Рішення № 90645318, 29.07.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Черкаси справа № 925/706/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем судового засідання Вініченко О.Б., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Савоста С.В. (по довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу №925/706/19

за позовом дочірнього підприємства "Черкаситорф" державного підприємства "Київторф"

до публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський торфобрикетний завод"

- товариство з обмеженою відповідальністю "Надра торф"

про розірвання договору з розподілу електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

ДП "Черкаситорф" ДП "Київторф" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до ПАТ "Черкасиобленерго" про розірвання договору з розподілу електричної енергії.

Ухвалою суду від 29.01.2020 зупинено провадження у справі №925/706/19 до набрання законної сили рішенням у справі №925/358/19 за позовом ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» до ПАТ «Черкасиобленерго» про визнання укладеним договору споживача з розподілу електричної енергії та надання його примірника.

Від ПАТ «Черкасиобленерго» надійшло клопотання від 13.05.2020, в якому зазначено наступне.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 у справі №925/358/19 відмовлено у позові ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» до ПАТ «Черкасиобленерго» про визнання укладеним договору споживача з розподілу електричної енергії та надання його примірника.

Ухвалою суду від 14.05.2020 поновлено провадження, судове засідання призначено на 23.06.2020.

В судове засідання 29.07.2020 представник позивача не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача заперечив проти позову, надав суду клопотання про закриття провадження у справі, додаткові письмові пояснення від 01.08.2019 року, письмове заперечення від 05.08.2019 року, просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє у задоволенні позову з наступних правових підстав та мотивів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що між ПАТ "Черкасиобленерго" та ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» діяв договір про надання послуг з розподілу електроенергії від 01.01.2019 року.

Умови зазначеного договору є публічними і розміщені на сайті ПАТ «Черкасиобленерго».

У зв`язку із введенням в дію з 01.01.2019 року норм Закону України «Про ринок електричної енергії», пунктами 2, 4, 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 встановлено наступне:

« 2. Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками дрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Позивач вважає, що відповідач був зобов`язаний укласти договори про надання послуг з усіма споживачами, які мають договори про постачання електроенергії і приєднані до його електромереж і фактично уклав Договір з позивачем.

Проте відповідач не виконав постанови та не надав позивачу необхідні для укладання документи, не надав паперові примірники Договору ні в грудні 2018 року, ні в січні - лютому 2019 року.

Натомість позивач надіслав відповідачу заяву від 22.03.2019 року про погодження публічного договору ПАТ «Черкасиобленерго» та просив надіслати заяву - приєднання, ЕІС - коди точок комерційного обліку, рахунки на сплату послуг ОСР та паперові примірники договору.

Листом від 26.03.2019 року позивач надіслав відповідачу заяву-приєднання.

02.04.2019 року, не отримавши відповіді від відповідача, позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання укладеним Договору та зобов`язання надіслати позивачу письмові примірники Договору.

Господарським судом Черкаської області розгляд справи по суті призначено на 26.06.2019 року. Листом від 23.04.2019 року №2816/03-01-03-02 відповідач повідомив позивача про те, що заява - приєднання оформлена неналежним чином, а для надання Договору потрібно надати пакет документів.

Позивач не робив відповіді на зазначений лист, тому що вважає, що він не зобов`язаний подавати зазначені документи, так як станом на 01.01.2019 року був приєднаний до мереж відповідача, а відповідач не виконав вимоги законодавства - не здійснив обов`язкові дії згідно 2, 4, 6 Постанови.

Ураховуючи зазначене, позивач вважає, що фактично перебуває у договірних відносинах з відповідачем на підставі умов Договору.

Заявою від 06.05.2019 року позивач звернувся до відповідача про остаточне припинення, користування електроенергією та про розірвання договору з надання послуг розподілу електроенергії, та з проханням про надіслання додаткової угоди про розірвання Договору.

Листом від 30.05.2019 року №3698/03-01-03-02 відповідач повідомив позивача про те, що має всі підстави для відмови у доступі до системи розподілу, про відсутність між сторонами договірних відносин, тому що відбулося відключення силового обладнання позивача у травні 2018 року.

Обґрунтуванням стану «не приєднання», на думку відповідача, є від`єднання шлейфів споживача ДП «Черкаситорф» (від`єднання електроустановки).

Зазначені твердження відповідача на думку позивача не відповідають нормам права. А саме: Згідно пункту 70 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», приєднання електроустановки - «надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності».

