Рішення № 90645852, 29.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 р. Справа№200/5886/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця Клименко Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання протиправних дій та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця Клименко Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання протиправних дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов вмотивовано тим, що відповідач своєю постановою від 27.04.2020 наклав арешт на усі грошові кошти позивача (боржника), що містяться на рахунках у банківських установах. Зокрема, було накладено арешт на грошові кошти по заробітній платі, які знаходяться на рахунку в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому було відкрито гривневий рахунок та до вказаного рахунку випущено платіжну картку. В межах діючого законодавства забороняється накладання арешту на заробітну плату працівника. Законодавець чітко регламентує порядок та розмір звернення стягнення на заробітну плату. Позивач вважає, що протиправними діями приватного виконавця порушені норми Конституційного права, міжнародного права та Закону України «Про виконавче провадження», у результаті таких дій були порушені її права, а саме право на заробітну плату.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що у випадку, якщо поточний рахунок відкритий для зарахування виключно заробітної плати, у заяві про відкриття поточного рахунку зазначено, що вказаний рахунок є рахунком виключно для зарахування таких коштів, або ж якщо використовується вже наявний відкритий рахунок, то така інформація визначається в податковому договорі до договору банківського рахунку. Тобто, рахунок, який відкритий виключно для виплати заробітної плати, в договорі між банком та клієнтом це чітко зазначається, як передбачено діючим законодавством. Дії приватного виконавця відповідають нормам чинного законодавства, а твердження боржника є безпідставними. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони про розгляд справи були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними повідомленнями.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

25.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4431, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором від 21.03.2012 № 048319/0000XSGF, укладеним з ПАТ «Платінум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами №78 від 22.02.2018. Загальна сума, що підлягає стягненню складає 21366,74 грн.

ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» звернулась до відповідача із заявою про примусове виконання рішення, яка зареєстрована 27.04.2020 вх. № 2503/02-01.

27.04.2020 приватним виконавцем винесено:

- постанову про відкриття виконавчого провадження № 61923868 за виконавчим написом нотаріуса від 25.03.2020 № 4431, якою постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» виконавчий збір у розмірі 2136,74 грн;

- постанову про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору у загальному розмірі 23903,41 грн.

постанову про стягнення з боржника основної суми винагороди у розмірі 2136,67 грн.;

постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що складає 300,00 грн.

Для забезпечення реального виконання виконавчого документа накладено арешт, зокрема на рахунки боржника, відкритий в установі банку АТ «РайфайзенБанкАваль», постанову про стягнення з боржника основної суми винагороди у розмірі 2136,67 грн..

Згідно листа АТ «РайфайзенБанкАваль» від 04.05.2020 № 81-5-8/59487-БТ, приватного виконавця було повідомлено, що направлена постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання, арешт накладено на кошти в межах стягнення суми 23903,41 грн., що містяться на рахунках ОСОБА_1 . Залишок коштів не достатній для виконання даної постанови.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404).

Відповідно до статті 5 Закону № 1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 1404, заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 1404, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону № 1404, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону № 1404, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до приписів статті 56 Закону № 1404, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Статтею 59 Закону № 1404, визначено підстави зняття арешту з майна, зокрема у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 68 Закону № 1404, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Закону № 1404, розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону № 1404, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Частиною 3 статті 70 Закону № 1404, встановлено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону № 1404, стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 128 Кодексу Законів про Працю України (далі - КЗпП України), при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Постановою правління Національного банку України 12.11.2003 № 492 (у редакції від 17.01.2020) затверджено Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» (далі - Інструкція)

Пунктом 68 розділу V Інструкції визначено, що банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб`єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.

Пунктом 69 розділу V передбачено, що банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті - окремий рахунок).

Клієнт зобов`язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку "Додаткова інформація" зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.

Постановою правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» затверджено: План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. (далі - Інструкція та План рахунків)

Додатком 1 до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України «Призначення та ознаки рахунків бухгалтерського обліку банків України» передбачено, що група рахунків 980 - документи за розрахунковими операціями.

Так, з системного аналізу вищевикладеного вбачається, що заробітна плата позивачки у розмірі не більше 80 відсотків є коштами, на які заборонено звертати стягнення, а заробітна плата у розмірі 20 відсотків - є коштами для звернення стягнення, що передбачено - Розділом ІХ Закону України «Про виконавче провадження».

З постанови про накладення арешту, судом установлено накладення арешту на рахунки позивачки, у розмірі суми стягнення 23903,41 грн., окрім рахунків звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому, право приватного виконавця на накладення арешту передбачено ст. 56 Закону № 1404.

У свою чергу, єдиною підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови позивачка вважає неможливість накладення арешту на її зарплатний рахунок, що є рахунком зі спеціальним призначенням.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 по справа № 905/361/19 зазначено, зокрема наступне: «Чинним законодавством не передбачено відкриття суб`єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати … . Рахунок боржника № 2600725115 на кошти на якому державним виконавцем накладено арешт є поточним рахунком боржника … . Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено.».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 справа № 344/8982/17 і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такої позиції.

Судом встановлено, що особистий рахунок позивача відкритий в АТ «РайфайзенБанкАваль» не є рахунком зі спеціальним призначенням, а згідно вказаної вище Інструкції та Плану рахунків група рахунків 980, до якої відноситься відкритий рахунок позивача є - документи за розрахунковими операціями.

Як вже зазначалось, законом не заборонено звертати стягнення, зокрема, на заробітну плату та право накладати арешт на рахунки.

З наявних у справі доказів судом встановлено, що на картковий рахунок відкритий у АТ «РайфайзенБанкАваль» надходить заробітна плата позивачки, яка підлягає арешту та утриманню на виконання постанови про арешт коштів боржника від 27.04.2020.

При цьому, за наявними матеріалами виконавчого провадження судом не встановлено винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату.

У ситуації, що склалась, суд погоджується із доводами відповідача, що спірний рахунок не є рахунком звернення стягнення чи арешт якого заборонений, з іншого боку факт арешту та утримання зарплатних коштів у повному обсязі суперечить ст. 70 Закону № 1404 та ст. 128 КЗпП України.

Системний аналіз ст. 52 та ст. 59 Закону № 1404, дає підстави для висновку, що саме на банк, іншу фінансову установу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, покладено обов`язок повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Вказане кореспондує обов`язку виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону.

Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2019 справа № 727/6404/18 зазначив, що в разі, коли банком при виконанні постанови державного виконавця не було враховано вказане в постанові застереження щодо непоширення арешту на кошти на рахунках, накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, державний виконавець не може відповідати за такі дії іншої юридичної особи.

Вказане кореспондує із висновком Великою Палатою Верховного Суду (вказана вище), що арешт має бути знятий власне виконавцем на підставі п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону № 1404 у випадку надходження документального підтвердження що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Зі свого боку позивачка не позбавлена права відповідно п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404 звернутися до приватного виконавця із клопотанням та відповідним документальним підтвердженням про зняття арешту із рахунку на який вона отримує заробітну плату.

У свою чергу відмова приватного виконавця у задоволенні такого клопотання є предметом розгляду суду на підставі ч. 5 ст. 59 Закону № 1404.

Суд зауважує, що постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про стягнення з боржника основної винагороди є чинними та у даній справі не оскаржуються. Водночас виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. (ч. 6 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачкою.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця Клименко Романа Васильовича (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, офіс. 31), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ: 39508708, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41) про визнання протиправних дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 липня 2020 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець