Справа № 2-374-1/09
2-3228-1/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2009 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Співакову І.І.
з участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
представника відповідача Вознюка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Іванків-Автолюкс», ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом щодо стягнення з Приватного підприємства «Іванків-Автолюкс» (надалі - ПП «Іванків-Автолюкс») у якості відшкодування матеріальної шкоди, що полягає у понесених витратах на лікування - 5487,65 грн. та у якості відшкодування моральної шкоди - 7000,00 грн. посилаючись на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 11.11.2007 року за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5, що виконував рейс за маршрутом «Іванків - Київ» та який експлуатується ПП «Іванеів-Автолюкс», нею були отримані тілесні ушкодження. У звязку із отриманими ушкодженнями вона перебувала з 12.11.2007 року по 29.11.2007 року на стаціонарному лікуванні міської клінічної лікарні № 7 м. Києва, а також на амбулаторному лікуванні у невропатолога з 30.11.2007 року по 08.01.2008 року.
В обґрунтування своїх вимог щодо відшкодування моральної шкоди посилається на те, що діями відповідача їй була завдана моральна шкода, яка виявилася у душевних переживаннях під час самої аварії маршрутного таксі, що з'їхав у кювет, душевними переживаннями у подальшому при користуванні послугами інших перевізників та острахом до всіх водіїв.
Крім відшкодування матеріальної та моральної шкоди просять стягнути також понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 150,00 грн.
У судових засіданнях позивачка та її представник неодноразово збільшували розмір позовних вимог: у частині стягнення матеріальної шкоди просять стягнути з відповідача 9390,56 грн. посилаючись на подальші лікування позивачки у неврологічному відділенні міської лікарні № 5 з 03.06.2008 року по 18.06.2008 року, з 25.02.2009 року по 13.03.2009 року, у Київській міській лікарні № 18 з 10.06.2009 року по 02.07.2009 року та амбулаторне лікування у хірурга. Позивачкою також був збільшений розмір моральної шкоди: просить суд задовольнити її вимогу щодо стягнення з відповідача 12000,00 грн.
Представник відповідача - ПП «Іванків-Автолюкс» позов не визнає, без надання своїх заперечень.
Ухвалою суду у якості співвідповідача був залучений ОСОБА_4. У судові засідання не зявлявся, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, своїх пояснень та заперечень до суду не надав.
Третя особа про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відношення до позову не надав.
Суд, заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до постанови інспектора адміністративної практики Вишгородського взводу ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Ганжі Ю.А. відмову у порушенні кримінальної справи від 17.11.2007 року, 11.11.2007 року о 08.35 год., водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки „Мерседес-Бенц_Спрінтер" державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по авто дорозі «Київ-Овруч» на 51-му км. + 500 м допустив з'їзд на узбіччя та перекидання транспортного засобу в результаті чого пасажири у т.ч. ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження: підшкірна гематома лобної частини голови, розсічення переносиці, забій спини (а.с. 6,7).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.11.2007 року по 29.11.2007 року знаходилась на лікуванні у міській клінічній лікарні № 7 м. Києва з діагнозом: струс головного мозку, забій обличчя, носа, забій шийно-грудного відділу хребта на фоні остеохондрозу (а. с. 8-9,24).
Відповідно до акту судово-медичного дослідження № 48/Д-2008 року дослідження, що було проведене на підставі направлення ДПС Вишгородського взводу при УДАІ ГУ МВС України в Київській області було наданий висновок з врахуванням наданої медичної документації про лікування ОСОБА_1 у міській клінічній лікарні № 7 м. Києва та знаходження її на амбулаторному лікуванні з 30.11.2007 року по 08.01.2008 року у невропатолога, де їй встановлювався діагноз: «закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу мозку. Гіпертонічна хвороба 2-го ступеня. Дисциркуляторна енцефалопатія-2. Вестибулоатаксія, декомпенсація. Астено-депресивний синдром. Згідно із висновком нейрохірурга, анамнез травми вказує на струс головного мозку. Регрес неврологічної симптоматики визначений - до 3 неділь після випадку. Час лікування повязаний з дисциркуляторною ецифалопатією та шийним остеохондрозом. Таким чином, отримані тілесні ушкодження можуть бути віднесені до легких, що спричинили за собою короткочасний розлад здоровя строком більш як 6 днів, але не більш як 21 день (а.с. 10-13).
