Рішення № 90621616, 24.07.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/13256/19

Провадження № 2/263/447/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі – АТ «ПУМБ»), в якій банк просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 91 382 грн. 09 коп. та 1 921 грн. витрат зі сплати судового збору.

На обґрунтування вимог банк посилається на те, що між Публічним акціонерним товариства «Банк Ренесанс Капітал» (далі – ПАТ «Банк Ренесанс Капітал») та ОСОБА_1 18 лютого 2014 року укладений кредитний договір № НОМЕР_1 , відповідно до умов якого ОСОБА_1 виданий кредит у сумі 19 415 грн. 99 коп. 19 липня 2016 року ПАТ «Банк Ренесанс Кредит» припинило свою діяльність внаслідок приєднання до Публічного акціонерного товариства «ПУМБ», тому позивач у справі є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Банк Ренесанс Кредит». Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк, позивач направив письмову вимогу на адресу відповідача, однак відповідач не відреагувала на цю вимогу, таким чином у відповідача перед позивачем станом на 23 липня 2019 року виникла заборгованість у розмірі 91 382 грн. 09 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом – 8 822 грн. 10 коп.; заборгованості за процентами – 11 235 грн. 87 коп.; заборгованість за комісією – 10 грн.; штрафні санкції – 71 314 грн. 12 коп. Посилаючись на указані обставини та положення ст. ст. 104, 258, 259, 530, 549, 629, 1050 ЦК України, позивач просив позовні вимоги задовольнити (а. п. 1, 2).

Не погоджуючись із заявленими вимогами, ОСОБА_1 через свого представника – ОСОБА_2 , подала відзив на позов, який мотивований тим, що у позовній заяві розмір заборгованості станом на 23 липня 2019 року становить 91 382 грн. 09 коп., з яких: 8 822 грн. 10 коп. – заборгованість за кредитом; 11 235 грн. 87 коп. – заборгованість за процентами; 10 грн. – заборгованість за комісією; 71 314 грн. 12 коп. – штрафні санкції, проте зі змісту позовної заяви не зрозуміло, яким чином відбувалося нарахування штрафних санкцій, комісії та процентів. Встановивши кредитний ліміт та видавши картку, банк лише надає своїм клієнтам право отримати кредит, а обов`язок повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування ним виникає лише у випадку отримання готівки або використання іншим чином кредитних коштів. У позовній заяві позивач не наводить посилань на той факт та не надає доказів, що відповідач отримала гроші та саме в такій сумі, яка вказана у позові. Отже, позивачем не підтверджено факт отримання кредитних коштів у заявленому розмірі. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості, її розмір можуть бути лише первинні бухгалтерські документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», яка регламентує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, регламентує, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконання за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнта. Так, виписка з рахунку відповідача, подана позивачем, не може вважатися первинним бухгалтерським документом, а тому цей доказ є неналежним і свідчить про необґрунтованість вимог. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум і слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача. Також, позивач звертався до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу із заявою про стягнення на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 26254018909954 з відповідача. Стягнення заборгованості проводилося за період з 09 листопада 2017 року по 09 листопада 2018 року, де сума заборгованості складала 18 609 грн. 03 коп., проте у цьому позові порушується питання про стягнення зовсім іншої суми, що значно перевищує попередню. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя у справі № 263/1422/19 виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості за цим кредитним договором визнаний таким, що не підлягає виконанню. Також, не порушення вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» позивачем нарахована пеня. Останній платіж у рахунок погашення заборгованості відповідачем зроблений 08 серпня 2014 року, підтвердженням чого є розрахунковий чек, а банк звернувся до суду з позовом лише у 2019 році, тому ним пропущено позовну давність, про застосування якої відповідач порушує питання, у зв`язку з чим з наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову. Також банком нараховані відсотки поза межами строку дії кредитного договору, що не узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, оскільки строк користування овердрафту завершився 18 лютого 2017 року. Посилаючись на наведені обставини, сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позову (а. п. 37 – 41).

20 липня 2020 року від сторони відповідача надійшли письмові заперечення, в яких указано, що матеріали справи місять розбіжності щодо отриманої відповідачем суми овердрафту. У позовній заяві указано, що відповідач отримала кредитні кошти у сумі 19 415 грн. 99 коп., ліміт овердрафту встановлений у сумі 8 000 грн. Проте, випискою з рахунку ОСОБА_1 не підтверджено жодної із цих сум. Верховний Суд у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 700/3902/15-ц та від 05 березня 2018 року у справі № 192/156/17-ц вказав, що овердрафт лише констатує право отримати кредит, встановивши ліміт та отримавши картку, обов`язок повернути кошти настає лише при отриманні готівки чи шляхом використання коштів іншим чином. Однак не можливо визначити розмір тіла кредиту, комісії, нарахованих відсотків та штрафних санкцій. Виписка з рахунку ОСОБА_1 містить прикінцеві розрахунки, в яких документи по дебету та кредиту збігаються, зокрема 61 документ по дебету рахунку на суму 12772,55 та 45 документів по кредиту рахунку на суму 12772,55, що свідчить про припинення зобов`язання, шляхом його належного виконання відповідачем. Виписка з рахунку передбачає нарахування процентів на суму заборгованості за 2017 – 2020 роки. Банком нараховані відсотки поза межами строку дії кредитного договору. Банком пропущена позовна давність, тому у разі наявності висновків про обґрунтованість позову, сторона відповідача просила застосувати наслідки спливу позовної давності (а. п. 106, 107).

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 вересня 2019 року позов АТ «ПУМБ» залишений без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків (а. п. 29).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленнями (викликом) сторін, призначені у справі судові засідання, роз`яснено сторонам право і строки для подачі відзиву на позов та відповіді на відзив (а. с. 34).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 02 квітня 2020 року в порядку ч. 7 ст. 81 ЦПК України витребувано в АТ «ПУМБ» докази зарахування грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 (а. п. 71).

Представник АТ «ПУМБ» – Фацул М.В. до судового засідання не з`явилася, завчасно подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій наполягала на задоволенні вимог (а. п. 62).

Відповідач ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилися, попередньо подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких наполягали на відмові у задоволенні позову (а. п. 55, 59, 106, 107).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася кожна із сторін, та витребувані судом у позивача у порядку ч. 7 ст. 81 ЦПК України, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 91 382 грн. 09 коп.

Судом установлені наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Відповідно до пропозиції укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) ОСОБА_1 18 лютого 2014 року підписала заяву про приєднання до договору карткового рахунку в АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ПрАТ «Аска-життя», в рамках якого відкритий картковий рахунок на ім`я ОСОБА_1 та на її ім`я випущена платіжна картка міжнародної платіжної системи «Master Card» із установленням кредитного ліміту «Овердрафт» та строк користування овердрафтом в межах максимально погодженої суми, яка не перевищує 50 000 грн.

Цією заявою ОСОБА_1 підтвердила про ознайомлення у письмовій формі з Умовами, Правилами користування платіжними картками банку та Тарифами, що розміщуються банком на інформаційних стендах у відділеннях банку та на його офіційному сайті.

Відповідно до пунктів 2.1 – 2.7 частини 2 пропозиції (основні умови договору карткового рахунку), сторони визначили номер договору карткового рахунку (оферти) – НОМЕР_1 ; валюту рахунку – гривня; ліміт овердрафту – 8 000 грн.; строк користування овердрафтом – 36 місяців; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за овердрафтом – 2 %; процентну ставку за овердрафтом – 0,0001 % при здійсненні розрахункових операцій в торгівельно-розважальній мережі за рахунок коштів овердрафту та 24 % річних при здійсненні інших дебетових операцій по картковому рахунку за рахунок коштів овердрафту (в межах ліміту); процентна ставка за користування несанкціонованим овердрафтом – 24 % річних (а. п. 6).

Цього ж дня ОСОБА_1 підписала Основні умови кредитування (далі – Умови кредитування), які є невід`ємною частиною пропозиції (оферти) ОСОБА_1 (а. п. 7).

Пунктом 2.4 Умов кредитування передбачено, що позичальник зобов`язується щомісячно частинами погашати суму кредиту, сплачувати нараховані проценти на суму кредиту та комісію в сумі та терміни, що передбачені графіком платежів, шляхом безготівкового перерахування коштів у відповідних сумах на рахунок банку, вказаний у графіку платежів.

Порядок погашення заборгованості визначений п. 2.4.5 Умов кредитування.

Згідно з п. 2.5.2 Умов кредитування, за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів та/або комісії у терміни, що передбачені графіком платежів та/або іншим чином визначені відповідно до кредитного договору, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 10 % від простроченої суми за кожний випадок прострочення, а також за кожний місяць прострочення встановленого терміну від простроченої суми, розрахованої на останній день місячного строку.

АТ «ПУМБ» 21 вересня 2018 року на адресу проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , направлено письмову вимогу № 324 про виконання грошового зобов`язання за договором від 18 лютого 2014 року (а. п. 8, 9).

Відповідно до виписки з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 , заборгованість перед АТ «ПУМБ» станом на 08 вересня 2019 року складає 91 382 грн. 09., яка складається із: заборгованості за кредитом – 8 822 грн. 10 коп.; заборгованості за процентами – 11 235 грн. 87 коп.; заборгованість за комісією – 10 грн.; неустойка за порушення зобов`язання за кредитом – 71 314 грн. 12 коп. (а. п. 10).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «ПУМБ» та статутом АТ «ПУМБ», останній є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» (а. п. 11 –22).

Стороною відповідача до матеріалів провадження долучена квитанція від 08 серпня 2014 року про сплату 690 грн. на погашення заборгованості за кредитним договором, номер рахунку 26200028909954 (а. п. 45).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 березня 2019 року визнаний таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса від 15 листопада 2018 року № 10657 (а. п. 63 – 69).

АТ «ПУМБ» надано суду виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачається, що остання активно користувалася кредитними коштами та здійснювала часткове погашення заборгованості (а. п. 75 – 96).

З виписки за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 18 лютого 2014 року по 03 жовтня 2016 року вбачається, що станом на 03 жовтня 2016 року вихідний залишок (реєстр доходів по кредиту) для згортання заборгованості за кредитом овердрафт становить 1 992 грн. 03 коп. За дебетом рахунків на суму 12 772 грн. 55 коп., по кредиту рахунків на суму 12 772 грн. 55 коп. (а. п. 91).

Відповідно до виписки за особовим рахунком ОСОБА_1 за період з 03 жовтня 2016 року по 26 травня 2020 року, банком 10 грудня 2017 року проведене перекидання залишків коштів у зв`язку із зміною плану рахунків на суму дебету 8 822 грн. 10 коп., рахунок № НОМЕР_2 , IBAN: UA433348510000022077018909954. За період з 30 серпня 2018 року по 29 лютого 2020 року відбулася рекласифікація стандартної заборгованості за основним боргом у прострочену за договором від 18 лютого 2014 року № 25254018909954, відповідно до інц. НОМЕР_3 , на загальну суму 8 787 грн. 28 коп., що загалом становить 17 042 грн. 18 коп. (а. п. 92 – 96).

За цими виписками 30 листопада 2016 року, 06 січня 2017 року, 07 лютого 2017 року відбулося погашення заборгованості за відсотками за кредитним договором (договірне списання) відповідно на суми: 40 грн. 60 коп., 5 грн. 15 коп., 20 грн. 27 коп.

Мотиви суду.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У цій справі правовідносини сторін виникли з кредитного договору (овердрафту).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч 3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Відповідно до п. 5 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Овердрафт – це банківський кредит, який надається для оперативної оплати платіжних документів за відсутності або нестачі коштів на розрахунковому рахунку клієнта в заздалегідь встановленому банком розмірі.

При користуванні овердрафтом немає необхідності подавати до банку заявку на видачу кредитних коштів.

Відмінність овердрафту від звичайного кредиту полягає в тому, що на погашення заборгованості спрямовуються всі суми, які надходять на рахунок клієнта, і це відбувається автоматично. Остаточне погашення – в кінці терміну дії договору на овердрафт.

Основними параметрами фінансування є: термін фінансування; ліміт; процентна ставка; забезпечення; комісія за організацію фінансування.

Виписка банку (виписка з особового рахунку) – це банківський документ, який містить інформацію про всі операції клієнта за день (певний період). Операції в ній відображаються діаметрально протилежно тому, як їх відображає клієнт. Тобто у виписці банку за Дт вказано суму коштів, списану з поточного рахунку, а за Кт – зарахування коштів. Відповідно позитивний залишок на рахунку відображатиметься за Кт, а виникнення сальдо Дт свідчитиме про використання овердрафту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій.

У порядку ч. 7 ст. 81 ЦПК України судом витребувано в АТ «ПУМБ» виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачається, що за весь час дії договору – з 18 лютого 2014 року відповідач активно користувалася кредитними коштами (здійснювала оплати за рахунок коштів овердрафту), періодично частково погашала борг перед банком.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач не заперечувала фактів укладання кредитного договору, отримання кредитної картки та користування кредитними коштами, не спростовувала розрахунок та розмір заборгованості, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача, зокрема квитанції, чеки тощо на підтвердження обставин погашення наявної заборгованості. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.

Таким чином, надана позивачем банківська виписка з особового рахунку ОСОБА_1 є належним доказом підтвердження видачі кредиту останній у сумі 8 000 грн. як овердрафту.

У матеріалах справи міститься виписка з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 18 лютого 2014 року по 03 жовтня 2016 року за формою № 281, яка у повному обсязі підтверджує відображення у розрахунку заборгованості арифметичних розрахунків банку, тому судом відхиляються доводи сторони відповідача про те, що виписка з рахунку відповідача підлягає визнанню неналежним доказом.

У той же час, з виписки за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 18 лютого 2014 року по 03 жовтня 2016 року вбачається, що станом на 03 жовтня 2016 року вихідний залишок (реєстр доходів по кредиту) для згортання заборгованості за кредитом овердрафт становить 1 992 грн. 03 коп. За дебетом рахунків на суму 12 772 грн. 55 коп., по кредиту рахунків на суму 12 772 грн. 55 коп. (а. п. 91).

Враховуючи наявну виписку за особовим рахунком ОСОБА_1 за період з 18 лютого 2014 року по 03 жовтня 2016 року, приймаючи, що відповідно до неї за дебетом рахунків сума становить 12 772 грн. 55 коп., а за кредитом рахунків сума становить 12 772 грн. 55 коп., що відповідно у даному випадку виникнення сальдо на суму 12 772 грн. 55 коп. (використання овердрафту) покривається позитивним залишком на суму 12 772 грн. 55 коп. (погашення коштів овердрафту).

За досліджуваний період, відповідно до виписки за формою № 281, прострочене сальдо жодного разу не перевищувало суму кредитного ліміту – 8 000 грн.

Проводячи оцінку проведених оборотів за вказаний період згідно з долученою банком випискою, необхідно дійти висновку, що вихідний залишок за рахунком ОСОБА_1 не покритий на суму 1 992 грн. 02 коп.

Також, у матеріалах справи наявні виписки за особовим рахунком ОСОБА_1 за період з 03 жовтня 2016 року по 26 травня 2020 року, з яких убачається, що банком здійснено переведення залишків коштів у сумі 8 822 грн. 10 коп. у зв`язку із зміною плану обліку та проведено коректування рекласифікації стандартної заборгованості за основним боргом у прострочену заборгованість, де сума боргу становить 7 813 грн. 80 коп.

Поряд з цим, представлені суду виписки за особовим рахунком ОСОБА_1 не містять відомостей, що за період з 03 жовтня 2016 року по 26 травня 2020 року ОСОБА_1 користувалася овердрафтом (здійснювала розрахункові операції в торгівельно-розважальній мережі за рахунок коштів овердрафту чи/або здійснювала інші дебетові операції по картковому рахунку за рахунок коштів овердрафту), тому суд вважає, що банком не представлено належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність заборгованості за овердрафтом у розмірі 8 822 грн. 10 коп., як і не представлено доказів на підставі чого банк провів рекласифікацію стандартної заборгованості за основним боргом у прострочену заборгованість, а також її коректування у біг зменшення.

З огляду на викладене, суд вважає, що заборгованість за кредитом становить саме 1 992 грн. 02 коп., а не 8 822 грн. 10 коп., оскільки сторонами чітко визначено розмір кредитного ліміту (овердрафту) – 8 000 грн., який за угодою сторін додатково не змінювався та про це не вказують матеріали справи, а також матеріали справи не містять відомостей про використання ОСОБА_1 коштів, які б перевищували суму овердрафту та про які зазначає банк у позові.

