Ухвала суду № 90620779, 28.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3963/20

УХВАЛА

іменем України

28 липня 2020 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук А.М., розглянувши позовну заяву Військової прокуратури Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України , Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Військова прокуратура Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм НОМЕР_1 , орган видачі 6823 від 22.11.2016, ІНПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UА068201720313251002201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 02.08.2019 по 24.06.2020 у розмірі 139249,09 (сто тридцять дев`ять тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 09 копійок;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової прокуратури Центрального регіону України (реквізити для сплати: Військова прокуратура Центрального регіону України, код ЄДРПОУ 38347014, р/р UА478201720343140002000082966 МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ) витрати на сплату судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя зазначає таке.

Відповідно до положень частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 статті 53 КАС України).

Суддя наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» від 31.03.2005).

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під «виключним випадком» і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох «виключних» випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16.

У позовній заяві прокурор зазначив, що пред`явлення даної позовної заяви про відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі курсанта ОСОБА_1 є виключно захистом інтересів держави, оскільки саме з державного бюджету були здійснені витрати на його утримання під час навчання.

Однак, пред`явлення прокурором позову обумовлено перш за все захистом інтересів держави у зв`язку з невжиттям таких заходів Міністерством внутрішніх справ України.

Крім того, у позовній заяві вказано, що підставою не звернення до суду Національною академією Національної гвардії України із відповідним позовом є те, що згідно частини 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Однак, Національна Академія Національної гвардії України є державною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, а кошторисом на 2020 рік по загальному фонду державного бюджету за КЕКВ 2800 фінансування на сплату судового збору у Національній Академії Національної гвардії України не передбачено.

Таким чином, ні Міністерством внутрішніх справ України, ані Національною академією Національної гвардії України не здійснювались жодні заходи для захисту інтересів держави та відшкодування витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Суддя вважає за необхідне зазначити, що «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, дослідивши матеріали позовної заяви, суддею не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання зазначеними прокуратурою органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави шляхом скасування рішень, прийнятих з порушенням закону.

Сама по собі обставина не звернення, в даному випадку, з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена і Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 23.09.2018 у справі №924/1237/17, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, а також в ухвалі від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з цим адміністративним позовом, вказаний позов необхідно повернути позивачеві.

Керуючись пунктом 7 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової прокуратури Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України , Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяА.М. Ковальчук