Рішення № 9062295, 13.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.10                                                                                           Справа№ 24/33

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівморепродукти”, м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства „СЦ-Сервіс-Центр Стрий”, м.Стрий

Про стягнення 17066,19грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Локатир І.І. - представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено стягнення 16681,10грн., в т.ч.: 15 000,00грн. основного боргу, 978,38грн. пені, 559,54грн. втрат від інфляції та 143,18грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2008 року сторонами укладено договір поставки №3, відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати у власність відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплати його у строк, встановлений договором.

На виконання умов договору 09.11.2009року позивач поставив відповідачу товар на суму 20600,00грн., який відповідач оплатив частково. Заборгованість становить станом на 16.02.2010р. становить 15000,00грн., про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

Крім того, на підставі п.5.1 договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 978,38грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.11.2009р. по 16.02.2010р.

На підставі ст.625ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 559,54грн. та 3% річних в сумі 143,18грн., нараховані за період з 19.11.2009р. по 16.02.2010р.

30.03.2010року позивач подав заяву за №232/01-105 від 16.03.2010року про зменшення позовних вимог, в якій він повідомляє про сплату відповідачем основного боргу в сумі 15000,00грн., у зв”язку з чим просить припинити провадження у справі в цій частині. Крім того, у вказаній заяві позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних і просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1144,07грн., втрати від інфляції в сумі 754,70грн. та 3% річних в сумі 167,42грн. за період з 19.11.2009р. по 15.03.2010р.

До заяви докази сплати відповідачем суми основного боргу та докази надсилання 20.03.2010р. відповідачу названої заяви.

Представник позивача в судове засідання 13.04.2010року з’явився, підтримує позовні вимоги в частині стягнення 1144,07грн.пені, 754,70грн. втрат від інфляції та 3% річних в сумі 167,42грн., в частині стягнення основного боргу просить припинити провадження у справі у зв”язку із сплатою відповідачем основного боргу.

Відповідач явку представника в судові засідання 23.03.2010року та 13.04.2010року не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 05.03.2010року та 31.03.2010 року поштових відправлень за №5117501 та №4581204.

Оскільки заява №232/01-105 від 16.03.2010року надіслана позивачем відповідачу, судом розглядаються вимоги про стягнення 17066,19грн., в т.ч.:15 000,00грн. основного боргу, 1144,07грн.пені, 754,70грн. втрат від інфляції та 3% річних в сумі 167,42грн.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

01.10.2008 року сторонами укладено договір поставки №3, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити.

Строк оплати товару встановлено сторонами в п.4.5 договору –упродовж 7 банківських днів з дня отримання товару.

За прострочення оплати товару договором встановлена пеня в розмірі 0,2% від суми боргу за кожен день прострочення( п.5.1 договору).

На виконання умов договору позивач 09.11.2009року поставив відповідачу товар суму 20 600,00грн., що підтверджується поданою суду видатковою накладною №ЛМ-00007045 від 09.11.2009року, а також актом звірки розрахунків станом на 31.12.2009р., підписаним головними бухгалтерами двох сторін, підписи яких скріплені печатками позивача і відповідача. В цьому акті вказана поставка товару по названій вище накладній на суму 20600,00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.01.2010року відповідач сплатив за товар 5600,00грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становила 15000,00грн. (20600,00 –5600,00), з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

Після подання позову до суду (позов подано 22.02.2010року) відповідач сплатив решту суми основного боргу, а саме:

- 23.02.2010року –5000,00грн.

- 15.03.2010року –10000,00грн.

Факт сплати відповідачем 15000,00грн. підтверджується поданими суду виписка банку з рахунка клієнта.

Відтак, на день розгляду справи сума основного боргу відповідачем сплачена, предмет спору відсутній.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано ( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до пункту 1/1 частини 1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Матеріалами справи підтверджено поставку 09.11.2009р. відповідачеві товару на суму 20600,00грн., який підлягав оплаті упродовж 7 банківських днів з дня отримання, тобто, до 19.11.2009р. Фактично відповідач оплатив товар з порушенням встановленого договором строку оплати, а саме: сплатив 27.01.2010р. –5600,00грн.,23.02.2010р. –5000,00грн. та 15.03.2010р. –10000,00грн. За таких обставин, суд вважає, що заявлені до стягнення 1144,07грн. пені ( в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення), 754,70грн. втрат від інфляції та 167,42грн. 3% річних, які нараховані від суми боргу за період прострочення, законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення 15000,00грн. основного боргу провадження у справі належить припинити у зв’язку з відсутністю на день вирішення спору предмета спору.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, сплачені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних на загальну суму 385,09грн., проте не доплатив в бюджет 3,85грн. державного мита, названа сума державного мита підлягає стягненню з відповідача не на користь позивача, а в доход державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, п.1/1 частини 1 ст.80,ст. ст. 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „СЦ-Сервіс-Центр Стрий”, ідентифікаційний код 32053949, адреса: 82400, Львівська область, Стрийський район, м.Стрий, вул.Шашкевича,21, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівморепродукти”, ідентифікаційний код 25236666, адреса: 79024, м.Львів, вул.Опришківська,5, - 1144,07грн. пені, 754,70грн. втрати від інфляції, 167,42грн. 3% річних, 166,81грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

2.          В частині вимог про стягнення 15000,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Стягнути з Приватного підприємства „СЦ-Сервіс-Центр Стрий”, ідентифікаційний код 32053949, адреса: 82400, Львівська область, Стрийський район, м.Стрий, вул.Шашкевича,21, в доход державного бюджету 3,85 грн. державного мита.

Суддя