Сам по собі факт звернення до приватного нотаріуса та у подальшому видачу ним виконавчого напису, його подальшого скасування судом, не спростовує факту наявності заявленої банком до стягнення заборгованості, тому відхиляється судом як підстава для відмови у позові. Тим більше, у заочному рішенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 березня 2019 року, на яке як на підставу для відмови у позові посилається відповідач, судом лише констатовано відсутність у приватного нотаріуса доказів безспірності вимог щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 перед банком

Щодо відсотків за овердрафтом.

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно анкети позичальника строк користування овердрафтом становить 36 місяців, процентна ставка за користування овердрафтом є зміною в залежності від розрахункових операцій, а саме: 0,0001 % при здійсненні розрахункових операцій в торгівельно-розважальній мережі за рахунок коштів овердрафту, 24 % річних при здійсненні інших дебетових операцій по картковому рахунку за рахунок коштів овердрафту.

Отже, у межах строку з 18 лютого 2014 року по 18 лютого 2017 року банк наділений правом нараховувати відсотки за користування овердрафтом та після цієї дати таке право у кредитодавця припиняється.

Проценти, нараховані банком за користування овердрафтом, для позичальника визнаються фінансовими витратами (п. 3 ПБО 31). Тому їх обліковують як і інші проценти за Кт та відображають бухгалтерським записом Дт 951 «Відсотки за кредит» Кт 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками». Нараховані проценти за користуванням овердрафтом належать до витрат звітного періоду (п. 6 ПБО 16). Сплату таких процентів позначають бухзаписом Дт 684 Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті», а списання витрат на фін результат – Дт 792 «Результат фінансових операцій» Кт 951.

Банком до матеріалів справи долучена виписка з рахунку ОСОБА_1 , в якій банк вказав, що розмір відсотків становить 11 075 грн. 55 коп., судом у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 81 ЦПК України у банка витребувані відповідні виписки за рахунком ОСОБА_1 для можливості встановлення, у тому числі і періоду нарахування відсотків.

Банком представлені виписки за кредитом за формою № 281, в яких відображено сальдо саме за сумою овердрафту за період з 18 лютого 2014 року по 26 травня 2020 року, однак такі не містять жодних відомостей про період нарахування відсотків, суму, на яку нараховані відсотки, розмір їх нарахування (0,0001 % при здійсненні розрахункових операцій в торгівельно-розважальній мережі за рахунок коштів овердрафту, 24 % річних при здійсненні інших дебетових операцій по картковому рахунку за рахунок коштів овердрафту), їх добровільне погашення ОСОБА_1 чи за рахунок оборотних коштів овердрафту, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання в цій частині банком вимог ст. 536 ЦК України та відповідно строків їх обрахування (у межах строку дії кредитного договору чи поза межами строків його дії).

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

У своєму позові банк вказує, що розмір відсотків станом на 23 липня 2019 року складає 11 235 грн. 87 коп., однак позивачем не представлено доказів, які б свідчили про розрахунок цих відсотків (період нарахування, на яку суму вони нараховані, у якому процентному співвідношенні, чи не перейшов розмір процентів до оборотного сальдо та чи не відображено у цьому випадку банком їх у дебетній заборгованості тощо).

Саме по собі посилання у позові на розмір відсотків, без їх доведеності перед судом у передбаченому порядку, не зазначення періоду їх обрахування, розміру за користування овердрафтом, вказує на невиконання банком вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, тому розцінюється судом як не доведення вимог в цій частині та відсутність підстав для стягнення заявленого банком розміру процентів.

З розрахунку заборгованості вбачається, що банком до стягнення також заявлена сума комісії у розмірі 10 грн., яка врахована банком як частина не виконаного зобов`язання за надання банком послуг (п. 2.3.2 Умов).

У постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року (провадження № 61-37464св18) у вказаній справі зазначено, що умови кредитного договору про сплату комісії за управління кредитом є недійсними в силу закону (нікчемні) і у такому разі не потребують визнання їх недійсними.

Оскільки встановлення банком будь-якої плати, яка пов`язана з обслуговуванням кредиту, є незаконним, а такі умови договору є нікчемними, то при визначенні дійсного розміру кредитної заборгованості виключенню з її розміру підлягає не існуюча заборгованість за комісією.

У справі установлено, що місце реєстрації та проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване у м. Маріуполі Донецької області (а. п. 32).

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р. До такого переліку входить місто Маріуполь Донецької області.

Таким чином, враховуючи вимоги Закону України від 02 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», вимоги банку про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 71 314 грн. 12 коп. задоволенню не підлягають.

За наведених обставин, суд вважає, що банком доведений розмір заборгованості за кредитом на суму 1 992 грн. 02 коп.

Стороною відповідача у відзиві на позов заявлено про застосування позовної давності до вимог банку.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Як роз`яснено у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Оскільки суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, комісії та неустойки (штрафу), тому саме з цих підстав суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині, внаслідок чого у даному випадку відсутні підстави для відмови у позові АТ «ПУМБ» у цій частині у зв`язку із пропуском позовної давності.

Щодо застосування позовної давності до вимог банку про стягнення тіла кредиту, то суд виходить з наступного.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 2.4 Умов кредитування передбачено, що позичальник зобов`язується щомісячно частинами погашати суму кредиту, сплачувати нараховані проценти на суму кредиту та комісію в сума та терміни, що передбачені графіком платежів, шляхом безготівкового перерахування коштів у відповідних сумах на рахунок банку, вказаний у графіку платежів.

Порядок погашення заборгованості визначений п. 2.4.5 Умов кредитування.

Отже, сторони визначили порядок погашення кредиту щомісячно частинами, згідно з графіком платежів. Однак як банком, так і позичальником на порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України суду не представлено відповідний графік платежів, тому суд вирішує спір на підставі вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України з урахуванням права сторін на розпорядження своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд та відповідно ризиків настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням ними процесуальних дій.

Загальна позовна давність, зокрема до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів, встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) – тривалістю в один рік (пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати до настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права (частина 1 статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 цієї статті).

У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).

Банком представлений кредитний договір, який підписаний сторонами 18 лютого 2014 року зі строком дії – 36 місяців, тобто до 18 лютого 2020 року, з позовом до суду банк звернувся 22 серпня 2019 року (поштове відправлення), тобто у межах строків, передбачених ст. 257 ЦК України, який у даному випадку підлягає обрахуванню відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України з моменту спливу строку виконання зобов`язання.

Інших доказів, які б указували на обрахування позовної давності в інший спосіб, суду не представлено.

Аргументи сторони відповідача про те, що останній платіж вчинений ОСОБА_1 08 серпня 2014 року, тому саме з цього часу у банку виникло право на пред`явлення до ОСОБА_1 вимоги, однак така пред`явлена лише у серпні 2019 року, судом відхиляються, оскільки у даній справі обрахування перебігу позовної давності починається зі спливом строку виконання, тобто з 18 лютого 2017 року.

При цьому квитанція від 08 серпня 2014 року про сплату 690 грн. на погашення заборгованості за кредитним договором, відноситься до номеру рахунку НОМЕР_4 , який не відповідає п. 2.1 кредитного договору, ця сума відсутня у виписці з банку на підтвердження вхідного залишку за цей період, тому не може свідчити про погашення заборгованості саме за цим кредитом.

Розподіл судових витрат.

За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 1921 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 1 992 грн. 02 коп. х 100 % : 91 382 грн. 09 коп. ціни позову = 2,18 %), тобто 8,52,185 % від ціни позову (2,18 % х 1921 грн. : 100% = 41 грн. 88 коп.), що складає 41 грн. 88 коп.

Керуючись ст. ст. 259, 252, 253, 254, 256, 261, 267, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76 – 81, 141, 176, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2014 року № 26254018909954 у розмірі 1 992 грн. 02 коп.

В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 41 грн. 88 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 28 липня 2020 року.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, засоби зв`язку – (0629 НОМЕР_5 419 НОМЕР_6 , (0629) 419 051;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , ІПН НОМЕР_8 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку відсутні.

Суддя О.М.Музика