Рішення № 90624700, 21.07.2020, Тетіївський районний суд Київської області

21.07.2020 Провадження по справі № 2/940/150/20

Справа № 940/215/20

Рішення

Іменем України

21 липня 2020 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

з участю адвоката: Неживка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій зазначає, що позивач та ОСОБА_1 07.05.2013 року уклали кредитний договір № 1624, відповідно до якого сім?я ОСОБА_1 отримала довгостроковий кредит на строк 5 років для купівлі та добудови житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 45 000 гривень. На виконання умов кредитного договору, кошти в сумі 45 000 гривень перераховано на особистий рахунок ОСОБА_5 на підставі укладеного між останньою та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу житлового будинку від 11.04.2013 року. Також було укладено договір поруки від 17.04.2013 року, згідно якого відповідальність по сплаті кредиту ОСОБА_1 взяли на себе ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подальшому було укладено додаткові угоди до вказаного кредитного договору. Відповідачі зобов`язались повертати кредит в строки та в порядку, встановлені кредитним договором, проте не дотримались умов кредитного договору та кредитні кошти не повертали, та у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачі мають заборгованість в сумі 72 911 грн.54 коп. Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі: заборгованість на загальну суму 24400, 00 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 1461,00 грн., заборгованість по нарахованій пені на загальну суму 46519,35 грн., інфляційні нарахування в сумі 162,68 грн., три проценти річних в сумі 368,51 грн. та судовий збір в сумі 2102 гривні 00 копійок .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Неживок І.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Пояснили суду, що заборгованість за кредитним договором та судові витрати ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, до позовних вимог про стягнення пені просив врахувати положення ст. 551 ЦК України та зменшити розмір неустойки, визначений позивачем в позовній заяві, посилаючись на те, що він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, до яких він відносить важке матеріальне становище відповідача в зв?язку із тим, що він не працевлаштований, та наявність на його утриманні двох малолітніх дітей (а.с.197-198).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та просила суд зменшити розмір пені, визначений позивачем в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзиву на позов не подавали.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1 , його представника, відповідача ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 07.05.2013 року уклали кредитний договір № 1624 (купівля та добудова житлового будинку), відповідно до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 року № 1597, відповідно до п. 3 даних Правил вказаний вищевказаний кредит є прямим, адресним (цільовим) і зворотним.

Згідно даного Кредитного договору сім?я ОСОБА_1 отримала довгостроковий кредит на строк 5 років для купівлі та добудови житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 45 000 гривень. (а.с.32-34)

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору за користування кредитом встановлюється плата в розмірі 3 відсотків річних.

ОСОБА_2 , як дружина відповідача ОСОБА_1 12.03.2013 року підписала та надала позивачу заяву про надання згоди на отримання кредиту її чоловіком ОСОБА_1 для купівлі житлового будинку в с. Горошків Тетіївського району Київської області(а.с.48).

На виконання умов Кредитного договору кошти в сумі 45 000 гривень згідно платіжного доручення від 24.07.2013 року № 104 перераховано на особистий рахунок ОСОБА_5 , на підставі укладеного між останньою та ОСОБА_1 . Договору купівлі-продажу житлового будинку від 11.04.2013 року. Попередньо ОСОБА_5 заявою-згодою на продаж від 25.03.2013 року надала свою згоду на продаж власного будинку відповідачу ОСОБА_1 . Таким чином, позивач в рамках виконання Кредитного договору сплатив за ОСОБА_1 вартість будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який останній придбав на підставі зазначеного договору купівлі-продажу, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права від 11.04.2013 року № 2283937(а.с.58,66-69,98).

Відповідач зобов`язався повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

17.04.2013 року року також було укладено договір поруки, згідно якого відповідальність по сплаті кредиту ОСОБА_1 взяли на себе ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.37-38). Проте, поручителі в порушення підписаного ними Договору поруки при порушенні ОСОБА_1 строків сплати чергових платежів не забезпечили виконання зобов?язань за Кредитним договором та не погашали кредит та відсотки за користування ним.

В березні 2018 року до позивача із заявою звернулася ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_1 з проханням продовжити термін дії договору до грудня 2018 року та зобов?язалася сплатити борг та залишок кредиту(а.с.39).

14.03.2018 року між ОСОБА_1 та позивачем укладено Додаткову угоду, якою внесено відповідні зміни до Кредитного договору з метою продовження терміну кредитування, а також підписано нове Строкове зобов?язання на 5 років 7 місяців, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов?язувався повернути кредит та відсотки за користування кредитом до 01.01.2019 року, проте взяті на себе зобов?язанні не виконав.(а.с.-40)

21.01.2019 року вдруге між ОСОБА_1 та позивачем укладено Додаткову угоду, якою внесено відповідні зміни до Кредитного договору з метою продовження терміну кредитування, а також підписано нове Строкове зобов?язання на 6 років 7 місяців, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов?язувався повернути кредит та відсотки за користування кредитом до 01.01.2020 року, проте взяті на себе зобов?язанні не виконав.(а.с.-44)

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Визначаючи розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню, суд вважає, що її розмір значно перевищує розмір збитків по кредитному договору, а тому підлягає зменшенню.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно позовних вимог тіло кредиту становить 24 400 грн., відсотки 1461 грн. інфляційні втрати становлять 162 грн. 68 коп., три відсотки річних становлять 368 грн. 51 коп., при цьому розмір пені становить 46 519 грн. 35 коп., що значно перевищує розмір основного боргу та інфляційних втрат.

Окрім того, згідно кредитного договору позивачем отримано 45 000 грн. та фактично сплачено 20 600 грн. по сплаті кредиту та 3816,30 грн. по відсотках за користування кредитом.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов?язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов?язання)

Враховуючи встановлені обставини справи, вимоги зазначених норм, визнаючи істотними обставини, на які посилається відповідач ОСОБА_1 , в своїй заяві (а.с.-197-198), суд вважає, що розмір пені слід зменшити із 46 519,35 грн. до 10 000 гривень, поскільки він значно перевищує розмір збитків по кредитному договору.

Вимогами ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ст. 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача по 262,29 грн. (двісті шістдесят дві гривні) 29 коп. судових витрат з кожного пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 , на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, код ЄДРПОУ 30303378, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, оф. 316, - 24400 (двадцять чотири тисячі чотириста) гривень заборгованості за кредитним договором № 1624 від 07.05.2013 року, 1461 (одну тисячу чотириста шістдесят одну) гривню відсотків за користування кредитом, 10000 (десять тисяч) гривень пені, 162 (сто шістдесят дві) гривні 68 копійок інфляційних нарахувань, 368 (триста шістдесят вісім) гривень 51 копійку три проценти річних за користування кредитом, всього стягнути 36392 (тридцять шість тисяч триста дев`яносто дві) гривні 19 копійок на р/р НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_3 , на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, код ЄДРПОУ 30303378, юридична адреса: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, оф. 316, - 1049 (одну тисячу сорок дев`ять) гривень 17 копійок сплаченого судового збору, відповідно по 262 (двісті шістдесят дві) гривні 29 копійок з кожного на р/р НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Тетіївський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення: 27 липня 2020 року.

Суддя: Т.П.Косович