Рішення № 90620335, 27.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2020 року м. Рівне №460/3122/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Д.П. Зозулі розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.04.2020 № Ф-2513-17, зобов`язання привести у відповідність облікові дані інформаційної системи та інтегровану карту платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно прийняв вимогу від 22.04.2020 № Ф-2513-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 3764,34грн., оскільки він звільнений від сплати єдиного внеску, на підставі ч. 4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", як особа яка отримує пенсію за віком. А тому виставлена вимога про сплату боргу (недоїмки), є протиправною та підлягає скасуванню. З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито провадження у справі № 460/3122/20, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.04.2020 № Ф-2513-17 на суму 3764,34 грн. - є безпідставними та необґрунтованими. Платником самостійно подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 27.01.2017 № 1700027452. Таким чином, позивач самостійно визначивши базу нарахування єдиного внеску, має здійснити сплату на загальних підставах. Відповідач наголосив, що ОСОБА_1 подавши Звіт від 27.01.2017 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, фактично надав добровільну згоду на участь у в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Враховуючи викладене, наголошує, що відповідач діяв у межах, на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

17.06.2020 позивачем подано до суду відповідь на відзив, де зазначив, що не погоджується із твердженнями наведеними у відзиві на позов, оскільки добровільну участь у системі загальнообов`язкового соціального страхування не брав, так як він не звертався до відповідача у передбаченому законом порядку (а.с.22-23).

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріли по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 27.05.2015 (а.с.5).

Також, позивач є фізичною особою-підприємцем, що стверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що внесено запис 17.11.1998 за № 2 596 175 0000 003929 (а.с.4).

Судом встановлено, що 22.04.2020 Головне управління ДПС у Рівненській області виставило для позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-2513-17 в сумі 3764,34грн.

Наявність недоїмки на суму 3764,34грн. також підтверджується долученою до матеріалів справи копією інтегрованої картки платника податків та розрахунком виникнення заборгованості(а.с.18-20).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, в частині прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки), та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон України від 08.07.2010 №2464-VI).

Стаття 1 цього Закону визначає єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 ч.1 ст. 4 Закону України №2464-VI від 08.07.2010 встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Поряд із цим, за приписами ч. 4 цієї статті, особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічні за змістом положення відображені у п. 4 Розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, та у п. 3 Розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991, трудові пенсії діляться на пенсії: за віком; за інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Також, згідно ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України №2464-VI від 08.07.2010, можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При цьому єдиною підставою, за наявності якої вказані положення не підлягають застосуванню, - це добровільна згода особи на участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 у справі №805/2195/17-а. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та отримує пенсію за віком.

Відтак, враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 звільнений від сплати єдиного внеску на підставі ч. 4 ст. 4 Закону України №2464-VI від 08.07.2010. Отже, позивач не має обов`язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Поміж тим, відповідачем не надано доказів звернення позивача з заявою про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та відповідно укладання з ним договору про добровільну участь.

Таким чином, доводи відповідача з приводу того, що позивач самостійно визначивши базу нарахування єдиного внеску, згідно із поданого Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 27.01.2017, та подавши цей Звіт, фактично надав добровільну згоду на участь у в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а тому має здійснити сплату на загальних підставах - є безпідставними та такими, що не відповідають нормам Закону.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.04.2020 № Ф-2513-17 на суму 3764,34грн.

З огляду на визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, вимоги про приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника податків, є також обґрунтованими та підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Так, організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі - Порядок №422).

Відповідно до положень п. п. 1 п. 1 розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно з абз. 2 п.п. 2 п. 1 розділу VІ Порядку №422 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження);

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку №422 не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, який склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР.

Інформація про виявлені заниження податкових зобов`язань в розрізі податкових (звітних) періодів/податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов`язань враховуються при розрахунку суми пені в ІКП.

Сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору переноситься до ІКП одночасно з внесенням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, дати вручення податкового повідомлення-рішення.

Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДФС грошових зобов`язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від`ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).

До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.

Згідно з п.1 розділу ІV Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), від 25.03.2020 (справа №826/9288/18).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача, судові витрати на суму 840,80грн. 00коп., сплачені згідно із квитанцій від 04.05.2020 № 0.0.1695253359.1 оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.7).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області ( вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,33023, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.04.2020 № Ф-2513-17.

Зобов`язання Головне управління ДПС у Рівненській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи та інтегровану карту платника податків, шляхом виключення відомостей про донарахування сум з єдиного внеску в розмірі 3764,34грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,33023, код ЄДРПОУ 43142449) судові витрати на суму 840грн. 80коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27 липня 2020 року.

Суддя Д.П. Зозуля