непрацевлаштований; за місцем мешкання характеризується посередньо; малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має; інвалідом не являється, вчинив злочин щодо особи з інвалідністю.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив, що «…Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину…».

Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При застосуванні обвинуваченому кримінального покарання, суд додержується вимог справедливості, закріплених в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів зазначено в ч. 2 ст. 65 КК України.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. визначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Таким чином, врахувавши дані про особу ОСОБА_1 , який будучи молодою, фізично здоровою, працездатною людиною, враховуючи особливості вчинення злочину та конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого та тих наслідків, які настали від його дій, вчинив злочин щодо особи з інвалідністю, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 становить особливу небезпеку для суспільства і вважає, що єдиним достатнім покаранням для останнього, з огляду на його особистість, в частині притягнення раніше до кримінальної відповідальності та відбування, які не забезпечили мету покарання у виді виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів, є призначення йому тяжкого покарання, передбаченого нормами КК України, а саме позбавлення волі, в межах санкцій ч. 2 ст. 186 КК України на строк вищий мінімальної межі санкції.

Наявність будь-яких обставин, що пом`якшують покарання повністю нівелюються тяжкістю, характером, механізмом, зухвалістю вчиненого тяжкого злочину.

У відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових злочинів.

Суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_1 ст.69 КК України про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Так, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 вчинив злочин у період відбуття покарання з випробуванням за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2019 року, проте підстави врахування вказаного вироку при призначенні остаточного покарання відсутні , виходячи з наступного.

На час закінчення розгляду справи у судовому засіданні з`ясовано , що ОСОБА_1 24 березня 2020 року засуджений вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, яким враховано вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2019 року. Також 03 червня 2020 року Центрально- Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.309 КК України до трьох років позбавлення волі з урахуванням вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2020 року, який виконувати самостійно.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Потерпілою ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь 80000 грн. матеріальної шкоди та 30 000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначила, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого у неї було викрадено золоті прикраси. Також, послалась на те, що діями ОСОБА_1 їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які в подальшому проявилися на її стані здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В судовому засіданні досліджено судову-товарознавчу експертизи на підтвердження вартості викраденого майна у потерпілої ОСОБА_2 , згідно якої вартість викраденого майна складає 33092,94 грн., що становить розмір прямої дійсної шкоди завданої злочином майну потерпілої, а тому саме ця сума підлягає стягненню з обвинуваченого в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Що стосується стягнення моральної шкоди, суд вважає, що протиправними діями обвинуваченого, які виразилися у відкритому викраденні майна потерпілої та незаконним його заволодінням, дійсно завдано моральну шкоду потерпілій ОСОБА_2 , але вважає, що заявлений останньою розмір моральної шкоди є дещо завищеним і з обвинуваченого слід стягнути, виходячи із засад розумності та справедливості, суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 29 липня 2020 року.

Відповідно до ст.72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1 попереднє ув`язнення з моменту його затримання, а саме з 06 червня 2019 року по 29 липня 2020 року день за день.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 33092 (три тисячі триста дев`яносто дві) гривні 94 копійки та моральної шкоди в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Речові докази: диск з відеофайлами фіксації місця події, який зберігається в матеріалах справи - залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О. Н. Борис