Рішення № 9062311, 13.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.10                                                                                           Справа№ 27/24

Суддя Судова –Хомюк Н.М.

розглянула матеріали справи

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Слава”, с. Маковичі Турійського району Волинської області

до відповідача: ВАТ „Дрогобицький молочний завод”, м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 186352,13 грн.

за участю представників:

від позивача: Козак Т.І., Лилик О.Л.- представники,

від відповідача: не з’явився

Суть спору: розглядається позовна заява за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Слава”, с. Маковичі Турійського району Волинської області до ВАТ „Дрогобицький молочний завод”, м. Дрогобич Львівської області про стягнення 186352,13 грн.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог вих. №63 від 13.04.2010 р., в котрій просить стягнути з відповідача 159482,48 грн. основного боргу та 20877,85 грн. пені. Крім того, подав копії договору від 22.09.2008 р. та чотири приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини за вересень –грудень 2008 р., а також чотири квитанції за січень –червень 2009 р.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору. Місцезнаходження відповідача підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, долученою представником позивача.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, згідно ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено:

22.09.2008 р. та 01.01.2009 р. між Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Слава” та ВАТ „Дрогобицький молочний завод” укладено договори на постачання молока, на виконання умов якого позивач продав відповідачу молоко, підтвердженням чого є приймальні квитанції про закупівлю молочної сировини: №000538 за вересень 2008 р., №000586 за жовтень 2008 р., №000618 за листопад 2008 р., №000662 за грудень 2008 р., №001563 за січень 2009 р., №000749 за березень 2009 р., №000722 за квітень 2009 р., №001758 за травень 2009 р., №000694 за липень 2009 р., №001926 за серпень 2009 р., №001920 за вересень 2009 р., №000959 за жовтень 2009 р.

П. 3.3 договору встановлено, що покупець (відповідач) до 1 числа кожного наступного місяця дії договору здійснює попередню оплату за продукцію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Сума попередньо оплати становить 50% вартості продукції за попередній місяць згідно плану –графіку поставки продукції.

Сторона позивача підтвердила, що сторони не дотримувались встановленого договором порядку попереднього авансування, а тому порядок розрахунків за отримане молоко сторона відповідача здійснювала по факту отримання - частково.

Долученими до матеріалів справи копіями протоколів до угоди від 01.01.2009р.

від 01.05.2009р., від 16.05.2009р., від 01.06.2009р., від 01.08.2009р. сторони узгоджували вартість однієї тонни молока, а також розмір дотації, яку покупець (відповідач) зобов”язувався здійснити на користь СВК “Слава” на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009р. за № 291 .

Відповідач своє зобов’язання перед позивачем в частині оплати за поставлену молочну сировину не виконав, заборгувавши 159482,48 грн. Вказана сума складається з вартості поставленого молока за липень-жовтень 2009р., а також вартості поставленого молока за договором від 22.09.2008р., яка обліковується по бухгалтерським даним сторони позивача. При цьому сторона позивача зазначає, що за вказаний період відповідач своєчасно здійснював оплату за поставлене молоко в частині використання дотацій за рахунок коштів ПДВ, при цьому не погашаючи розміру власної заборгованості за отримане молоко. У відповідності до постанови №291 сільськогосподарські підприємства поставляють переробним підприємствам молоко та м”ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Для визначення сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за молоко та м”ясо в живій вазі, які будуть поставлені ними, переробні підприємства проводять щомісяця до початку наступного періоду попередній розрахунок надходження і використання коштів з податку на додану вартість, нарахованого на вартість поставлених молока та молочної продукції, м”яса та м”ясопродуктів . Відповідно до зазначеного розрахунку кожне переробне підприємство визначає суму податку на додану вартість, яка надійде на підприємство під час здійснення поставки готової продукції, та суму податку на додану вартість, що буде нарахована (перерахована) постачальникам товарів (робіт, послуг), а також розміри дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлене молоко та м”ясо в живій вазі на гривню вартості без урахування податку на додану вартість такої продукції.

З аналізу вказаних документів вбачається, що сторона відповідача не належно виконувала договірні зобов”язання в частині проведення оплати коштів за поставлене молоко. На момент розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 159482,48 грн. і підлягає до стягнення.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору. Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Умовами договору (п.3.4) передбачено, що у разі недотримання п. 3.2 даного договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримання оплати.

Оскільки сторонами за спірним договором не було визначено моменту виконання зобов”язання в частині проведення оплати за поставлене молоко, а попереднє авансування коштів стороною відповідача не здійснювалось момент виконання зобов”язання у сторони відповідача виникає з моменту виставлення вимоги про оплату.

Претензію від 28.12.2009 р. відповідач залишив без відповіді ( оригінал поштової квитанції про відправлення від 31.12.2009р.долучено до матеріалів справи).

Стороною позивача неправомірно нараховано розмір пені починаючи з 01.11.2008 р., що є підставою для її перерахунку починаючи з моменту виникнення у сторони відповідача обов”язку оплатити кошти за поставлене молоко, а саме з 10.01.10р. та до моменту звернення до суду 25.02.2010р., застосовуючи розмір облікової ставки за даними Національного Банку України 10,25%.

До стягнення з відповідача підлягає 4 120,32 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд визнав позов обґрунтованим та таким, який підлягає до часткового задоволення.

Судові витрати віднести на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230-232 ГК України, ст.530 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 82-85,116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ВАТ „Дрогобицький молочний завод” (82100, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 5, р/р 26004060258053 „ПриватБанк”, МФО 325321, код ЄДРПОУ 00446428) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Слава” (44863, с. Маковичі Турійського району Волинської області, р/р 26000316269001 у ВРГУ „ПриватБанк”, МФО 303440, код ЄДРПОУ 30165823) 159482,48 грн. основного боргу, 4120,32 грн. пені, 1636,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя