Рішення № 90646926, 29.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2333/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №6883-СГ від 06.03.2020 про відмову гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області;

- зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області винести наказ про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №6883-СГ від 06.03.2020 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області з посиланням на невідповідність поданого на розгляд клопотання вимогам частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України. Зазначає, що законом не передбачено підстави, визначеної відповідачем в процедурі розгляду питання про надання земельної ділянки, тому оскаржуваний наказ не відповідає вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/2333/20, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні), витребувано докази.

05 червня 2020 року електронною поштою та 09 червня 2020 року засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на позовну заяву /а.с. 14-19, 26-31/, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що відповідно до частини 3 статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №8620-СГ від 23.10.2019 "Про включення земельних ділянок в перелік на торги" земельна ділянка з кадастровим номером 5322681100:00:010:0137 включена до переліку земельних ділянок державної власності або права на неї, які виставлені на земельні торги та не може відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, про що зазначено у наказі про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Зазначає, що вимога позивач про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області винести наказ про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має дискреційний характер, а тому задоволенню не підлягає.

Позивач не скористався правом на наданні відповіді на відзив.

У період із 18.06.2020 по 28.07.2020 суддя Сич С.С. перебувала у відпустці.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 23 жовтня 2019 року №8620-СГ "Про включення земельних ділянок в перелік на торги" визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 4789,2591 га до продажу на земельних торгах у формі аукціону права оренди на них /а.с. 35/. До Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які буде продано на земельних торгах, що є додатком до згаданого наказу, включено, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5322681100:00:010:0137, розташовану на території Бодаквянської сільської ради /а.с. 36/.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області із заявою (вхідний номер Щ-3983/0/25-20 від 11 лютого 2020 року) /а.с. 6, 33/ про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району за межами населеного пункту. До заяви позивачем було додано: копії паспорта та ідентифікаційного номеру, викопіювання з кадастрової карти /а.с. 5, 34/, доручення, рішення сільської ради.

Керуючись статтями 15-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положенням про Головне управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 року №53) та наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області "Про включення земельних ділянок в перелік на торги" від 23 жовтня 2019 року №8620-СГ, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області прийнято наказ від 06 березня 2020 року №6883-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України /а.с. 3, 32/.

Не погодившись з наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06 березня 2020 року №6883-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06 березня 2020 року №6883-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як визначено частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою вказаної статті передбачено земельні ділянки, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Статтею 136 Земельного кодексу України встановлено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Так, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу /частина перша/.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови /частина друга/.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів /частина третя/.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічний висновок щодо застосування положень Земельного кодексу України до спірних відносин сформований у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №806/3708/15, від 17.10.2019 у справі №823/1120/16.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області із заявою (вхідний номер Щ-3983/0/25-20 від 11 лютого 2020 року) /а.с. 6, 33/ про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району за межами населеного пункту. До заяви позивачем було додано: копії паспорта та ідентифікаційного номеру, викопіровки з кадастрової карти /а.с. 5, 34/, доручення, рішення сільської ради.

У свою чергу, раніше, до звернення позивача з вказаною вище заявою, наказом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 23 жовтня 2019 року №8620-СГ "Про включення земельних ділянок в перелік на торги" визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 4789,2591 га до продажу на земельних торгах у формі аукціону права оренди на них та до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які буде продано на земельних торгах, що є додатком до згаданого наказу, включено, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5322681100:00:010:0137, розташовану на території Бодаквянської сільської ради, в межах якої знаходиться бажана позивачем земельна ділянка /а.с. 35-36/.

Керуючись статтями 15-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положенням про Головне управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 року №53) та наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області "Про включення земельних ділянок в перелік на торги" від 23 жовтня 2019 року №8620-СГ, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області прийнято наказ від 06 березня 2020 року №6883-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам частин 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України /а.с. 3, 32/.

Тобто оспарюваний позивачем наказ містить посилання на наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 23 жовтня 2019 року №8620-СГ "Про включення земельних ділянок в перелік на торги", з урахуванням чого суд критично оцінює доводи позивача про відсутність у оскаржуваному наказі належного обґрунтування підстав для його видання.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

Позивач звернувся до суду з позовом у даній справі з метою захисту права на отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади на підставі статті 116 Земельного кодексу України, яке, на думку позивача, було порушено відповідачем внаслідок прийняття оскаржуваного наказу від 28.01.2020 №2839-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Разом з тим, на момент подання заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та видання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області наказу від 06.03.2020 №6883-СГ, земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано відповідну заяву, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 23.10.2019 №8620-СГ вже була включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, що в силу приписів частини 3 статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, зважаючи на включення обраної позивачем земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами, суд дійшов висновку про правомірність відмови ГУ Держгеокадастру у Полтавській області в наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, оформленої наказом від 06.03.2020 №6883-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та відповідно про відсутність порушеного права позивача у спірних правовідносинах.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми права, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні даного позову.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов`язань на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

У спірних правовідносинах суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Отже, у даній справі відсутності підстави для задоволення вказаного клопотання.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич