Рішення № 90646581, 29.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2391/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Марківське ОУПФУ Луганської області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 02.06.2020 № 21 відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії згідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу позивача період проходження служби в Збройних Силах України в період зазначений в довідці № 2370 від 24.12.2019, два роки два місяці та двадцять дев`ять днів, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що 02.01.2020 він звернувся до Новопсковського відділу Марківського ОУПФУ Луганської області з заявою про призначення пенсійних виплат, однак рішенням № 1 від 14.01.2020 Марківське ОУПФУ Луганської області відмовило позивачу в призначенні пенсії? посилаючись на те, що відповідно до наданих документів загальний стаж роботи позивача становить 22 роки 4 місяці та 18 днів.

Вказане рішення позивачем було оскаржено до суду, та рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 по справі № 360/515/20 позовні вимоги задоволено повністю, зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки? наданої судом в рішенні. 27.02.2020 рішення суду набрало законної сили.

02.06.2020 позивач отримав рішення відповідача № 21, яким йому повторно було відмовлено в призначенні пенсійних виплат у зв`язку з відсутністю загального стажу роботи 25 років.

Розглядаючи повторно заяву позивача та приймаючи рішення № 21, відповідач жодним чином не врахував правову оцінку суду, викладену в рішенні від 27.02.2020.

Виходячи з правової оцінки, викладеної в рішенні суду від 27.02.2020, суд чітко зазначив (абзаци 40-47), що вказані в рішенні обставини дають право на призначення позивачу пенсії за віком згідно з п.4 ч.1 ст.115 Закону України № 1058-IV, а також вказав на те, що відповідно до пункту 2.1 Порядку № 22-1 документом, який визначає особливий статус особи, зокрема учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про періоди та місце участі в бойових діях.

Доводи відповідача проте, що позивачу не вистачає стажу для виходу на пенсію відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є безпідставними, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 23.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.07.2020 за вх. № 27479/2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 43-49), в якому останній заперечував проти позовних вимог з огляду на таке.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, яке постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 360/515/20 залишено без змін, управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 02 січня 2020 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Так, 02 січня 2020 року на адресу Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області надійшла заява з відповідним пакетом документів про призначення пенсії за віком від ОСОБА_1 , згідно з пп. 4 п.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV.

Відповідно до довідок № 6735 від 19.07.2018 та № 2914 від 26.07.2019, виданих військовою частиною А 1302 Міністерства оборони України, періоди безпосередньої участі у в антитерористичних операціях, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганської областях, забезпечення їх здійснення з 04.04.2016 по 07.08.2016, з 08.08.2016 по 19.12.2016, з 04.01.2017 по 08.08.2017, з 30.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 30.07.2018, 14.12.2018 по 08.05.2019, з 24.06.2019 по 11.07.2019 зараховано ОСОБА_1 до стажу роботи відповідно до статті 24 Закону 1058.

Згідно наданих відповідачем вищезазначених документів та з урахуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний стаж роботи становить 22 роки 04 місяці 13 днів, що не дає права на призначення пенсії відповідно до пп. 4 п.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV.

Керуючись пп. 4 п.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058- IV, пп.5 п.2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 25.11.2005 № 22-1, управлінням прийнято рішення № 21 від 02.06.2020 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно з пп. 4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю загального стажу роботи 25 років.

Виходячи з чинного законодавства України, а саме з положень п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, право на призначення дострокової пенсії за віком мають: «військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під "час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13. статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок».

Довідка № 2370 від 24.12.2019 Старобільсько-Новопсковського об`єднаного військового комісаріату не містить даних «в період бойових дій».

Таким чином, управління, відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, діяло на підставі та у спосіб, передбачений законодавством.

Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 4-5).

02.01.2020 позивач звернувся до Марківського ОУПФУ із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій (арк. спр. 55).

До заяви позивачем надано копію паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого Новопсковським РВУ МВС України в Луганській області 26.12.2006 року; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію військового квитка АВ № 299629 від 04.07.2016; трудову книжку БТ-11 №1640887 від 07.09.1982; копію посвідчення учасника бойових дій УБД № 193677 від 30.05.2017; довідку військової частини № А1302 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції від 19.07.2018 № 6735; довідку військової частини №А1302 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійсненні від 26.07.2019 №2914; довідку Старобільсько-Новопсковського об`єднаного районного військового комісаріату про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій від 24.12.2019 № 2370; копію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України; копію диплому серії МТ № 821315 від 28.06.1989; архівну довідку про заробітну плату, видану Новопсковською районною комунальною установою «Об`єднаний трудовий архів Новопсковського району» від 16.09.2019 № 01-17/1377, що підтверджується розпискою-повідомленням від 07.02.2020 (арк. спр. 55 зв.).