Отже, при оцінці характеру, тяжкості та часу лікування після отриманих тілесних ушкоджень, суд виходить із наданого позивачкою акту судово-медичного дослідження № 48/Д-2008 року, а також доказів понесених витрат, які були понесені саме в цей час. Позивачкою були надані копії чеків придбаних ліків, що призначались їй у період лікування, які суд визнає за належні докази понесених витрат (а.с. 88-96). Такі витрати складають 1932,01 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачкою та її представником не було наведено жодного доказу, що послідуючі перебування у лікарні та амбулаторне лікування були спричинені саме отриманою 11.11.2007 року травмою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що відповідно до договору № М-7/1-3 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 24.03.2007 року, який був укладений між Київською обласною державною адміністрацією (замовник) та ПП «Іванків-Автолюкс» (перевізник), замовник надає перевізникові право на організацію перевезень пасажирів на міжміському автобусному маршруті загального користування сполученням «Тетерів - Київ».
Відповідно до п.2.3.21 вказаного договору, Перевізникові заборонялось передоручати виконання своїх обовязків по перевезенню пасажирів на маршрутах, які надані для обслуговування, іншим особам. Пунктом 2.3.22 договору Перевізникові заборонялось не використовувати на маршрутах рухомий склад, що належить іншій особі без укладання відповідного договору на користування цим рухомим складом або відповідної реєстрації. Крім того пунктом 2.3.23 Перевізник зобовязувався залучати до
роботи на маршруті лише тих водіїв, що мають відповідну відкриту категорію, відповідний страховий стаж не менше одного року та застраховані відповідно до чинного законодавства (а.с. 61-65).
Крім того, ПП «Іванків-Автолюкс» 16.11.2006 року уклав договір оренди транспортного засобу з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 за яким ОСОБА_4 передає в строкове платне користування орендареві - ПП «Іванків-Автолюкс» для здійснення перевезень пасажирів та багажу автомобіль НОМЕР_3 з водієм (екіпажем). Строк оренди - 3 роки, орендна плата -100,00 грн. на рік (а.с. 45-47).
Як випливає із договору оренди між ПП «Іванків-Автолюкс» та ОСОБА_4, що був укладений 16.11.2006 року, автомобіль, що був предметом цього договору надавався в оренду з екіпажем. Ця позиція суперечить п.2.3.21 договору № М-7/1-3 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 24.03.2007 року між ПП «Іванків-Автолюкс» та Київською обласною державною адміністрацією, оскільки автоматично відповідачем у даній справі виступає ОСОБА_4, який надав автомобіль з екіпажем, але у якого немає укладеного договору про організацію перевезень пасажирів та відповідної ліцензії. Крім того представник ПП «Іванків-Автолюкс» заявив, що водій ОСОБА_7 не перебуває з ним у трудових відносинах. Співвідповідачем ОСОБА_4 не було надано ні пояснень, ні доказів перебування водія ОСОБА_7 з ним у трудових відносинах.
Суд, вирішуючи справу виходить із принципу диспозитивності: в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, що беруть участь у справі.
Позивачка крім вищезазначених вимог, інших не заявляє.
Таким чином, суд вважає за можливе покласти на відповідачів солідарну відповідальність за спричинення матеріальної та моральної шкоди позивачці.
Згідно до п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить із того, що позивачка понесла моральні страждання, спричинені фізичними стражданнями, необхідністю лікування, погіршенню психологічного стану. Виходячи із вищезазначеного суд визначає моральну шкоду, яка підлягає до стягнення з відповідачів солідарно на користь позивачки у розмірі 1000,00 грн.
Суд не задовольняє вимогу позивачки про відшкодування відповідачем витрат на правову допомогу, оскільки надані докази щодо надання правової допомоги не відповідають ч.2 ст. 84 ЦПК України, не обґрунтовують її розмір та не можуть бути обраховані з урахуванням «Граничних розмірів компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ».
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст. 1187, п.1 ч.2 ст. 1167, ЦК України, ст. ст. ст. ст. 10,11,57,60,209,212-215,218,292 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Іванків-Автолюкс» (ідентифікаційний код 33130285, юридична адреса Київська область, смт. Іванків, вул. Горького, 46) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2, код платника податків НОМЕР_4, юр. адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування матеріальної шкоди 1932,01 грн.
Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Іванків-Автолюкс» (ідентифікаційний код 33130285, юридична адреса Київська область, смт. Іванків, вул. Горького, 46) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2, код платника податків НОМЕР_4, юр. адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Іванків-Автолюкс» (ідентифікаційний код 33130285, юридична адреса Київська область, смт. Іванків, вул. Горького, 46) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2, код платника податків НОМЕР_4, юр. адреса: АДРЕСА_1) на користь держави: судового збору 293,20 грн. та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 323,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м. Києва через районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Судове рішення № 9063140, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 21.07.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-374-1/09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: