Вирок № 90621161, 13.07.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5159/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

за участю секретаря Петрейко А.О.

прокурора Сагайдачної С.В.

неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

законних представників обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_4

захисника Позняк І.С.

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12020050150000701 від 05 квітня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яковлівка Артемівського району (нині Бахмутського) Донецької області, маючого базову загальну середню освіту (наразі є учнем групи № 8 ДНЗ «Бахмутського центру професійно-технічної освіти), неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Світлодарська Дебальцеве Донецької області, маючого базову загальну середню освіту(наразі є учнем групи № 22 ДНЗ «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» м. Соледар), неодруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2020 року, приблизно о 00 годині 30 хвилин неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував біля будинку № 45 в м. Світлодарськ Бахмутського району Донецької області разом зі своїм другом - неповнолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Біля під`їзду № 6 вказаного будинку вони побачили транспортний засіб - скутер марки «Honda», модель «Dio», червоного кольору, з реєстраційний номером НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 49 куб. см., вартістю 4124 гривні 84 копійки, власником якого є ОСОБА_5 .. Після чого неповнолітній ОСОБА_2 , за раптово виниклим злочинним корисливим умислом, направленим на незаконне заволодіння даного транспортного засобу, запропонував неповнолітньому ОСОБА_1 викрасти даний скутер, на що останній погодився. В цей же час, неповнолітній ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи таємно, умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність і соціально - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і бажаючи настання таких наслідків, скориставшись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного скутера та двома руками взяв його за руль, зняв його з підніжки та почали котити його за вказаний будинок АДРЕСА_5 . Знаходячись за будинком, неповнолітній ОСОБА_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_2 почали шляхом ривка демонтувати передню пластикову панель під фарою скутера. В цей же час за покликом неповнолітнього ОСОБА_2 , до них підійшов неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перерізав дроти запалення, та з`єднав їх з метою завести двигун викраденого скутера. Після чого неповнолітні ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 на викраденому транспортному засобі з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 5235 гривень 40 копійок (п`ять тисяч двісті тридцять п`ять гривень сорок копійок).

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

В даному кримінальному проваджені 22 червня 2020 року між потерпілим та неповнолітніми обвинуваченими, за участі їх законних представників та захисника, в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Відповідно до даної угоди, потерпілий та неповнолітні обвинувачені дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також в цій угоді зазначено, що наявні декілька пом`якшуючих обставин, а саме: обвинувачені визнають свою вину у скоєнні кримінального злочину за ч. 2 ст. 289 КК України, активно сприяли розкриттю злочину, компенсували нанесені ними матеріальні та моральні збитки у повному обсязі, раніше не судимі, є неповнолітніми, а також з урахуванням відсутності обставин, які обтяжують покарання, згідно із положеннями ч. 1 ст. 66 КК України, враховуючи зміст ст. 69 КК України, де суд, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винних, умотивувавши своє рішення може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 69-1 КК України щодо граничного розміру покарання, санкцією ч. 2 ст. 289 КК України, яке ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повинні нести за вчинене ними кримінальне правопорушення, а саме ОСОБА_2 2 роки позбавлення волі без призначення додаткового покарання, зі звільненням, на підставі ст. 75, 104 Кримінального кодексу України, його від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. ОСОБА_1 2 роки позбавлення волі без призначення додаткового покарання, зі звільненням, на підставі ст. 75, 104 Кримінального кодексу України, його від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , законним представникам неповнолітніх обвинувачених, потерпілому ОСОБА_5 .

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного:

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У підготовчому судовому засіданні обидва неповнолітні обвинувачені вказали, що вони цілком розуміють характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Крім того зазначили, що вони розуміють надані їм законом права, розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згодні з видом покарання, яке до них буде застосовано в результаті затвердження угоди про примирення та наполягали на затвердженні угоди про примирення.

Законні представники обох неповнолітніх обвинувачених у підготовчому судовому засіданні також просили суд затвердити угоду про примирення.

Потерпілий у підготовчому судовому засіданні пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення визначені ст. 473 КПК України, та просив затвердити зазначену угоду.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 беззастережно визнали себе винуватими, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо затвердження угоди про примирення, пояснення обох обвинувачених, законних представників неповнолітніх обвинувачених, потерпілого та захисника, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди про примирення.

За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

ОСОБА_1 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Також, судом враховано, що ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, за місцем навчання позитивно, на обліку служби у справах дітей Бахмутської райдержадміністрації, як неповнолітня дитина, яка опинилась в складних життєвих умовах не перебуває, отримує за місцем навчання стипендію, умови проживання задовільні, раніше не судимий.

Також, судом враховано, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання та навчанням характеризується негативно, на обліку служби у справах дітей Бахмутської райдержадміністрації, як неповнолітня дитина, яка опинилась в складних життєвих умовах не перебуває, отримує за місцем навчання стипендію, умови проживання задовільні, раніше не судимий.

Окрім того, судом враховано, що дійсно наявні декілька пом`якшуючих обставин, які дають суду право застосувати у даному випадку відносно обох обвинувачених ст. 69-1 ч. 1 КК України, а саме це: обвинувачені визнають свою вину у скоєнні кримінального злочину за ч. 2 ст. 289 КК України, активно сприяли розкриттю злочину, компенсували нанесені ними матеріальні та моральні збитки у повному обсязі, раніше не судимі, є неповнолітніми, а також те, що відсутності обставин, які обтяжують покарання, згідно із положеннями ч. 1 ст. 66 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати по даній кримінальній справі за проведення судової авто товарознавчої експертизи № 3140-3141 від 28 квітня 2020 року в сумі 2941,92 грн. підлягають стягненню з винних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки вони мають самостійний дохід, а саме стипендію, тобто по 1470,96 грн. з кожного. на користь держави.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 22 червня 2020 року про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та неповнолітніми обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у кримінальному проваджені за № 12020050150000701 від 05 квітня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 69-1 КК України щодо граничного розміру покарання, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 22 червня 2020 року покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

ОСОБА_2 від відбуття призначеного йому покарання з випробуванням тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_2 залишити без зміни - домашній арешт.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 69-1 КК України щодо граничного розміру покарання, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 22 червня 2020 року покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

ОСОБА_1 від відбуття призначеного йому покарання з випробуванням тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни - домашній арешт.

Речові докази, а саме: транспортний засіб - скутер марки «Honda», модель «Dio», червоного кольору, з реєстраційний номером НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 49 куб. см., залишити у веденні законного володільця ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової авто товарознавчої експертизи № 3140-3141 від 28 квітня 2020 року в сумі 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судової авто товарознавчої експертизи № 3140-3141 від 28 квітня 2020 року в сумі 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн. 96 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя