Рішення № 90638185, 27.07.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7114/20

н/п 2-а/953/316/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В., при секретарі Куценко Н.М., за участі представника позивача - адвоката Балаклицького В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора роти №4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сич Ігоря Олеговича (61033, м.Харків, вул. Шевченка, 315а), Департаменту патрульної поліції Національної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернтста, 3) про визнання дій неправомірними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

05.05.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому він просить суд: визнати незаконними дії інспектора роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області щодо винесення постанови серії ЕАК №2418653 від 21.04.2020 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2418653 від 21.04.2020, закрити провадження на підставі ч.1 ст.247 КпАП України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ДПП НП на користь позивача 255,00 грн. у відшкодування заподіяних збитків, відшкодувати судові витрати..

Як на підставу позову посилається на те, що 21.04.2020 року постановою серії ЕАК №2418653 відповідачем його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, а саме що він 21.04.2020 об 11:24 год. по просп..Московському, 218Б/1 в м.Харкові керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ S 550 д.н. НОМЕР_1 і рухався в населеному пункті м.Харків зі швидкістю 79 км/год., перевищив обмеження швидкості в населеному пункті на 29 км/год., швидкість руху вимірювалася приладом трукам ТС000748, номер кадру 0019258, чим порушив п. 12.4 ПДР України - порушення швидкісного режиму в населених пунктах(дозволена швидкість 50 км/год). Позивач вважає, що дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки до постанови не додано засобу відео фіксації, в даних про повірку вимірювального приладу зазначено іншу назву, в постанові та на даних кадрі приладу є розбіжності в часі вчинення правопорушення, номер кадру не співпадає з назвою файлу, наданою відповідачем, на фото неповно відображено номер автомобіля, а також засіб вимірювання швидкості був отриманий ОСОБА_2 переданий інспектору - відповідачу ОСОБА_3 безпідставно, оскільки засіб TruCam використовується без належних правових підстав і не всебічному розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 08.05.2020 вказаний позов було залишено без руху, наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2020 року було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду даної справи по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, представник відповідача подав до суду відзив, про дату, час та місце розгляду справи відповідачу повідомлялися належним чином, за таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

У відзиві Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області відповідач зазначає, що інспектором роти №4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сич.І.О. винесено постанову серії ЕАК №2418653 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними. Відповідач вказує, що під час несення служби відповідач 1 в м. Харкові за адресом: пр-т. Московський 269 в межах Немишлянського району 21.04.2020 року екіпажом патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCАМ LТІ 20/20 серійний номер НОМЕР_2 було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу MERCEDES-BENZ S 550 д.н. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 79 (сімдесят дев`ять) км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 29 (двадцять дев`ять) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України.

Після чого відповідачем 1 було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Відповідач 1 підійшов до водія, останнім виявився позивач, належним чином представився, пояснив суть зупинки його транспортного засобу та суть правопорушення. Після цього запропонував пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки. Відповідач 1 підійшовши до автомобіля під керуванням позивача, належним чином представся та повідомив суть зупинки його транспортного засобу та суть вчиненого правопорушення. Після початку розгляду справи позивачу було повідомлено його права, передбачені ст. ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП, порядок оскарження та порядок оплати постанови. За усною заявою водія, напарником було здійснено ознайомлення з сертифікатами відповідності на прилад та із самим приладом. Під час розгляду справи позивач не був позбавлений можливості подавати заяви, клопотання та пояснення по суті. Крім того, у випадку незгоди він мав можливість надати письмові пояснення на окремому аркуші, які б відповідач долучив до справи. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративного матеріалу відносно позивача.

За результатом розгляду справи, винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., відповідно до санкції статті. До постанови в якості доказу долучено фото, відзняте за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCАМ, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, швидкість з якою він рухався, максимальну допустиму швидкість, місце вчинення правопорушення (фото та відео з приладу TruCАМ додано до відзиву). Щодо розбіжності між фактичним часом фіксації правопорушення та часом який зазначив відповідач 1 в оскаржуваній постанові відповідач 2 зазначив, що в даному випадку час різниться менше ніж на 1 хвилину, а технічна помилка інспектора не спростовує висновків про порушення позивачем вимог п. 12.4. ПДР.

Відповідач зазначив, що в постанові інспектора наявне зазначення засобу вимірювальної техніки, його серії номеру, номеру кадру фіксування, що на законних підставах використовується в діяльності працівників поліції, пройшов повірку, придатний до застосування, має відповідний сертифікат(чинний до 18.11.2020) надав до суду докази, що командир роти №4 Варяниця В.І. 21.04.2020 після отримання TruCАМ ТС000748, з зазначенням лічильника 0019258 про що міститься запис в журналі обліку вимірювачів ДПП мав право передати його членам іншого екіпажу для виконання ними своїх службових обов`язків, що передбачено дорученням начальника УПП в Харківській обл. ДПП №594вн/41/14/01-2019. Також відповідач зазначає, що вимога про визнання дій незаконними не відповідає ст.286 КАС України, відшкодування збитків КАС не передбачено, проти витрат на правову допомогу заперечував.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 21.04.2020 року інспектором роти №4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сич.І.О. винесено постанову серії ЕАК №2418653 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 21.04.2020 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, а саме що він 21.04.2020 об 11:24 год. по просп..Московському, 218Б/1 в м.Харкові керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ S 550 д.н. НОМЕР_1 рухався в населеному пункті м.Харків зі швидкістю 79 км/год., перевищив обмеження швидкості в населеному пункті на 29 км/год., швидкість руху вимірювалася приладом трукам ТС000748, номер кадру 0019258, чим порушив п. 12.4 ПДР України - порушення швидкісного режиму в населених пунктах(дозволена швидкість 50 км/год)., за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. (а. с. 13)

На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом та роздруківку фото з лазерного вимірювача швидкості TruCAM ТС000748 із датою, часом, даними геолокації, зображенням автомобіля MERCEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_3 та зазначенням швидкості 79 км/год.(а.с. 98). Дані, що містяться на роздруківці відповідають обставинам справи, зазначеним в постанові ЕАК №2418653 від 21.04.2020. Посилання представника позивача на те, що номерний знак на автомобілі, зафіксований на фото не повністю спростовується дослідженим відеозаписом, представленим суду разом з відзивом, на якому також зафіксовано дату, час, місце, марку автомобіля, його номерний знак повністю.(а.с.106). Також, і в позові позивачем, і в судовому засіданні представником позивача не спростовано та не заперечується факту перебування автомобіля MERCEDES-BENZ S 550 д.н. НОМЕР_1 в зазначений в постанові день та час по просп..Московському, 218Б/1 в м.Харкові під керуванням ОСОБА_1 . Як вбачається з досліджених доказів, позивач не стверджує, що він 21.04.2020 об 11:24 год. не порушував п. 12.4 ПДР України, більш того, він добровільно сплатив штраф.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, п. 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення даного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові від 21.04.2020 року вказано, що вимір швидкості проводився приладом трукам ТС000748 та надано відповідачем фотокартку лазерного вимірювача швидкості TruCAM ТС000748 із зображенням автомобіля позивача та зазначенням швидкості 79 км/год. та диск з записом з лазерного вимірювача, що не протирічать та узгоджуються між собою, а також свідоцтво про повірку законодавчо регульовано засобу вимірювальної техніки №22-01/17312 від 18.11.2019 на «лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000748».

Щодо розбіжності в написанні назви даного вимірювача в тексті постанови та у реєстрі затверджених ЗВТ у ДП «Укрметртестстандарт» суд вважає, що це викликано перекладом та скороченням назви, що не містить істотних порушень, оскільки у всіх перелічених документах зазначено ту ж саму серію та номер засобу фіксації.

Також, зазначена представником позивача різниця у фіксуванні на фото з TruCAM ТС000748 та у тексті постанови ЕАК №2418653 від 21.04.2020 складає менше 1 хвилини, що не впливає істотним чином на встановлення обставин справи.

Технічна помилка інспектора у постанові про вчинення адміністративного правопорушення за доведеності факту вчинення такого правопорушення не може бути підставою для скасування постанови. При цьому, основною та обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено відеоматеріалом, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного суду України у постанові по справі №459/1801/17 від 24 грудня 2019 року.

При вирішенні питання відповідності вимогам чинного законодавства застосування в діяльності інспекторів Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000748, суд погоджується з доводами відповідача та зазначає, що сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки, виданого 29.08.2012 засвідчено, що лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № У3197-12. (а.с. 100)

Відповідно до наданого свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17312 лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 серійний номер ТС000748 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Свідоцтво чинне до 18.11.2020. (а.с. 99)

Згідно експертного висновку від 27.09.2018 № 04/02/03-3008, виданого Національній поліції України в лазерному вимірювачі швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування. Термін дії висновку до 27.09.2021.(а.с.101)

Отже, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст.251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Посилання позивача на відсутність сертифікації станом на теперішній час не є обґрунтованими та такими, що спростовують висновки відповідача під час складення постанови про адміністративне правопорушення та оцінки доказів порушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП відповідач оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18.12.2018 № 1026 TruCAM використовується для вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для ' вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.Задля точного вимірювання швидкості, серед компонентів TruCAM, використовується лазерний приціл, який дозволяє лазерному променю прицілитися точно в ціль, що відображено на фотографії, зроблену приладом TruCAM. Таким чином, реалізовано вимір швидкості конкретного транспортного засобу, що виключає можливість захвату при вимірі швидкості кількох транспортних засобів або іншого автомобілю. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування АЕS забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації TruCAM. Враховуючи викладене, додаткові заходи для підтвердження отриманої інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не впроваджені.

Відповідно до ст. 252 КУпАП відповідач оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Частиною 2 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Згідно тексту постанови ЕАК №2418653 від 21.04.2020, в п.6 зазначено, що швидкість руху вимірювалася приладом трукам тс000748, номер кадру 0019258.

Посилання відповідача на те, що не в п.9 оскаржуваної постанови та із скороченням вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис не спростовує факту його фіксації, а також відображення в тексті постанови. Крім того, позивач не був позбавлений можливості під час розгляду справи ознайомитися із записом вчинення ним правопорушення, переконатися у вірності відображення на приладі фіксації номеру кадру, яким воно зафіксовано. Також суд звертає увагу, що в позовній заяві представник позивача не посилається на порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а посилається на неістотні неточності, зафіксовані в тексті постанови та узгодженість між собою норм права, що регулюють діяльність працівників патрульної поліції при виконанні ними службових обов`язків.

Щодо посилань представника позивача на те, що долучений до відзиву файл №1587468213_іВ000_0421_112333 не містить номеру «0019258», який вказується у постанові серії ЕАК № 2418653 та щодо правомірності використання інспектором Сич І.О. суд зазначає наступне.

На вимогу представника позивача, відповідачем було надано пояснення, з посиланням на докази, відповідно яких заступник командира роти №4 Варяниця В.І. 21.04.2020 після отримання TruCАМ ТС000748, з цілою пломбою, значенням лічильника 0019258 про що міститься запис в журналі обліку вимірювачів ДПП мав право передати його членам іншого екіпажу для виконання ними своїх службових обов`язків, що передбачено дорученням начальника УПП в Харківській обл. ДПП №594вн/41/14/01-2019.(а.с. 46-53)

Згідно ст.ст. 72, 73, 74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У відповідності до вимог частини 3 статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.

Частина 2 статті 258 КУпАП надає право Національній поліції не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

При цьому слід зазначити, що за приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справі і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.

Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.

Таким чином, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вимоги позивача про визнання дій інспектора незаконними не підлягає розгляду місцевим загальним судом, як адміністративним, в порядку ст.286 КАС України, таким чином задоволенню не підлягають.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача, викладені в обґрунтування позовних вимог, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та були спростовані доказами, наданими відповідачем.

Таким чином, суд вважає, що інспектором УПП в Харківській області, ДПП - відповідачами по справі обґрунтовано було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з урахуванням всіх обставин та за наявності доказів, що мають значення для прийняття такого рішення.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , необхідність залишення позовної заяви без задоволення, а постанови серії ЕАК №2418653 від 21.04.2020 відносно ОСОБА_1 без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, на підставі ст.ст.139 КАС України суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення на користь позивача судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, а також відшкодуванні збитків, пов`язаних зі сплатою штрафу.

Керуючись ст. ст.2, 6-10,77, 205, 229, 241-246,255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Залишити постанову серії ЕАК №2418653 від 21.04.2020 інспектора роти №4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Сич Ігоря Олеговича (61033, м.Харків, вул. Шевченка, 315а) відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про накладення адміністративного стягнення без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: Я. В. Губська