За змістом довідки від 19.07.2018 № 6735 позивач в період з 04.07.2016 по 06.07.2017 та з 11.01.2018 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (арк.спр.20).

Контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 04.07.2016 між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України підтверджується, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України протягом строку дії контракту (арк. спр. 24-25).

У довідці Старобільсько-Новопсковського об`єднаного районного військового комісаріату Міністерства оборони України № 2370 від 24.12.2019 вказано, що солдат запасу ОСОБА_1 дійсно проходив строкову військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обв`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях в період з 04.04.2016 по 07.08.2016, з 08.08.2016 по 19.12.2016, з 04.01.2017 по 08.08.2017, з 30.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 30.07.2018, з 14.12.2018 по 08.05.2019, з 24.06.2019 по 11.07.2019) два роки два місяці двадцять дев`ять днів. Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці (арк. спр. 22).

З 30.05.2017 позивач має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 (арк. спр. 23).

Рішенням Марківського ОУПФУ від 14.01.2020 № 1 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю страхового стажу (арк.спр.11-12).

У рішенні відповідач зазначив, що згідно наданих ОСОБА_1 документів загальний стаж роботи останнього становить 22 роки 04 місяці 18 днів, що не дає права на призначення пенсії відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач, не погодившись з даним рішенням, оскаржив його до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.02.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано рішення Марківського об`єднаного Пенсійного фонду України Луганської області від 14 січня 2020 року № 1 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 02 січня 2020 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (арк. спр. 27-34).

На виконання зазначеного рішення, відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 02.01.2020 та рішенням від 02.06.2020 № 21 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком згідно пп. 4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю загального стажу роботи 25 років (арк. спр. 79 зв.- 80).

Вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (частина перша статті 9 Конституції України).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я, екологічної безпеки (пункти 1, 6 статті 92 Конституції України).

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону статті 24 Закону №1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 цього Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Відповідно до абзацу третього пункту 6 Постанову КМУ від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток 2).

Відповідно до пункту 1 Постанову КМУ від 17.07.1993 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (Постанова КМУ № 393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Відповідно до пункту 3 Постанови КМУ № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Станом на 02.01.2020 (дата звернення з заявою про призначення пенсії за віком) позивач досяг віку, визначеного вимогами пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, а саме 55 років. До заяви про призначення пенсії позивачем було додано військовий квиток та довідку встановленого зразка, Старобільсько-Новопсковського об`єднаного районного військового комісаріату Луганського області від 24.12.2019 № 2370.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначені Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок та військову службу».

Статтею 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413(далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України»(далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно абзацу 7 підпункту1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Вказана правова позиція узгоджуються з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) та 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а.

Згідно з посвідченням серії УБД №193677 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Отже, позивач отримав статус учасника бойових дій згідно з пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус учасника ветерана війни, гарантії їх соціального захисту» як працівник Збройних сил України , як такий що дійсно безпосередньо брав участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичній операції, та цей факт підтверджується наданими позивачем доказами (посвідчення учасника бойових дій, довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції та проходження військової служби в період бойових дій), з яких можливо встановити безпосередню участь позивача в проведенні антитерористичної операції та наявність у нього статусу учасника бойових дій.

Вказані обставини дають позивачу право на призначення пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу на посаді солдат - водій взводу підвозу пального та мастильних матеріалів групи матеріального забезпечення військової частини польова пошта В 2830, що підтверджується військовим квитком АВ № 299629 (арк. спр. 16-19). Також відповідно до довідки Старобілсько-Новопсковського об`єднаного районного військового комісаріату Луганської області від 24.12.2019 № 2370 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обв`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях в період з 04.04.2016 по 07.08.2016, з 08.08.2016 по 19.12.2016, з 04.01.2017 по 08.08.2017, з 30.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 30.07.2018, з 14.12.2018 по 08.05.2019, з 24.06.2019 по 11.07.2019) (арк. спр. 22).

У період з 04.07.2016 по 06.07.2017 та з 11.01.2018 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою від 19.07.2018 № 6735 (арк. спр. 20), довідкою від 21.01.2020 № 100/ппо (арк. спр. 70). Підставою видачі довідок є накази командира ОТУ «Луганськ» від 04.07.2016 № 188, від 08.07.2017 № 191, від 30.01.2018 № 18, від 29.04.2018 № 108 (арк. спр. 70 зв. -72).