Зазначена послуга надається споживачу один раз, після виконання технічних вимог ПАТ «Черкасиобленерго» і після створення відповідних умов є частиною договірних відносин і не може бути змінена в односторонньому порядку.

Згідно пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312: «відключення електроустановки - одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз`єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз`єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки».

Актами технічної перевірки від 18.05.2018 року №5/1 та від 23.05.2018 року №5 в розділі «Примітка» сам відповідач зазначає про проведення відключення силового обладнання та відключення даного об`єкту. Тобто відповідачем проведено відключення електроустановок позивача, а не припинення приєднання.

Відповідно пункту 11.1. Договору договір може бути розірвано за ініціативою будь - якої сторони.

Згідно пункту 11.2. Договору, дія договору достроково припиняється у разі остаточного припинення користування електроенергією споживачем за його заявою.

З урахуванням того, що відповідач відмовляє у розірванні договору, позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить розірвати договір з надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року між ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф».

05.07.2019 року від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що договір на розподіл електричної енергії між ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» відсутній.

30.05.2019 року позивачу відмовлено в укладанні договору на розподіл електричної енергії, з підстав не дотримання позивачем правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312.

Оскільки договір відсутній, то і відсутній сам предмет спору, а провадження підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

01.08.2019 року відповідачем були надані додаткові письмові пояснення наступного змісту.

ДП «Черкаситорф» державного підприємства «Київторф» не є Споживачем на ринку електричної енергії в розумінні чинного законодавства у сфері енергетики.

Згідно пункту 84 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Водночас, позивач не здійснює закупівлю електроенергії з 18.05.2018 року.

Так, на підставі актів від 18.08.2018 та 23.08.2018 за порушення умов договору про постачання електричної енергії від 01.10.2009 №5, а саме не сплати платежів, на електроустановки позивача було припинено постачання електричної енергії та проведено від`єднання електроустановок позивача від мереж електропостачання.

Отже, електроустановки позивача на разі від`єднанні від мережі відповідача, що унеможливлює фактичний розподіл та постачання електричної енергії останньому, тому будь-яких договірних відносин з 23.05.2019 позивач з відповідачем не має.

Крім того, позивачем в позовній заяві не вказано в чому саме порушені його права, в чому полягає відновлення порушеного права та спосіб захисту порушеного права, підстави позову.

За змістом частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем ставляться позовні вимоги про розірвання договору споживача з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, проте в позовній заяві необґрунтовано у чому суть порушеного права позивача. Відповідачу не є зрозумілим як можна розірвати не укладений договір.

05.08.2019 року від позивача (ліквідатора Фесенка Є.) надійшла письмова заява наступного змісту. До матеріалів справи долучено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року, який роздруковано позивачем самостійно з сайту ПАТ «Черкасиобленерго».

В той же час, як зазначено на сторінці 2 частини 2 позовної заяви - договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору і спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Так як Договір є публічним договором приєднання, а заява - приєднання позивачем підписана 26.03.2019 року (про що зазначено на сторінці 3 частині 7 позову), то Договір є укладеним і діє з 26.03.2019 року.

За таких обставин, позивач просить суд розірвати договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Черкаситорф" Державного підприємства "Київторф" звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про визнання укладеним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між Дочірнім підприємством "Черкаситорф" Державного підприємства "Київторф" та Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" щодо розподілу електроенергії, а також зобов`язання Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" надіслати на адресу Дочірнього підприємства "Черкаситорф" Державного підприємства "Київторф" два підписаних примірники договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.07.2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 року у справі №925/358/19 позов задоволено частково, зобов`язано ПАТ "Черкасиобленерго" у п`ятиденний строк від дня набрання рішенням законної сили надіслати на адресу ДП "Черкаситорф" ДП "Київторф" два підписаних примірники договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

У подальшому, постановою Верховного Суду від 21.01.2020 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 року у справі №925/358/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 року у справі №925/358/19 відмовлено у позові ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» до ПАТ «Черкасиобленерго» про визнання укладеним договору споживача з розподілу електричної енергії та надання його примірника.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено факт відсутності договору споживача з розподілу електричної енергії між ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» та ПАТ «Черкасиобленерго».

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вважає, що позивачем не доведено в судовому порядку перебування з відповідачем у договірних відносинах, тому вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 29.07.2020 року.

Суддя С.С.Боровик