Довідками Військової частини В1302 від 26.07.2019 № 2914 та від 21.01.2019 № 101/ппо підтверджується, що ОСОБА_1 в період з 30.04.2018 по 30.07.2018, з 15.12.2018 по 11.07.2019 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (арк. спр. 21, 69 зв.). Підставою видачі довідок є накази командира ОТУ «Схід» від 30.04.2018 № 1, від 30.07.2018 № 84, від 18.01.2019 № 13, від 26.09.2019 № 239 (арк. спр. 72 зв. - 74).

При цьому як вбачається із розрахунку стажу ОСОБА_1 (арк. спр. 53), до страхового стажу позивача включено службу в період інших бойових дій (кр.3) з 04.04.2016 по 19.12.2016, у графі "Страховий стаж в одинар." зазначено 0 років 8 місяців 16 днів, у графі "кратність" зазначено 1, у графі "Страховий стаж з урахуванням кратності" зазначено 0 років 8 місяців 16 днів; з 04.01.2017 по 08.08.2017, у графі "Страховий стаж в одинар." зазначено 0 років місяців 5 днів, у графі "кратність" зазначено 1, у графі "Страховий стаж з урахуванням кратності" зазначено 0 років 7 місяців 5 днів; з 30.01.2018 по 30.07.2018, у графі "Страховий стаж в одинар." зазначено 0 років 6 місяців 1 день, у графі "кратність" зазначено 1, у графі "Страховий стаж з урахуванням кратності" зазначено 0 років 6 місяців 1 день; з 14.12.2018 по 08.05.2019, у графі "Страховий стаж в одинар." зазначено 0 років 4 місяці 25 днів, у графі "кратність" зазначено 1, у графі "Страховий стаж з урахуванням кратності" зазначено 0 років 4 місяці 25 днів; з 24.06.2019 по 11.07.2019, у графі "Страховий стаж в одинар." зазначено 0 років місяців 18 днів, у графі "кратність" зазначено 1, у графі "Страховий стаж з урахуванням кратності" зазначено 0 років 0 місяців 18 днів.

Отже, при розрахунку страхового стажу позивача пенсійним органом зараховано до даного стажу час перебування ОСОБА_1 на військовій службі під час участі в антитерористичній операції у спірні періоди, однак не у розрахунку один місяць служби за три місяці служби, що свідчить про порушення Марківським ОУПФУ вимог наведених норм законодавства.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що військова служба позивача в особливі періоди з 04.04.2016 по 07.08.2016, з 08.08.2016 по 19.12.2016, з 04.01.2017 по 08.08.2017, з 30.01.2018 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 30.07.2018, з 14.12.2018 по 08.05.2019, з 24.06.2019 по 11.07.2019 підлягає зарахуванню до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначені періоди перебування позивача на військовій службі в особливий період.

Як встановлено судом, станом дату звернення з заявою про призначення пенсії за віком, 02.01.2020, позивач досяг віку, визначеного вимогами пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, а саме 55 років.

Із розрахунку стажу ОСОБА_1 (арк. спр. 53) встановлено, що загальний стаж роботи позивача становить 22 роки 4 місяці 18 днів.

Відтак, у разі зарахування позивачу до страхового стажу періоду проходження служби в Збройних Силах України один місяць служби за три, під час проходження військової служби в особливий період з 04.04.2016 по 19.12.2016, з 04.01.2017 по 08.08.2017, з 30.01.2018 по 30.07.2018, з 14.12.2018 по 08.05.2019, з 24.06.2019 по 11.07.2019 загальний стаж роботи ОСОБА_1 становитиме 26 роки 10 місяці 28 днів, що відповідатиме вимогам пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, а саме не менше 25 років страхового стажу.

З огляду на викладене наявні підстави для зобов`язання Марківського ОУПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 2340/3933/18.

В даній адміністративній справі відповідачем Марківським ОУПФУ не доведено правомірності свого рішення, у зв`язку чим позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Що стосується вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Розподіл судових витрат не проводиться, у зв`язку з тим, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код за ЄДРПОУ 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 21 від 02.06.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу період проходження служби в Збройних Силах України один місяць служби за три, під час проходження військової служби в особливий період з 04.04.2016 по 19.12.2016, з 04.01.2017 по 08.08.2017, з 30.01.2018 по 30.07.2018, з 14.12.2018 по 08.05.2019, з 24.06.2019 по 11.07.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя І.О. Свергун